Физреабилитация(продолжение) / ЛПК

обов'язково, щоб потилиця доторкалася до вертикальної стійки. Горизонтальну планку опускають і злегка притискають до тімені, відлік ведеться за шкалою ростоміру з точністю до 0,5 см. Для вимірювання довжини тіла у польових умовах можна скористатися сантиметровою стрічкою закріпленою на поверхні стіни.

Оцінка довжини тіла проводиться за таблицями, які складаються з урахуванням статі, віку на підставі стандартних відхилень від середнього значення, або на підставі перцентильного розподілу.

Масу тіла (МТ) вимірюють у оголеному до нижньої білизни вигляді на медичних вагах з точністю до 0,1 кг. У польових умовах можна скористатися вагами, що розташовуються на підлозі.

Для порівняння маси тіла з належною можна скористатися також формулами:

для чоловіків:

МТ = 50 + (ДТ - 150) 0,75 + (вік - 21) / 4

для жінок:

МТ = 50 + (ДТ - 150) 0,32 + (вік - 21) / 5

Достатньопоказовимивиявились дослідженняпроведеніMetropolitan Life Insurance Co. (1983), які дозволили встановити межі маси тіла у осіб з різною довжиною тіла та рівнем відносної смертності (низьким, середнім та високим) у віці 25-59 років (табл. 18).

Частіше оцінку маси тіла проводять за таблицями, що враховують вік, стать, довжину тіла, або на підставі індексів, що враховують вагу у зіставленні з іншими антропометричними вимірами (див. нижче).

Для визначення обсягів людини сантиметровою стрічкою проводять вимірювання охватів тіла, яку накладають при вимірюванні:

охвату шиї - під щитоподібним хрящем; охвату грудей - під нижніми кутами лопаток ззаду та на рівні сосків у

чоловіківтадітейіповерхньомукраюгрудноїзалозиужінокспереду(охват грудей вимірюється утрьох станах: при глибокомувдиху, повномувидихуі у проміжному стані;

охвату черева - на рівні пупкової точки (вимірювання здійснюється в момент паузи між вдихом і видихом);

охвату талії - на 5-6 см вище гребенів клубових кісток; охватустегна-підсідничноюскладкою(увихідномуположенні:ноги

на ширині плечей з рівномірним розподілом ваги на обидві ноги); охвату гомілки - в місці найбільшого розвинення литкового м'язу (у

вихідному положенні: ноги на ширині плечей з рівномірним розподілом ваги на обидві ноги);

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

31

Таблиця 18.

Рівень смертності з урахуванням маси тіла

		Межі змін маси тіла, кг
Довжина тіла	Низький		Середній		Високий
			чоловіки
157,5	58,11–60,84		59,47–64,01		62,65–68,10
160,0	59,02–61,74		60,38–64,92		63,56–69,46
162,6	59,93–62,65		61,29–65,83		64,47–70,82
165,1	60,84–63,56		62,20–67,19		65,38–72,64
167,6	61,74–64,47		63,11–68,55		66,28–74,46
170,2	62,65–65,83		64,47–69,92		67,65–71,73
172,7	63,56–67,19		65,83–71,28		69,01–78,09
175,3	64,47–68,55		67,19–72,64		70,37–79,90
177,8	65,38–69,92		68,55–74,00		71,73–81,72
180,3	66,28–71,28		69,92–75,36		73,09–83,54
182,9	67,65–72,64		71,28–77,18		74,46–85,35
185,4	69,01–74,46		72,64–79,00		76,27–87,17
188,0	70,37–76,27		74,46–80,81		78,09–89,44
190,5	71,73–78,09		75,82–82,63		79,90–91,71
193,4	73,55–79,90		77,63–84,90		82,17–93,98
			жінки
147,3	46,31–50,39		49,49–54,93		53,57–59,47
149,9	46,76–51,30		50,39–55,84		54,48–60,84
152,4	47,22–52,21		51,30–57,20		55,39–62,20
154,9	48,12–53,57		52,21–58,57		56,75–63,56
157,5	49,03–54,93		53,57–59,93		58,11–64,92
160,0	50,39–56,30		54,93–61,29		59,47–66,74
162,6	51,76–57,66		56,30–62,65		60,84–68,55
165,1	53,12–59,02		57,66–64,01		62,20–70,37
167,6	54,48–60,38		59,02–65,38		63,56–72,19
170,2	55,84–61,74		60,38–66,74		64,92–74,00
172,7	57,20–63,11		61,74–68,10		66,28–75,82
175,3	58,57–64,47		63,11–69,46		67,65–77,18
177,8	59,93–65,83		64,47–70,82		69,01–78,54
180,3	61,29–67,19		65,83–72,19		70,37–79,90
182,9	62,65–68,55		67,19–73,55		71,73–81,27

охвату плеча успокійному стані -в місцінайбільшого розвиткум'язів плеча (рука вільно звисає, м'язи у розслабленому стані);

охвату напруженого плеча - в найбільш широкій частині плеча (рука у горизонтальному положенні, зігнута у ліктьовому суглобі, м'язи максимально напружені);

охвату передпліччя - в місці найбільшого розвитку м'язів (рука вільно звисає, м'язи розслаблені).

