Физреабилитация(продолжение) / ЛПК
.pdfякогоможнапроаналізуватиступіньстомленняівідновленняорганізмупісля попередньоготренування.Якправило,самоконтрольпроводитьсянаступної післятренуваннядобиуранішнігодини.Крім суб'єктивнихкритеріїв,таких як настрій, працездатність, апетит, сон, біль у м'язах тощо, доцільним є вимірювання простих параметрів діяльності серцево-судинної системи - ЧСС, АТ, а також проведення ортостатичного тесту [18, 27, 30].
Для визначення кумулятивного ефекту впливу оздоровчих фізичних вправ проводять етапні обстеження, які за своїм обсягом повинні максимально бути наближені до первинних. Це необхідно для чіткої характеристики вирішення оздоровчих завдань.
При проведенні ЛПС слід обов'язково звертати увагу на можливостях розвиткугострихстанівприоздоровчихтренуваннях,зупинятисьназаходах їх попередження, діагностики та надання першої допомоги.
Особливостілікарсько-педагогічногоконтролюуосіб старшого віку та жінок
Необхідно більш детально зупинитись на запитаннях пов'язаних з особливостями лікарсько-педагогічного контролю при оздоровчих тренуваннях, насамперед, осіб старшого (від 40 до 75) віку, а також жінок
[36, 63].
Існує прийнятий увсьомусвіті розподіл за віком: від 20-23 років до 39 років-зрілийвік;від40 до59 років-середній;від60до75-похилий;від76 до 89 - старечий, а люди старші 90 років називаються довгожителями.
Добре відомо, що природнім і найбільш сильним стимулятором обміннихівідновних процесів,функціївегетативнихсистем іадаптаційних можливостей є м'язова діяльність. Однак фізичне навантаження тільки тоді корисне і ефективне, коли вона не надмірне. Успіх визначає тільки суворо дозоване навантаження, оптимальне для даної конкретної особи, так як тільки оптимальне фізичне навантаження стимулює пристосувальні механізми і удосконалює їх потенційні можливості. Фізичне навантаження повинне дозуватись якліки, так як при недостатній дозі очікуваного ефекту не буде, а якщо його передозувати - можна нанести суттєвушкодуі сприяти розвитку негативних змін у організмі [27, 35].
У старшому віці частіше зустрічаються хвороби, що мають скритий перебіг і до певного часу не проявляються ніякими суб'єктивними відчуттями. На жаль, власні відчуття часто переоцінюються і до занять фізичними вправами і нерідко допускають осіб без медичного обстеження, посилаючись тільки добре самопочуття.
Відомівипадкираптовоїсмертівідінфарктуіінсультуприінтенсифікації
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
161
тренувальнихнавантажень,причиноюякихбувскритийперебігатеросклерозу судин серця і мозку, гіпертонія тощо, які ніяк суб'єктивно не проявлялись. Треба з великою обережністю підходити до участі у спортивних змаганнях ветеранів спорту. Обережність необхідна також при рекомендації бігу підтюпцем. Правильніше і з більшим ефектом слід рекомендувати особам старшого віку ходьбу, яка легко дозується часом і дистанцією. Біг у цьому віці може виявитись надмірним навантаженням [66].
Недивлячисьнапроцесистаріння,яківідбуваютьсяуорганізміуцьому віковому періоді, раціонально дозоване фізичне навантаження викликає появу чітких ознак підвищення функціонального стану організму. Розвиваєтьсябрадикардія,знижуєтьсяАТ,збільшуєтьсярухливістьсуглобів, покращується постава, збільшується ємність легенів тощо.
Допускосібстаршоговікудозанятьоздоровчими фізичнимивправами представляє доволі складне завдання. Слід мати на увазі, що паспортний вік не завжди відповідає біологічному. Стан систем і органів як морфологічно,такіфункціональнозалежитьвідступеняіхарактеруфізичної активності протягом життя, від професії тощо.
Тобто, першим завданням є визначення біологічного віку людини і виявлення захворювань, що мають скритий перебіг, а також залишкових явищ та ускладнень раніше перенесених хвороб.
