Физреабилитация(продолжение) / ЛПК

тренуваннями може бути ознакою порушення атріовентрикулярної, або внутрішньопередсердної провідності, а також слабкості синусового вузла. Тому напевно у пересічної людини, яка цілеспрямовано не займається фізичними вправами, з віком нормативні значення ЧСС у стані спокою зменшуються, причому як їх верхня так і нижня межа. Для порівняння наведемо дані Н.Д. Граєвської [26, 34], яка досліджувала показники ЧСС у спортсменів, що спеціалізуються у видах спорту, спрямованих на переважний розвиток витривалості, та визначила оптимальнуЧСС на рівні 46-55 уд/хв., в той час як ЧСС більша за 71 уд/хв. є надмірною та свідчить про низький рівень тренованості. При оздоровчих тренуваннях особливо аеробної спрямованості ЧСС також поступово знижується. Відзначається економізація діяльності серцево-судинної системи. На ЧСС у спокої впливають стать, стан здоров'я, емоційний статус, час доби, прийом алкоголю, кави й інших збудливих напоїв, паління й інші фактори.

Таблиця 28. Перцентильний розподіл значень ЧСС залежно від віку та статі у стані спокою за даними спіроартеріокардіоримографії у положенні сидячи

(О.П. Романчук, 2006)

Показник	Вік			Чоловіки							Жінки
		< 5	5-25		25-75		75-95	>95	< 5	5-25	25-75	75-95	>95
	16	< 62,8	62,8-		73,2-		89,7-	> 103,5	< 65,7	65,7-	75,6-	92,4-	> 106,3
			73,1		89,6		103,5			75,5	92,3	106,3
	30	< 59,7	59,7-		67,3-		84,9-	> 97,1	< 62,7	62,7-	71,7-	88,3-	> 100,5
ЧСС уд/хв.			67,2		84,8		97,1			71,6	88,2	100,5
	45	< 59,2	59,2-		67,9-		85,4-	> 101,9	< 60,3	60,3-	68,2-	80,2-	> 93,0
			67,8		85,4		101,9			68,1	80,1	93,0
	58	< 57,0	57,0-		64,6-		79,6-	> 105,8	< 58,4	58,4-	66,0-	80,6-	> 99,0
			64,5		79,5		105,8			65,9	80,5	99,0

Зміна ЧСС при навантаженні залежить від характеру й інтенсивності виконуваної роботи, рівня тренованості людини та її здоров'я. Найбільш точно ЧСС визначається з використанням інструментальних методів, серед якихсьогоднівирізняєтьсяметодиказвикористаннямприладівтипу"Polar", які дозволяють визначати ЧСС не тільки у спокої, але й при фізичних навантаженнях [116]. Така можливість реалізована також у радіотелеметричних методиках, наприклад, діагностичному комплексі "Поліспектр-СПОРТ" фірми "НейроСофт" [60].

При дослідженні варто встановлювати ритмічність, наповнення і напруженняпульсу.Останнізначноюміроювизначаютьсястаномсерцевого м'яза,еластичністюсудин,кількістюциркулюючоїкрові, їїфізико-хімічним станом. Пульс у здорової людини повний, при патології - слабкого наповнення і напруження або навіть нитковидний - при критичному стані.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

61

Для характеристики ритмічності ЧСС частіше користуються інструментальними методами дослідження, серед яких специфічним є ритмокардіографія.

Дослідження артеріального тиску (АТ) частіше проводять за методом М.С. Короткова, коли АТ вимірюється на ліктьовій артерії з використанням тонометруабосфігмоманометру.Манжетаприладунакладаєтьсянаоголене плече, за допомогою груші накачується повітря приблизно до 150-160 мм рт. ст. Повільно випускають повітря (зі швидкістю 2 мм рт.ст. /сек), вислуховують тони. Поява звуків відповідає АТс, зникнення - АТд. Різниця міжниминазиваєтьсяпульсовимтиском(ПАТ).ВеличинаАТсвизначається в значній мірі силою серцевого скорочення, а АТд - тонусом судин.

На величину АТ впливають психоемоційний стан організму, обсяг виконаногоруховогонавантаження,нейроендокриннізміниворганізмі,стан водно-сольового обміну, зміна положення тіла в просторі, час доби, вік, паління, прийом міцного чаю, кави.