Вимірювання охватів тіла проводиться як правило для оцінки пропорційності будови тіла, яка визначається з використанням індексів,

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

32

наприклад, Ерісмана, Пін'є тощо. Окремі показники охватів входять до формул розрахунку компонентного складутіла при визначенні вмістужиру та м'язів, а також при визначенні соматотипу. У динаміці (при відомому впливі) показники охватів можуть використовуватись у якості критерію вмісту жирової, або м'язової тканини на окремій ділянці тіла [54, 92].

Визначення товщини шкірно-жирових складок проводиться з метою оцінки жировідкладення і його рівномірності розподілу по тілу, а також розрахунку низки важливих для оцінки фізичного розвитку показників. Останнім часом у практиці оздоровчих тренувань дана методика використовується, в першу чергу, для контролю корекції жировідкладення наокремихділянках тулубатакінцівок.Вимірювання проводятькаліпером.

Найчастішевикористовуютьвимірюванняшкірно-жировихскладокна наступнихділянках(всівимірюванняпроводятьсянаправій половинітіла):

на щоці - складка береться під виском на лінії, що з'єднує козелок вуха і ніздрі;

на підборідді - вертикальна складка під під'язичною кісткою (голова злегка при піднята, шкіра на шиї не повинна натягуватися);

на грудях - діагональна складка (зверху вниз, ззовні досередини) береться посередині між передньою пахвовою лінією і сиском (ужінок - на 1/3 відстані);

у пахві - вертикальна складка, яка береться на середній пахвовій лінії на рівні мечоподібного відростка грудини (інколи також береться горизонтальна складка на середній пахвовій лінії на рівні межі грудини та мечоподібного відростка);

під лопаткою - діагональна складка (зверху вниз, зсередини дозовні) розташована підкутом 45о навідстані 2 см вниз від нижньогокута лопатки; на передній поверхні плеча -вертикальна складка береться над двоголовим м'язом(біцепсом)посерединіміжакроміальниміліктьовимвідростком(рука розташована вздовж тулуба і розслаблена);

назаднійповерхніплеча-вертикальнаскладкаберетьсянадтриголовим м'язом при опущеній і розслабленій руці, на середній лінії задньої поверхні плеча посередині між акроміальним і ліктьовим відростками;

на ділянці VII ребра спереду - коса і вертикальна складки беруться над VII ребром справа;

напередпліччі-вертикальнаскладканапереднійповерхніпередпліччя в найбільш широкому його місці;

на череві біля пупка - вертикальна складка береться на рівні пупка справа на відстані 2 см от нього; інколи також береться горизонтальна складка;

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

33

верхньоклубова складка - діагональна складка, яка береться безпосередньо над гребенем клубової кістки, вздовж його лінії (інколи вимірюють товщину вертикальної складки);

на тильнійповерхнікисті-складкавздовжсередньогопальця нарівні його голівки;

на верхній частині стегна - складка береться уверхній частині стегна на передньо-боковій поверхні паралельно паховій складці дещо нижче її (положення сидячи на стільці, ноги зігнуті уколінних суглобах під прямим кутом);

на середині стегна спереду - вертикальна складка береться спереду надчотириголовимм'язомнасерединістегна(положеннястоячи;центрваги зміщений на ліву ногу, права нога розслаблена);

на середині стегна ззаду - вертикальна складка береться на тому ж рівні ззаду;

над наколінником - вертикальна складка, береться на 4 - 5 см вище колінної чашечки (нога дещо зігнута і опирається на носок);

на верхній частині гомілки - складка береться майже вертикально на задньо-боковій поверхні верхньої частини гомілки, на рівні нижнього кута підколінної ямки (положення сидячи на стільці, ноги зігнуті у колінних суглобах під прямим кутом);

на середині гомілки ззаду - вертикальна складка береться на середній лінії внутрішньої поверхні литки на рівні максимального охвату.