При визначенні функціональногостануслід мати наувазі, шо критерії оцінки розроблені для молодих осіб, у осіб старшого віку не виправдані. Реакціянафізичненавантаженняунихменшвиражена,аперіодвідновлення більш тривалий. Серед функціональних тестів доцільно використовувати якіснітести,ортостатичнийтест,координаційнітеститощо,длявизначення фізичної працездатності - тест PWC150, і непряме визначення МСК. Обов'язковим є проведення велоергометрії під контролем ЕКГ.
На підставі лікарського обстеження особи старшого віку поділяються на чотири групи [51]:
До першої групи розподіляються особи з доброю фізичною підготовленістю, без патологічних відхилень.
До другої групи розподіляються особи із незначними відхиленнями у стані здоров'я при добрій компенсації порушених функцій.
До третьої -особи з відхиленнями устані здоров'я, що не заперечують виконання трудової діяльності, але зі слабкою фізичною підготовкою.
До четвертої - розподіляються особи з різними захворюваннями, що вимагають використання тільки ЛФК.
Оздоровчі тренування проводяться з особами 1-3 груп вони частіше повинні проводитись у щадному, оздоровчому, рідше у тренувальному режимах рухової активності. Заняття повинні бути помірної інтенсивності,
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
162
причому інтенсивність занять повинна зростати поступово і завжди відповідатифункціональним можливостямосіб,щозаймаються.Необхідно подовжувати вступнуі підготовчучастини заняття, більше приділяти уваги відновленнюпіслянавантажень.Враховуючиособливостіпристосувальних реакцій до вправ на розвиток сили та бистроти, необхідно застосовувати частішіітривалішіінтервалидлявідпочинку.Неслідзастосовувативправи, що вимагають натужування, затримки дихання, а також опускання голови нижче поясу. Особливу увагу слід приділяти правильному виконанню дихання. Наприкінці занять не повинне виникати відчуття стомлення, а тільки відчуття приємної втоми, бадьорого настрою, задоволення.
Нагадаємо, повторні лікарські обстеження осіб старшого віку повинні проходити як мінімум 1 раз на 6 місяців, під час яких робиться висновок про ефективність застосованих методів оздоровчого тренування. Як мінімум щомісяця необхідно проводити лікарсько-педагогічні спостереження під час занять.
Яквідомо,жінкивідрізняютьсявідчоловіків,якбудовою,такіфункцією тіла. Ці фактори визначають особливості допуску до занять оздоровчою фізичноюкультуроюіметодикуспостереженьзавпливомзанятьнаїхорганізм.
В основі відмінностей у будові тіла жінок лежить менша величина всіх параметрів, що характеризують фізичний розвиток, і показників, що визначаютьфункціональнийстансистеміорганів,упорівняннізчоловіками того ж віку. Відмінності фізичного розвитку полягають, в першу чергу у особливостях компонентного складу, пов'язані із збільшенням внеску жирового та зменшенням внеску м'язового компоненту [58].
Під впливом систематичного тренування м'язова маса у жінок стає більшою, однак остається меншою, ніж у чоловіків, а статеві відмінності у функціональних показниках стають навіть більшими, маса серця менша на 10-15%, обсяг порожнин серця -на 20-25%. Це пояснює низький УО серця, внаслідок чого ХОК досягається за рахунок збільшення ЧСС. Споживання кисню у жінок у спокої складає 100-150 мл/хв., в той час як у чоловіків - 180-250 мл/хв. Тип дихання у жінок частіше грудний, менше також МСК.
Наявність цих особливостей приводить до того, що реакція на функціональнітестиужінокхарактеризується більшимпідвищенням ЧСС, менш виразним підйомом АТ і більшою тривалістю відновного періоду. Найбільша відмінність спостерігається при виконанні швидкісного навантаження (l5 секундний біг).
Підчасконтролюзажінкамизавждислідпам'ятатипронайважливішу біологічну функцію жінки - функцію материнства.