Нормальний тиск удорослої людини можна визначити за формулами: Для жінок:

АТс = 102 + 0,7 В + 0,15 МТ; АТд = 78 + 0,17 В + 0,1 МТ

Для чоловіків:

АТс = 109 + (0,5 В) + (0,1 МТ); АТд = 74 + (0,1 В) + (0,15 МТ)

де: МТ - маса тіла, кг; В - вік, роки; Нагадаємо, що за даними ВООЗ для осіб дорослого віку визначено,

щооптимальним АТ,вимірянимзаметодом Короткова,єАТснижчий за120

ммрт.ст. та АТд нижчий за 80 мм рт.ст. Реєстрація АТ в межах більших за 140/90 мм рт.ст. у стані спокою свідчить про можливість розвитку артеріальної гіпертензії, а АТс та АТд в межах 140 - 149 мм рт.ст. та 90 - 99

ммрт.ст., відповідно, вважається таким, що відзначається на межі розвитку даного захворювання (табл. 29, 30).

Таблиця 29. Градація артеріального тиску у осіб дорослого віку

(ВООЗ/МОГ, 1999; ОНК VI, 1997)

Градації	Систолічний АТ, мм рт. ст.	Діастолічний АТ, мм рт. ст.
Оптимальний АТ	<120	<80
НормальнийАТ	<130	<85
Підвищенийнормальний АТ	130-139	85-89

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

62

			Таблиця 30.
Класифікація ступеня артеріальної гіпертонії
(ВООЗ/МОГ, 1999; ОНК VI, 1997)
Ступіньгіпертонії	Систолічний АТ,	мм рт.ст.	Діастолічний АТ, мм рт.ст.
Підгрупа: на межі	140-149		90-94
СтупіньI (м’яка)	150-159		90-99
Ступінь II(помірна)	160-179		100-109
Ступінь III (важка)	> 180		>110
Підгрупа: на межі	140-149		<90
Ізольована систолічна гіпертонія	> 140		<90

Для швидкої оцінки діяльності серцево-судинної системи у стані спокою доцільно користуватися також індексом Робінсона (подвійним добутком), який на інтегральному рівні визначає ступінь економізації серцево-судинноїдіяльності.Розраховуєтьсяданийіндекснаступнимчином:

ІндексРобінсона АТс ЧСС

100

Для оцінки індексу Робінсона можна скористатися даними Г.Л. Апанасенко [12] (табл. 31)

Таблиця 31.

Оцінка індексу Робінсона

Оцінка	Одиниці
високий рівень	69 і менше
вище середнього	70 – 84
середній рівень	85 – 94
нижче від середнього	95 –110
низький рівень	111 і більше

Важливим показником діяльності серцево-судинної системи є пульсовий артеріальний тиск (ПАТ), який характеризує обсяг крові, що викидається із лівого шлуночка серця під час систоли. Розраховується він як різниця між АТс та АТд.

ПАТ = АТс - АТд

У нормі ПАТ складає 30 -50 мм рт.ст.

Для розрахунку ударного об'єму крові можна скористатися формулою Старра:

УО (мл) = 100 + 0,5 ПАТ - 0,6 ATд - 0,6 вік (роки)

Одним з інформативних показників гемодинаміки є середній артеріальний тиск (САТ), який можна розрахувати за формулами:

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

63

(1)САТ = ПАТ / 3 + АТд

(2)САТ = АТд + 0,42 ПАТ

(3)САТ = (АТс + 2 АТд) /3

Показник норми складає 70 - 100 мм рт. ст. При фізичному стомленні він підвищується на 10 - 30 мм рт.ст.

УОможнатакожрозрахуватискориставшисьформулоюЛілієністранда і Цандера [35]:

УО = (ПАТ / САТ) 100

де: ПАТ - пульсовий тиск, САТ - середній тиск.

Важливимпоказникомдіяльностісерцево-судинноїсистемиєсерцевий викид, або хвилинний об'єм крові (ХОК) - кількість крові у мілілітрах, яку викидає серце за одну хвилину:

ХОК (мл/хв.) = УО ЧСС,

де: УО - ударний об'єм крові (мл); ЧСС - частота серцевих скорочень

(уд/хв.).

У нормі ХОК складає 3500 - 5000 мл.