При вимірюванні товщини шкірно-жирових складок слід дотримуватисьнаступнихрекомендацій[45,97][заHarrison,1988,зізмінами Мартиросова, 2006)]: тримаючи каліпер в правій руці, шкірно-жирова складка захвачується великим і вказівним пальцями лівої руки, відстань між якими залежновідтовщини складки повиннаскладати від4 до8 см. Не викликаючи больових відчуттів необхідно припідняти складку на висоту близько1см.Приобстеженніпацієнтаізожиріннямпочатковерозташування пальців повинно бути ще більшим. Каліпер необхідно розташувати перпендикулярнодоскладки,прицьомушкалаприладуповинназнаходитись зверху. Розташувати робочі поверхні каліпера на відстані 1 см від великого та вказівного пальців посередині між основою та гребенем складки. Обережноіповністюздійснититискдугкаліперанаскладку,потімпротягом 3-4 сек за показами шкали визначити її товщину, притримуючи складку у припіднятому положенні. Складку необхідно брати швидко, так як при триваломустисненнііз-запорушеннябалансурідиниуповерхневихділянках тілавонавитончується.Точністьпоказівкаліпераслідперіодичноперевіряти з використанням спеціального калібровочного блоку.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

34

Шкіра на ділянках вимірів повинна бути сухою. Не рекомендується проводити обстеження одразу після інтенсивного фізичного навантаження або перегріву індивіда. Для моніторингу змін товщини складок бажано використовувати один і той же каліпер, а для оцінки складутіла - одні і ті ж формули. Не рекомендується використовувати пластикові каліпери при недостатньому досвіді роботи з ними. Варіація товщини складок при повторнихвимірахнеповиннаперевищувати10%.Автори відзначають,що добре підготовлений спеціаліст, як правило, може легко контролювати вказану погрішність в межах 5%, однак у випадку достатньо тонких або товстих складок (менше 5 мм або більше 15 мм) якість відтворюваності результатів вимірів може дещо знижуватися.

Дослідженнясилим'язівдолонітаспинипроводитьсязвикористанням кистьового та станового динамометрів. Силу м'язів долоні визначають окремо для правої та лівої руки з точністю до 2 кг, силу м'язів спини - з точністю до 5 кг.

Життєва ємність легенів (ЖЄЛ) - інформативний показник, що свідчить проможливостідихальноїсистеми. Звичайно, невін один,інавіть не стільки він визначає функцію органів зовнішнього дихання. Однак, визначення ЖЄЛдозволяє встановити який обсягповітря можепотрапляти до дихальної системи в умовах, що вимагають інтенсифікації роботи. З іншого боку співставлення ЖЄЛ із показниками зросту та ваги дозволяє визначити відповідність даного обсягу легенів до кількості тканин, які вимагають киснезабезпечення. Крім того, дослідження ЖЄЛ є інформативним щодо діагностики рестриктивних порушень зовнішнього дихання [87], які можуть супроводжувати як захворювання легенів (запалення легенів, плеврити тощо) так і захворювання опорно-рухового апарату (наприклад, порушення постави та сколіози). До широкого застосування впроваджено сухоповітряні спірометри (похибка виміру складає 0,1 л), які можна досить ефективно використовувати у практиці медико-педагогічного контролю. Інші, більш точні спірометри, як правило, непристосовані до використання у "польових" умовах та застосовуються у кабінетах функціональної діагностики різних медичних закладів.

Вимірювання ЖЄЛ проводиться у положенні стоячи, коли випробовуваний виконує 2-3 глибоких вдихи та повних видихи, після чого виконує 2 спроби форсованого видиху після глибокого вдиху у мундштук спірометра (ніс при виконанні тесту необхідно затиснути). Враховується найкращий результат. Даліслідпорівняти виміряний показникз належним.

Належну ЖЄЛ для чоловіків можна визначити за формулою:

ЖЄЛ (л) = (0,0600 ДТ (см)) - (0,0214 Вік (роки)) - 4,650

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

35

Для жінок:

ЖЄЛ (л) = (0,0491 ДТ (см)) - (0,0216 Вік (роки)) - 3,590

де: ДТ - довжина тіла в см.

У осіб, що спеціалізуються у окремих видах спорту, належну ЖЄЛ доцільно визначати за формулами Болдуїна, Курнана і Річардса.

Для чоловіків:

ЖЄЛ (мл) = (27,63 - 0,122 Вік (роки)) ДТ (см)

Для жінок:

ЖЄЛ (мл) = (21,78 - 0,101 Вік (роки)) ДТ (см),

де: ДТ - довжина тіла в см.

ДлявідносноїоцінкиЖЄЛможнаскористатисярозрахункомжиттєвого індексу, який характеризує відношення ЖЄЛ (мл) до маси тіла (кг) (див. нижче).