Відзначено, якщо жінки займаються фізичною культурою і спортом регулярно, правильно і раціонально, перебіг пологів у них легший і
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
163
швидший, рідше спостерігаються токсикози вагітних і ускладнення у пологах,масаідовжинадітей,якправиловищазасередніпоказники.Однак це відбувається тільки у тому випадку, коли фізичні вправи підбираються з урахуванням їх сприятливого впливуна дітороднуфункцію. Саме томупри тренуваннях жінок особливу увагу слід приділяти розвитку м'язів черевної стінки ітазовогодна, укріпленню кістоктазутощо. Ужінокслідвиключати вправи із систематичним підвищенням внутрішньочеревного тиску, значними струсами тіла. Значна обережність необхідна при використанні вправ на розвиток сили. Вважається, що недотримання цих вимог може змінювати положення органів малого тазу та негативно впливати на дітородну функцію. Особлива увага під час лікарського контролю жінок повинна бути звернута на періоди менструації, вагітність, а також на післяпологовий період.
Всі негативні прояви, які виникають у передменструальному і менструальномуперіодах,можуть бутиоб'єднаніутри основнихсиндроми: гіпертонічний,гіпотонічнийіінтоксикаційний,кожнийзякихмаєхарактерні симптоми.Менструальнийперіодвважаєтьсянормальним,якщоменструації незначні за обсягом, без больові, індивідуально регулярні (через 21 - 31 день) і тривають не більше 3-4 днів.
Лікарі, тренери і педагоги повинні цікавитись періодом менструації своїх вихованок, знати терміни тарегулярність їх появи, обсяг, болючість, а також інші особливості перебігу. У випадку будь-яких порушень (нерегулярність, больові відчуття тощо) необхідна якнайшвидша консультація гінеколога для вияснення причин цих ускладнень і вирішення питання про можливість продовження тренувань без шкоди для здоров'я.
Недооцінка цього питання приводить до гормональних порушень, які проявляються, перш за все, розладами ОМЦ. Частота і вираженість негативних змін ОМЦ знаходиться в тісній залежності від обсягу і інтенсивності тренувань. Наприклад, при тренуваннях 15-20 год./тижд. порушення ОМЦ відзначаються у 35,1 - 41,5% жінок, нерідко спостерігаютьсяглибокіпорушення-аменорея.Призниженнінавантаження спостерігається нормалізація ОМЦ. Встановлено, що при ігноруванні біологічних особливостей жіночого організму при побудові тренувальних занять порушення ОМЦ досягають 30%, в їх основі лежать систематичні фізіологічні і емоційні перевантаження. За впливу яких кора наднирників виробляє надмірну кількість андрогенів, які, являючись антагоністами естрогенів, впливають безпосередньо на яєчник, а опосередковано через гіпоталамус подавляють секрецію гонадотропінів гіпофізу.
Підтвердженням цьому є сприятливий вплив на ОМЦ раціонально побудованоготренування, особливоупередменструальнийіменструальний
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
164
періоди. В ці періоди небезпека загальної перевтоми, перенапруження окремих органів і систем зростає, виявляються негативні ЕКГ - зміни.
Як же слідує діяти у період менструацій?
Тренування, заняття фізичними вправами в період менструацій забороняються:
-усім дівчинкам у період статевого дозрівання;
-усім дівчатам і жінкам з будь-якими відхиленнями у ОМЦ;
-дівчатам з недорозвиненою статевою системою (інфантилізм) за результатами огляду лікаря;
-після загальних інфекційних захворювань або при запальних процесах в органах малого тазу до повної ліквідації наслідків хвороби і нормального перебігу як мінімум двох менструальних циклів;
-після аборту, до наступного нормального циклу.
Тренованим дівчатам і жінкам, без будь-яких порушень ОМЦ, тренування можуть бути дозволені зі значним зниженням навантажень і змін їх характеру, а саме: повинні бути виключені вправи, пов'язані з великими зусиллями, струсами тіла, натужуванням. Тільки у виняткових випадках воно може бути дозволено.
Вперіодменструаціїнеможнадопускатирізкогоохолодження(купання
ухолодній воді, холодний душ тощо), треба слідкувати за регулярною діяльністю кишечника і сечового міхура. Категорично заборонено використання різних ліків, що сприяють затримці або прискоренню менструації. Це представляє собою грубе втручання в ендокринну систему жінки і надзвичайно шкідливо. Невиконання вказаних рекомендацій приводить до ендокринних захворювань, безпліддя і раннього клімаксу.