Для індивідуальної оцінки ХОК H. H. Савицьким [35] було запропоновано визначати величину належного хвилинного обсягу кровообігу (НХОК) з урахуванням напруженості обмінних процесів. Для обчислення НХОК (л/хв.) знаходять за формулами Гарріса й Бенедикта величинуналежного основного обміну(НОО, ккал) і ділять її на число 281, що складається із середнього калоричного еквіваленту кисню (4,88), помноженого на артеріовенозну різницю (0,04 л) і на 1440 (24 60) хв. у добі.

НХОК = НОО/(4,88 0,04 1440) = НОО/281

Для визначення НОО можна скористатися формулами Гарріса й Бенедикта, які враховують залежність основного обмінувід статі, довжини і маси тіла та віку:

для чоловіків:

НОО = 13,75 МТ + 5 ДТ - 6,15 В + 66,47

для жінок:

НОО = 9,56 МТ + 1,85 ДТ + 4,67 В + 65,09

де: МТ - маса тіла (кг); ДТ - довжина тіла (см); В - вік (роки).

Для визначенняНОО можнаскористатисяномограмами Цешинського [13], на яких по вісі абсцис - МТ (рис.5,6).

Зіставлення НХОК з фактичним хвилинним обсягом кровообігу дає можливість виразити ХОК у відсотках від належного (НХОК).

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

64

Рис. 5. Номограма для визначення НОО у жінок (за Цешинським).

Рис. 6. Номограма для визначення НОО у чоловіків (за Цешинським).

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

65

Зіставлення НХОК з фактичним хвилинним обсягом кровообігу дає можливість виразити ХОК у відсотках від належного (НХОК).

Значнодоповнюєінформаціюпродіяльністьсерцево-судинноїсистеми визначеннятакихгемодинамічниххарактеристикяксерцевий(СІ)таударний індекси (УІ) за такими формулами:

СІ(л/ хв./ м2) ХОК

S

де: ХОК в л/хв., S - площа поверхні тіла у м2.

СІвумовахосновногообмінууздоровоїлюдинивсередньомудорівнює 3,2 ± 0,3 л/хв./м2. При збільшенні СІ слід говорити про погіршення функціонального стану. З урахуванням значень ударного індексу (УІ) можливо зробити висновок про тип гемодинаміки (табл. 32):

УІ(мл/ м2) УО

S

де: УО в мл, S - площа поверхні тіла у м2.

Таблиця 32. Принципи оцінки типу гемодинаміки за даними вимірювання ударного

індексу (мл/м2)

Тип гемодинаміки	Значення УІ
еукінетичний	39,5 –	54,5
гіпокінетичний	менше	39,5
гіперкінетичний	більше 54,5

Найбільш оптимальним для практично здорових осіб є еукінетичний тип гемодинаміки, однак у добре тренованих осіб, особливо спортсменів високоїкваліфікації,устаніспокоюпереважновідзначаєтьсягіпокінетичний тип гемодинаміки. Неекономним та таким, що передбачає схильність до надмірних реакцій системи кровообігу слід визначати гіперкінетичний тип гемодинаміки.

Суттєво доповнює дані про гемодинамічне забезпечення організму інформаціяпропериферичнийопірсудин(ПОС),якийзумовлюєпостійність САТ. Розраховується ПОС за формулами:

ПОС САТ 1330 60 ХОК

де: САТ - середній артеріальний тиск, мм рт.ст.; 1330 - коефіцієнт для конвертування мм рт.ст. у діни; 60 - число секунд у хвилині.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

66

ПОС 3 САТ СІ

де: СІ - серцевий індекс (л/хв./м2).

Зміни ПОС при роботі відображають реакцію прекапілярного русла, яка залежить від обсягу циркулюючої крові.

У нормі ПОС складає 800 - 1200.

Достатньо часто для характеристики гемодинаміки користуються визначенням коефіцієнта ефективності кровообігу (КЕК).

КЕК = ПАТ ЧСС

У нормі КЕК приблизно складає 2600, при стомленні він зростає. Дляхарактеристикифункціональногостанусерцево-судинноїсистеми

користуються коефіцієнтом витривалості (КВ), який розраховується за формулою Кваса:

КВ ЧСС САТ 10

ПАТ

де: ЧСС - частота серцевих скорочень, САТ - середній артеріальний

тиск.

Значення показника КВ в межах 16 свідчить про нормальність, збільшення - про ослаблення, зменшення - про посилення функції серцевосудинної системи.