Дослідження компонентногоскладутіла

Добре відомо, щовизначення компонентного складутіла має важливе значення у спорті і використовується тренерами і спортивними лікарями для оптимізації тренувальних режимів упроцесі підготовки до змагань [28, 42, 47, 48]. Встановлено, в польових умовах перевагу мають саме антропометричні методи і біоімпедансний аналіз. Як свідчать російські і західні дослідження [17, 98], єдиних стандартів складу тіла не існує навіть у спортсменів, вони варіюють залежно від виду спорту, конкретної спеціалізації і рівня підготовки спортсменів [28, 45].

Компонентний склад тіла визначають у дієтології, анестезіології, при моніторингу балансу рідин у реаніматології і інтенсивній терапії, при лікуванні пацієнтів з анорексією, ожирінням, набряками [79]. Велике значення має вивчення складу тіла для профілактики, діагностики і оцінки ефективності лікування остеопорозу [59, 61].

Складтілає важливоюскладовоюздоров'ялюдини,аджедобревідомо, що збільшення або зменшення вмісту окремих компонентів є чинником розвитку, або одним із маркерів перебігу патологічних станів. Крім того, знання цих показників уточнює уявлення про фізичний розвиток людини, рівень його фізичної активності, правильність харчування. Важливим у практиці оздоровчих тренувань, на нашу думку, є контроль за відносним вмістом жиру та скелетною м'язовою масою. Достатньо інформативним особливопритренуваннях унесприятливихкліматичнихумовах можебути контроль за вмістом води та мінерального залишку. Останній, однак, у польових умовах визначити важко. Тому для оцінки компонентного складу тіла у осіб, що займаються оздоровчим тренуванням слід визначати вміст жиру, вміст води, вміст кістякової м'язової тканини, оцінка кожного з цих

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

36

параметрів дозволяє створити комплексне уявлення про організм людини та ефективність оздоровчих тренувань [43].

Найпершою танайбільш простоюувизначеннітеоретичною моделлю складутілаєчотирикомпонентнамодельзапропонованаЙ.Матейкоюу1921 р. [110] В цій моделі маса тіла представлена у вигляді суми мас підшкірножировоїтканини разоміз шкірою(ПЖТ),кістяковихм'язів(КММ),кістяку (КМ) та залишку (МЗ), який включає внутрішні органи.

МТ = ПЖТ + КММ + КМ + МЗ

Таким чином, Матейка взяв за основу тканинний рівень будови тіла. У подальшому ним були побудовані антропометричні формули для оцінки ПЖТ, КММ, КМ та МЗ:

ПЖТ = 0,036 х (d/6) х S (варіант коригований Drinkwater, Ross, 1980),

КММ = 6,5 r2 ДТ, КМ = 1,2 Q2 ДТ,

МЗ = 0,206 МТ,

де: МТ - маса тіла. Величини ПЖТ, КММ, КМ і МЗ виражаються в грамах, d - сумарна товщина шести шкірно-жирових складок (мм), S - площа поверхні тіла (см2), r - середній радіус плеча, передпліччя, стегна і гомілки (см), Q - середній діаметр дистальних частин плеча, передпліччя, стегна і гомілки (см), а ДТ - довжина тіла (см).

В Україні та Росії для розрахунку жирової маси тіла (МЖТ) на тілі людиниприйнятовимірюватишкірно-жировіскладкина8ділянках:наплечі (передняізадняповерхня),передпліччі,спині,стегні,череві,грудях.Ужінок останній вимір не проводиться.

Обчислюється середня товщина шкірно-жирової складки (d, мм): d = (d1+d2+d3+d4+d5+d6+d7+d8)/16 - для чоловіків,

d = (d1+d2+d3+d4+d5+d6+d7)/14 - для жінок.

Для розрахунку жирової маси тіла використовується формула:

МЖТ (кг) = d S k,

де: d - середня товщина підшкірно-жирової складки разом зі шкірою (мм), S - площа поверхні тіла (м2), k = 1,3 - константа.

Площу поверхні тіла (S) визначають за формулою Дю Буа:

S = МТ0,425 ДТ0,725 0,007184,

де: S - площа поверхні тіла (м2); МТ - маса тіла (кг); ДТ - довжина тіла (см); 0,007184 - постійний емпірично знайдений коефіцієнт.

Для визначення площі поверхні тіла можна скористатися також номограмою (рис.1).

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

37

Рис. 1. Номограма для визначення площі поверхні тіла за довжиною і масою тіла (за Дю Буа, Бутбі, Сандіфордом).