Очевидно,щотренериіпедагогиоздоровчоїфізичноїкультуриповинні прискіпливо слідкувати за виконанням цих вказівок, постійно спостерігати за впливом тренувань передменструальну у менструальну фази ОМЦ, для тогощобсвоєчасноприйнятивідповіднізаходидляпопередженняможливих важких наслідків. Дуже важливим для жінок, що займаються оздоровчим тренуваннямєведеннящоденникасамоконтролю,деокрімзагальнихпитань, обов'язково відзначаються дати початкуі закінчення менструацій, їх обсяг і болючість,загальнесамопочуттяприцьомутощо.Кориснимдляпланування тренувального процесу є визначення базальної температури у піхві, або у прямій кишці, яку доцільно вимірювати зранку, не піднімаючись із ліжка, щоденно протягом як мінімум двох послідовних ОМЦ. Зміни температури пофазахОМЦ дозволяютьохарактеризуватигормональнийфон яксистему послідовноїактивностіестрогенівтагестагенів,щоможедопомогтиувиборі раціональних засобів оздоровчого тренування.
Плановий огляд гінеколога звичайно проводиться один раз на рік.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
165
Вагітністьіпологипередбачаютьприпинення інтенсивнихтренувань, які забороняються з моменту установки факту вагітності. Це зумовлено можливістю виникнення викиднів у першому триместрі вагітності при інтенсивнихтренуваннях.Після4міс.вагітностіслідвикористовуватитільки спеціальні фізичні вправи, завданням яких є укріплення м'язів черевного пресу, спини, тазового дна, нижніх кінцівок, тобто тих м'язів, які забезпечують нормальний перебіг пологів.
Останніми роками дуже популярними оздоровчі тренування є серед вагітних. Більшість жінок можуть безпечно тренуватися під час вагітності у повільному темпі. Однак, деяким жінкам тренуватися не можна і вони повинніприпинити тренування,якщорезультатианалізів підтверджені[72, 113, 123, 124].
Абсолютні протипоказання до оздоровчих занять вагітних o серйозна хвороба серця (клапанна, шлуночкові дисфункції, аритмія); o хвороба периферійних судин;
o некерована артеріальна гіпертонія;
o неконтрольована хвороба щитоподібної залози; o хвороба печінки;
o хвороба нирок; o послаблена шия;
o два та більше абортів у останній час; o кровотеча;
o пошкодження плаценти під час поточної вагітності;
o передчасні скорочення матки під час поточної вагітності;
o розвиток пізнього токсикозу або важкого токсикозу під час вагітності; o тютюнопаління;
o надмірне вживання алкоголю (> 2 випивок на день)
o дуже повне тіло, сильне недоїдання або неправильне харчування; o незвичайна вагітність (трійня або більше);
o підозра на хворобу ембріона, внутрішньоутробна затримка росту або гігантизм; o відсутність передпологових спостережень;
o недавня легенева емболія (закупорка кровоносної судини); o тромбофлебіт;
o гостра інфекція.
Умовні протипоказання
o не дуже серйозна хвороба серця (клапанна, шлуночкові дисфункції, аритмія); o хвороби легенів ((астма, ХОЗЛ і т.д.));
o анемія з гемоглобіном < 10,5 г/децилітр; o діабет;
o лікування, що впливає на серцеву діяльність або кровообіг; o історія передчасних пологів у попередніх вагітностях;
o історія внутрішньоматкової затримки росту в попередніх вагітностях;
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
166
o історія еклампсії (важка форма пізнього токсикозу вагітних) у попередніх вагітностях;
o сідничне передлежання плоду у третьому триместрі; o вагітність двійнею після 24 тижнів;
o дуже слабке фізичне здоров'я; o погане харчування;
o надмірна вага.
