Физреабилитация(продолжение) / ЛПК

(АП) серцево-судинної системи за Р.М. Баєвським і співавт. (1979) [15]:

АП = 0,011 ЧСС + 0,014 АТс + 0,008 АТд + 0,014 В + 0,009 МТ - 0,009 ДТ - 0,273

Таблиця 36. Оцінка адаптаційних можливостей рівня здоров'я за Р.М. Баєвським

	АП	Функціональний стан	Група	Рекомендації
			здоров’я
	Нижче 2,60	Задовільна адаптація	I	Загальні оздоровчі заходи
	2,60 – 3,09	Напруження механізмів	II	Оздоровчі іпрофілактичнізаходи
		адаптації
	3,10 – 3,49	Незадовільна адаптація	III	Профілактичні ілікарські заходи
	3,50 і вище	Зрив адаптації	IV	Лікарські заходи

Достатньоінформативнимдлявизначенняфункціональногостануосіб, щоплануютьзайматисяоздоровчимтренуваннямєвстановленняфактичного біологічного віку (ФБВ) за В.П. Войтенко (1991) [23, 24], який розраховується напідставі даних самооцінки власногоздоров'я, показників артеріального тиску, статичної рівноваги, затримки дихання, маси тіла (для жінок) за формулами:

Для чоловіків:

ФБВ = 44,3 + 0,68 СОЗ + 0,40 АТс - 0,22 АТд - 0,004 ЖЄЛ - 0,11

ЗДВ + 0,08 ЗДВид - 0,13 СБ

Для жінок:

ФБВ = 17,4 + 0,82 СОЗ + 0,005 АТс + 0,16 АТд + 0,35 ПАТ - 0,004 ЖЄЛ + 0,04 ЗДВ - 0,06 ЗДВид - 0,11 СБ

Розрахунок належного біологічного віку (НБВ) проводиться за формулами:

Для чоловіків:

НБВ = 0,661 КВ + 16,9

Для жінок:

НБВ = 0,629 КВ + 15,3

Або за скороченими формулами:

для чоловіків:

ФБВ = 26,895 + 0,215 АТс - 0,149 ЗДВ + 0,723 СОЗ - 0,151 СБ

для жінок:

ФБВ = -1,463 + 0,415 ПАТ + 0,248 МТ + 0,964 СОЗ - 0,14 СБ,

для чоловіків:

НБВ = 0,629 КВ+18,56

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

71

для жінок:

НБВ = 0,581 КВ+17,24

де:

ФБВ - фактичний біологічний вік (роки); НБВ - належний біологічний вік (роки); КВ - календарний вік (роки); АТс - систолічний артеріальний тиск;

АТд - діастолічний артеріальний тиск; ПАТ - пульсовий артеріальний тиск; ЖЄЛ - життєва ємність легенів (мл);

ЗДВ - тривалість затримки дихання після глибокого вдиху (сек.); ЗДВид - тривалість затримки дихання після видиху (сек.); МТ - маса тіла (кг);

СБ - статичне балансування - утримання рівноваги на лівій нозі без взуття, праваногапідколіномлівої,очізаплющені,рукиопущенівздовж тіла(сек.); СОЗ - індекс самооцінки здоров'я (бал).

Суб'єктивна оцінка здоров'я (СОЗ) проводиться за допомогою наступного опитувальника:

1.Чи турбує Вас головний біль?

2.Чи легко Ви просинаєтесь від незначного шуму?

3.Чи турбує Вас біль у ділянці серця?

4.Чи вважаєте Ви, що за останні роки у Вас погіршився зір?

5.Чи вважаєте Ви, що за останні роки у Вас різко погіршився слух?

6.Чи турбує Вас печія?

7.Чи поступаються Вам місцем в автобусі, трамваї, тролейбусі молодші за віком?

8.Чи турбує Вас біль у суглобах?

9.Чи маєте Ви недоліки статури?

10.Чи впливає на Ваше самопочуття переміна погоди?

11.Чи бувають у Вас такі періоди, коли із-за хвилювань Ви втрачаєте сон?

12.Чи турбують Вас запори?

13.Чи вважаєте Ви, що зараз Ваша працездатність така ж як і раніше?

14.Чи турбує Вас біль у ділянці печінки?

15.Чи бувають у Вас запаморочення?

16.ЧивважаєтеВи,щозосередитисязаразВамсталоскладніше,ніжуминулі роки?

17.Чи бувають у Вас періоди, коли Ви почуваєте себе радісно збудженим, щасливим?

18.ЧивідчуваєтеВиврізнихчастинахтілапечіння,поколювання,"повзання

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

72

мурашок"?

19.Чи турбують Вас послаблення пам'яті, забудькуватість?

20.Чи турбує Вас шум або дзвін у вухах?

21.Чи тримаєте Ви для себе у домашній аптечці один із наступних медикаментів: валідол, нітрогліцерин, серцеві каплі?

22.Чи бувають у Вас набряки ніг?

23.Чи необхідно Вам відмовлятися від деяких страв в зв'язку зі станом здоров'я?

24.Чи буває у Вас задишка при швидкій ходьбі?

25.Чи турбує Вас біль у ділянці попереку?

26.Чи доводиться Вам вживати з лікувальною метою будь-яку мінеральну воду?

27.Чи турбує Вас неприємний присмак у роті?

28.Чи можна сказати, що стали легко плакати?

29.Як Ви оцінюєте стан свого здоров'я?

-Добрий.

-Задовільний.

-Поганий.