Не менш важливим у практиці оздоровчих тренувань є визначення можливих дисфункцій у діяльності серцево-судинної системи, що супроводжуються погіршенням системної гемодинаміки. У медичній практицізурахуваннямзначеньЧССтаАТсрозраховуютьтакзванийіндекс шоку (ІШ) [112], що свідчить про дисфункцію лівого шлуночка серця, яка супроводжується різким зниженням ударного обсягу, та вимагає застосування інтенсивного лікування:

ІШ ЧСС АТс

Значення ІШ більші за 0,9 вимагають термінової госпіталізації так як пов'язані із необхідністю підтримки життєвих функцій.

Достатньочастозметоюпрогнозуваннястанухворихвикористовують відношення ПАТ до АТс, яке у нормі складає близько 0,42, а зменшення співвідношеннядо0,25танижчесвідчитьпронегативнийпрогноз,особливо при захворюваннях серцево-судинної системи [108].

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

67

Не менш важливим для оцінки діяльності серцево-судинної системи є визначення механізмів вегетативного забезпечення її функції, найбільш просто це можна зробити за даними розрахунку індексу Кердо (ІК):

ІК 1 АТд ЧСС

де: АТд - діастолічний артеріальний тиск, ЧСС - частота серцевих скорочень.

Уздорової людини в стані ейтонії (збалансованої вегетативної регуляції)віндорівнює±0,15,тобтосимпатичнийіпарасимпатичнийвідділи вегетативної нервової системи (ВНС) знаходяться в стані динамічної рівноваги. При переважанні симпатичного тонусу індекс збільшується, а при переважанні парасимпатичного - знижується, стає негативним. Про помірних зрушеннях активності відділів ІК знаходиться в межах ± (0,15 - 0,3), при виразних - ± (0,3 та більше).

Як згадувалось раніше ЧСС менша за 60 уд/хв., тобто брадикардія, може оцінюватися по-різному. У тренованих осіб брадикардія свідчить про економізацію серцевої діяльності, однак брадикардія може виникати при перевтомі, а також при згаданих раніше захворюваннях серця. Однак, відсутність скарг в анамнезі на перевтому і хвороби серця дозволяє розцінюватибрадикардіюякрезультатпідвищеннятонусублукаючогонерва, що виникає при підвищенні рівня тренованості.

ЧССбільшаза90уд/хв.,тобтотахікардія,устаніспокоюрозцінюється негативно. Вона може бути наслідком порушення відновлення діяльності серця після попереднього фізичного навантаження, проявом серцевої слабкості, якої-небудь інтоксикації тощо.

Успокої спостерігається дихальна аритмія, тобто частішання пульсу на вдихуй порідшання на видиху. Ця аритмія розцінюється як фізіологічна

ізалежить від рефлекторного впливу з боку рецепторів легень на центр блукаючого нерва. АТ у спокої вище 140/90 мм рт.ст. розцінюється як гіпертонічний стан, а нижче 100/60 мм рт.ст. як гіпотонічний стан.

Гіпертонічні цифри АТ в спокої - результат перевтоми або пов'язані з деякими захворюваннями (артеріальна гіпертонія, хронічний нефрит). Гіпотонія при постійних тренуваннях може бути фізіологічною (так звана гіпотонія високої тренованості) чи може бути проявом патології, а саме гіпотонічної хвороби, інтоксикації з вогнищ хронічної інфекції (каріозні зуби, хронічний тонзиліт, хронічний холецистит). Крім того, гіпотонія спостерігається також іпри перевтомі. Скарги наслабкість, стомлюваність, головнийбіль,наявністьхронічнихвогнищінфекціїдозволяютьрозцінювати гіпотонію як патологічну.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

68

Доцільним, на наш погляд, перед проведенням тестувань для визначення адаптаційних можливостей серцево-судинної та дихальної системохарактеризуватимаксимальнеспоживаннякисню(МСК)ікондицій дорослих зарівнянням Matthews[89]без використання тестів (табл.33, 34).

ДляхарактеристикиМСКнимзапропоновановраховувативік(уроках), стать(чоловіки-1,жінки-2),рівеньфізичноїактивності,довжину(вметрах) та масу тіла (в кг).