Стани, що вимагають припинення оздоровчих занять і початку лікування
o кровотеча із піхви;
o витік рідини із піхви, що свідчить про можливий розрив плаценти; o безпричинні набряки на обличчі, руках або кісточках;
o набряк, почервоніння або біль у гомілках, можливість тромбофлебіту; o постійний або сильний головний біль;
o постійні або сильні порушення зору;
o безпричинні періоди слабкості або запаморочення;
o підвищення АТ або ЧСС, що продовжується після припинення вправи; o надмірна втомлюваність;
o сильний біль у грудях; o підвищене серцебиття;
o постійні схватки (> 6 в год.), що передбачають початок передчасних пологів; o біль з невідомої причини у грудях;
o недостатнє збільшення маси (<1 кг на місяць протягом другого і третього триместрів);
o відсутність рухів плода.
Останнімісяцівагітностіслідзайматисяуположеннілежачиінавчатися правильному диханню при напруженому черевному пресі, довільному напруженню і розслабленню черевних м'язів тощо.
Після пологів фізичні навантаження можна починати не раніше, ніж через 4 міс. після пологів. Однак, рекомендуються спеціальні вправи, що сприяють більш швидкому скороченню матки, укріпленню м'язів живота і тазового дна, а також підвищення загального тонусу організму.
Рекомендаціїщодо самоконтролюупроцесі оздоровчих тренувань
Завдяки обліку й аналізу навантажень, а також самоспостереженню, Визможетеконтролювати свійтренувальнийпроцесйухвалюватирішення щодо побудови наступних занять. Самоконтроль привчає до активного спостереження й оцінки свого стану. При всій важливості такого самоконтролю, він, проте, не може замінити контролю лікарського. Тому обов'язково, не менше двох разів на рік, необхідно проходити огляд і
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
167
консультації у лікаря й суворо дотримуватись його рекомендацій.
Всі свої спостереження необхідно заносити в щоденник тренувань. Показники самоконтролю поділяються на об'єктивні й суб'єктивні. З об'єктивнихознакреєструють частотусерцевихскорочень(ЧСС), масутіла, потовиділення, кистьову динамометрію й ін.
ПідрахунокЧССпроводятьзранку,лежачиуліжку. Упроцесірозвитку тренованості відбувається закономірне зниження ЧСС із 65-75 до 48-56уд/ хв. Якщо виникають значні (більше 8-10) і стійкі відхилення, або якщо показники день у день будуть різко змінюватися, то необхідно проконсультуватисязлікарем.НеобхіднотакожконтролюватиЧССупроцесі занять. У добре тренованих людей навіть після граничних швидкісносилових навантажень ЧСС звичайно не перевищує 180-200 уд/хв. Повторення серій вправ швидкісно-силової спрямованості (крім роботи на силовувитривалість"довідмови")звичайнопроводитьсяпризниженні ЧСС до 120-130 уд/хв, а тривалість відновлення пульсу служить важливим показником функціонального стану організму.
Визначення МТ достатньо проводити один раз на тиждень вранці натщесерце, іноді можна перевірити втрату ваги після важкого й виснажливого заняття.
Потовиділення також може слугувати непрямим показником рівня тренованості.Виділяютькількаступенівпітливостіпривиконанніфізичних вправ: помірну, значну й надмірну. Із зростанням функціональної підготовленості пітливість зменшується. Якщо пітливість збільшується не під час занять, а при емоційних навантаженнях, це може свідчити про перезбудження вегетативної нервової системи.
До суб'єктивних показників відносять самопочуття, оцінку працездатності, бажання тренуватися, сон, апетит, хворобливі й тривожні відчуття, і т.п.
Самопочуття є інтегральним показником і складається з: наявності яких-небудь незвичайнихвідчуттів,болю;відчуттябадьоростіабомлявості, утоми; воно може бути гарним, задовільним або поганим.
З появою незвичних відчуттів відзначте їхній характер, локалізацію, можливу причину виникнення.
Працездатність залежить від загального стану Вашого організму, а такожвіднастрою,ступенявідновленнявідпопередньоїроботийоцінюється яквисока,середняйнизька.Тривалавідсутністьбажаннятренуватисяможе бути ознакою перетренованості.