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

38

Звідси можна розрахувати відсотковий вміст жиру (ВВЖ):

ВВЖ% МЖТ 100 МТ

де: МЖТ - жирова маса тіла (кг), МТ - маса тіла (кг).

Застосовуючи метод Матейки, можна розрахувати абсолютну масу

м'язів кістяка:

КММ ДТ r2 k

де:КММ-масам'язівкістякаукг;ДТ-довжинатілаусм;r=( охватів плеча, передпліччя, стегна, гомілки / 25,12) - ( шкірно-жирових складок плеча, передпліччя, стегна, гомілки / 100); k = 6,5 (константа); - сума.

Потім визначається відносний вміст скелетної м'язової маси і зіставляється з нормативами:

КММ% КММ 100 МТ

де: КММ - маса м'язів кістяка у кг; МТ - маса тіла в кг; Маса кістяка (КМ) розраховується за формулою:

КМ k Q2 ДТ

де: ДТ - довжина тіла у см; k = 1,2 (константа); Q = (охвати дистальних частин плеча, передпліччя, стегна і гомілки) / 4

Саме методика Й. Матейки покладена В.П. Чтєцовим [68] в основу визначення соматотипу (див. далі).

Невдаючисьдооглядувсіхвідомихнасьогодніформулдлявизначення окремих компонентів тіла (їх більше 200), зупинимось на деяких з них, використання яких може бути корисним у польових умовах контролю при заняттях оздоровчим тренуванням.

Впершучергу,слідзгадатиформулувизначенняВВЖ[95] (заGallagher et al., 2000), яка з достатньо припустимою похибкою (5%) дозволяє прогнозувати вміст жиру у організмі на підставі вимірювання ДТ, МТ з урахуванням статі та віку:

ВВЖ 64,5	848	0,079 Вік 16,4 С 0,05 С Вік 39,0	С
			ІМТ
	ІМТ

де: С - стать приймає значення 0 - для жінок і 1 - для чоловіків; Вік ураховується в роках.

Більш точними є наведені нижче формули.

Достатньо широко для визначення вмісту жиру у тілі дорослих використовується методика Durnin та Womersley [91]. Всі вимірювання

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

39

шкірно-жирових складок проводяться у розслабленому стані у 4 точках: над двоголовим, триголовим м'язами плеча, підлопатковій та надклубовій ділянках. Далі підраховується сума товщини 4 складок (SUM4) в мм.

Розрахунок вмісту жиру проводиться за формулою:

ВВЖ	495	450

1,1509 0,0715 logSUM4

де: SUM4 - сума чотирьох вказаних вище складок (мм).

Для визначення вмістужируза даною методикою можна скористатися також таблицями (див. додаток 1).

Вирізняєтьсясередіншихтакожметод,розробленийJacksonandPollock (1978) [102], який дозволяє визначити вміст жиру у дорослих чоловіків та жінок. Вимірюються шкірно-жирові складки: у чоловіків - на животі біля пупка, на грудях і на середині стегна ззаду; у жінок - на задній поверхні плеча, у верхньоклубовій ділянці, на середині стегна ззаду.

Для подальших розрахунків підраховується сума всіх 3-ьох складок (SUM3) в міліметрах.

Для здорових жінок 18-55 років:

ВВЖ	495		450
	1,099421 0,0009929 SUM3 0,0000023 SUM2
		0,0001392 Вік

Для здорових чоловіків 18 - 61 років:

ВВЖ	495		450
	1,109380 0,0008267 SUM3 0,0000016 SUM32
		0,0002574 Вік

де: SUM3 - сума трьох вказаних вище складок (мм) для чоловіків і жінок, відповідно.

Оцінка ВВЖ у організмі чоловіків та жінок представлена утаблиці 19 [113].

Таблиця 19.

Оцінка відсоткового вмісту жиру у організмі

Рівень ВВЖ					Вік, роки
	20–29		30–39		40–49		50–59		> 60
	чол	жін	чол	жін	чол	жін	чол	жін	чол	жін
Дуже низький	< 11	< 16	< 12	< 17	< 14	< 18	< 15	< 19	< 16	< 20
Низький	11–13	16–19	12–14	17–20	14–16	18–21	15–17	19–22	16–18	20–23
Оптимальний	14–20	20–28	15–21	21–29	17–23	22–30	18–24	23–31	19–25	24–32
Помірно високий	21–23	29–31	22–24	30–32	24–26	31–33	25–27	32–33	26–28	33–35

Визначеннямасим'язівкістякаєважливимдля оцінкирезервуздоров'я та планування оздоровчих тренувань, томущо м'язова тканина відноситься

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

40