Таблиця 33. Оцінка рівня фізичної активності (РФА) за Мет'юзом

	Фізичнаактивність	Особливості	Бали
	Незаймаюсьрегулярно оздоровчою
	фізкультуроюабо важкою фізичною	Ухиляюсьвід ходьби і зусиль	0
	діяльністю
	Незаймаюсьрегулярно оздоровчою	Ходжу для задоволення, ходжу по
		сходах і інколи достатньо виконую
	фізкультуроюабо важкою фізичною		1
		вправи до частішання дихання і
	діяльністю
		виділенняпоту
	Регулярно займаюсьоздоровчою
	фізкультурою або працюю із маленькими	Займаюсь від 10 до 60 хв. натиждень	2
	фізичними зусиллями
	Регулярно займаюсьоздоровчою
	фізкультурою або працюю із маленькими	Займаюсь більше1 години натиждень	3
	фізичними зусиллями
		Бігаю менше ніж 1 милю на тиждень
	Регулярно виконую важкі фізичні вправи	або менше ніж 30 хв. на тиждень	4
		займаюсьфізичною діяльністю
		Бігаювід 1 до 5 мильнатижденьабо
	Регулярно виконую важкі фізичні вправи	витрачаю від 30 до 60 хв. на фізичну	5
		діяльність
		Бігаю від5 до 10 миль на тижденьабо
	Регулярно виконую важкі фізичні вправи	витрачаювід 1 до 3 год. на тижденьна	6
		фізичну діяльність
		Бігаю більше ніж 10 мильна тиждень
	Регулярно виконую важкі фізичні вправи	або витрачаю більшеніж 3 год.на	7
		тиждень на фізичну діяльність

де: помірна фізична діяльність включає гольф, їзду на коні, ритмічну гімнастику, гімнастику, настільний теніс, боулінг, підняття ваги або робота в городі.

важка фізична діяльність включає біг підтюпцем, плавання, їзду на велосипеді, веслування, стрибки на скакалці, теніс, баскетбол або гандбол.

Розрахунок МСК (мл/кг хв.) здійснюється за рівнянням:

МСК = (0,133 (В, роки)) - (0,005 (В, роки)2) + (11,403 (бали за стать)) + (1,463 (бали за РФА)) + (9,17 ДТ) - (0,254 МТ) + 34,142

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

69

		Таблиця 34.
Оцінка МСК та фізичних кондицій за Мет'юзом
Рівень активності	МСК в мл/кг/хв. і вік менше50	МСКв мл/кг/хв. і вік більше50
	років	років
Чоловіки, рівень 1	<=40,0	<=29,0
Чоловіки, рівень 2	40,1 – 44,4	29,1 – 33,0
Чоловіки, рівень 3	44,5 – 51,0	33,1 – 37,1
Чоловіки, рівень 4	51,1 – 55,9	37,2 – 42,5
Чоловіки, рівень 5	>=55,9	>=42,6
Жінки, рівень1	<=31,9	<=21,5
Жінки, рівень2	32,0 – 36,5	21,6 – 24,4
Жінки, рівень3	36,6 – 40,2	24,5 – 27,5
Жінки, рівень4	40,3 – 44,3	27,6 – 31,0
Жінки, рівень5	>=44,4	>=31,1

Для загальної оцінки рівня фізичного стану (РФС) чоловіків можна скористатися формулою О.О. Пирогової (1985) [56]:

РФС 700 3 ЧСС 2,5 САТ 2,7 В 0,28 МТ 350 2,6 В 0,21 ДТ

де: ЧСС - у спокої у положенні сидячи, САТ - середній артеріальний тиск, ДТ - довжина тіла (см), МТ - маса тіла (кг), В - вік (роки).

Результати оцінюються за наступною шкалою (табл. 35):

	Таблиця 35.
Оцінка фізичного стану за О.О. Пироговою
Діапазон значень	Рівень фізичного стану
Менше 0,375	Низький
0,375 – 0,525	Нижче середнього
0,526 – 0,675	Середній
0,676 – 0,825	Вище середнього
0,826 і більше	Високий

Інформативність даного способузберігається для практично здорових чоловіків 20 - 59 років з масою тіла, що перевищує 15% належної величини (середня похибка виміру - ±16%), при відсутності вихідних порушень у діяльностісерцево-судинноїсистеми.Рівеньфізичногостанужінокзвичайно (заданимипоказниками)на25-30% нижчий,ніжучоловіків,томуїхрівень фізичної стану знаходиться на ступінь нижче у порівнянні з чоловіками.

Адаптаційні можливостіорганізмутарівень здоров'я (табл. 36) можна визначити з використанням формули розрахункуадаптаційного потенціалу

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

70