Сон повинен бути не менш 7-8 годин, а при дуже значних навантаженнях - 9-10 годин на добу. Необхідно реєструвати як кількість сну, так і його якість - гарний, міцний, погане засипання, часте або раннє
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
168
пробудження, сновидіння, безсоння й ін. Нормальний сон відновлює працездатністьЦНС,забезпечуєбадьорістьігарний настрій.Появабезсоння абопідвищеноїсонливості,неспокійногоснунерідкосвідчатьпроперевтому.
Апетитвідзначаєтьсяякнормальний,зниженийабопідвищений.Його погіршення або відсутність указують на надмірне стомлення або хворобливий стан.
Систематичні спостереження за своїм станом, постійний його аналіз допоможуть Вам краще диференціювати відчуття, що виникають упроцесі виконання фізичних навантажень і нададуть неоціненну допомогу при самостійному плануванні тренувальних навантажень.
Для оцінки тренувального впливу при самоконтролі можна скористатися табл. 98 [40].
|
|
|
|
Таблиця 98. |
|
|
Визначення ступеня тренувального впливу |
||||
|
|
|
|
|
|
Показники |
Ступінь тренувального впливу |
|
|||
|
|
|
|
||
Незначне |
Середнє |
Велике |
|
||
|
|
навантаження |
навантаження |
навантаження |
|
|
Після |
Відчуття втоми |
Помірна втома |
Значнавтома |
|
Самопочуття |
тренування |
немає |
|
||
|
|
|
|||
Наступного |
Відчуття втоми |
Відчуття втоми |
Легка втома |
|
|
|
ранку |
немає |
немає |
|
|
|
|
|
|||
|
Після |
Звичні |
Помірна пітливість, |
Значна пітливість, |
|
Зовнішні |
тренування |
почервоніння лиця |
почервоніння лиця |
|
|
|
|
||||
ознаки |
|
|
|
|
|
Наступного |
Звичні |
Звичні |
Звичні |
|
|
|
|
||||
|
ранку |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Після |
|
|
|
|
|
Менше 1 кг |
1-2 кг |
Більше 2 кг |
|
|
ВтратаМТ |
тренування |
|
|||
|
|
|
|
||
Наступного |
Відновлення |
Менше1 кг |
Менше 2 кг |
|
|
|
|
||||
|
ранку |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Після |
Через 10 хв.ЧСС |
Через10 хв.ЧСС |
Через 10 хв. ЧСС |
|
Відновлення |
тренування |
менша 100 уд./хв. |
100 – 110 уд./хв. |
більша 110 уд./хв. |
|
ЧСС |
Наступного |
ВідновленняЧСС |
ВідновленняЧСС |
Більше базальної |
|
|
ранку |
на 5-10 уд./хв. |
|
||
|
|
Збільшення |
Збільшення реакції |
Збільшення реакції |
|
|
Після |
|
|||
Дозоване |
тренування |
реакції не більше, |
на 10 – 19 уд./хв. |
більше, ніж на 20 |
|
навантаження |
|
ніж на 10 уд./хв. |
|
уд./хв. |
|
Наступного |
Відновлення |
Відновлення |
Реакція не |
|
|
|
ранку |
відновлена |
|
||
|
|
|
|
||
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
169
Контрольні запитання по розділу V.
1.Поняття про лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС).
2.Напрямки ЛПС перед початком тренування.
3.Поняття про хронометраж, загальну та моторну щільність заняття.
4.На які зовнішні ознаки стомлення необхідно звертати увагу при проведенні ЛПС.
5.Які симптоми свідчать про можливість розвитку гострого фізичного перенапруження?
6.Поняття про фізіологічну криву. Параметри, що використовуються для її побудови.
7.Спосібвизначеннявпливуфізичнихнавантаженьізвикористаннямдодаткового навантаження.
8.Які тести запропоновані К.Купером для визначення рівня фізичної підготовленості?
9.Які особливості тренувальних навантажень у жінок в різних фазах ОМЦ?
10.Які стани вагітних вимагають заборони оздоровчих тренувань?
11.При виникненні яких станів тренування необхідно припинити?
12.Які з показників діяльності організму доцільно використовувати при самоконтролі стану організму при оздоровчих тренуваннях?
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
170