-Дуже поганий. Оцінка СОЗ

Для перших 28 запитань можливі відповіді "так" або "ні":

несприятливими вважаються відповіді "так" на запитання: №№ 1-8, 10-12, 14-18, 20-28 і "ні" на запитання: №№ 9, 13, 19. Для 29-го запитання несприятливимиє відповіді"поганий",або"дужепоганий".Підраховується загальна кількість несприятливих відповідей, яка у подальшому використовується у розрахунку. При ідеальному здоров'ї кількість несприятливих відповідей "0", при поганому - "29".

З урахуванням даних СОЗ можна вирахувати патологічний індекс (ПІ)

-число наявних хронічних захворювань, який оцінюється за формулами: Для чоловіків:

ПІ = - 0,05 КВ + 0,093 СОЗ - 1,327,

Для жінок:

ПІ = 0,011 КВ + 0,057 СОЗ - 0,103

На підставі визначення показників біологічного віку встановлюється:

функціональний клас, темп старіння і рівень здоров'я.

Якщо (ФБВ - НБВ) = 0, то ступінь старіння відповідає статистичним нормативам; якщо (ФБВ - НБВ) більше 0, то ступінь старіння більша і слід звернути увагу на спосіб життя і пройти додаткові обстеження; якщо (ФБВ - НБВ) менше 0, то ступінь старіння мала.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

73

Функціональний клас, рівень стану здоров'я, темп старіння визначаються за різницею між фактичним біологічним віком і належним біологічним віком (НБВ) за таблицею 37.

Таблиця 37.

Оцінка рівня здоров'я за В.П. Войтенко

	Функціо-	Відхилення від	Станздоров’я, темп старіння, медичні
		популяційного
	нальний клас		рекомендації
		стандарту
			Стан здоров’я дужедобрий. Темпстаріння різко
	1	9,9 іменше	уповільнений. Диспансерномуобліку і
			реабілітації не підлягає.
			Стан здоров’ядобрий. Темп старіння
	2	-8,9 до-3,0	уповільнений. Диспансерному обліку і реабілі-
			тації не підлягає.
			Стан здоров’я середній. Темпстаріння не
	3	-2,9 до +2,9	відрізняється від популяційного стандарту. Реко-
			мендується щорічний медогляді профілактика
			(без відриву від виробництва).
			Станздоров’я поганий. Темпстаріння
			прискорений. Великий ризик хвороб або втрати
	4	+3,0 до +8,9	працездатності. Необхідний обов’язковий
			диспансерний контроль ісанаторно-курортне
			лікування.
			Стан здоров’я дуже поганий. Темпстаріння різко
			прискорений. Дуже великий ризикзахворювань і
	5	+9,0 ібільше	втратипрацездатності. Необхідне прискіпливе
			медико-інструментальнеобстеження імедична
			реабілітація.

Можна вирахувати індекс ФБВ / НБВ та визначити у скільки разів індивідуальний ФБВ більший або менший, ніж середній ФБВ у популяції. Якщо ступінь старіння менша, ніж середній ступінь старіння осіб із ФБВ, рівним індивідуальному, то ФБВ / ДБВ < 1.

На підставі висновку про рівень прогнозованого МСК, фізичних кондицій, адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, фізичного стану, фізичний розвиток та біологічний вік осіб, що планують займатися оздоровчими тренуваннями, можливо визначити групу, напрямок та режим оздоровчих тренувань, а також спланувати алгоритм подальшого уточнюючого тестування.

Для всіх дорослих (чоловіків старших за 40 років та жінок старших за 50років)безсимптомівзахворюваннядляплануванняпрограмиінтенсивних вправ на рівні 60 - 80% МСК (70 - 90% максимальної ЧСС) повинні використовуватись стресові тестові навантаження, що передбачають електрокардіографічну реєстрацію діяльності серця під час навантаження [73].Можутьнепроходитистресовітестовінавантаженняпрактичноздорові

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

74

та здорові особи, що не мають факторів ризику, при плануванні фізичних вправ помірної інтенсивності 40-60 % МСК (50-70 % максимальної ЧСС). Обов'язковими тестові фізичні навантаження із реєстрацією ЕКГ є у осіб, що мають фактори ризику ішемічної хвороби серця, а також у осіб, що планують поїздку у віддалені райони. До факторів ризику відносять тютюнопаління, гіпертонію, діабет, підвищення рівня холестерину(більше 240 мг/децилітр), стійка спадковість та порушення ЕКГ у спокої.

На нашу думку стресові тестові навантаження повинні проводитись у осіб,щомають низькіпоказникипрогнозованогоМСК, фізичнихкондицій, підвищені показники адаптаційного потенціалу та планують зайнятися оздоровчимитренуваннями.Найчастішеувиглядістресовогонавантаження використовується тест Мастера.

Тест Мастера - функціональний тест для виявлення латентної коронарної недостатності, при якому у якості дозованого фізичного навантаження використовують підйом і спуск по двоступінчатих сходах з висотоюкожноїсходинки22,6см,абовелоергометрію,арезультатоцінюють за даними ЕКГ до і одразу після навантаження, а також через 2 і 6 хв. після припинення навантаження [13].

Звичайнотествикористовуютьзметоюдіагностикиішемічноїхвороби серця (ІХС), визначення толерантності до фізичних навантажень у хворих на ІХС, визначення функціонального класу стенокардії напруження, при контролі ефективності лікування хворих на ІХС, діагностики порушень ритму тощо.

Протипоказаннями для проведення тесту є прогресуюча стенокардія, підозранаінфаркт міокарду,порушенняритмусерця (частаекстрасистолія, миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія), порушення провідності (атріовентрикулярніблокади,повніблокадилівоїіправоїніжокпучкаГіса). Одразу зазначимо, що проведення даного тесту вимагає певних умов. Обстеженняповинніпроводитимінімумдвіособи -лікартамедичнасестра (лаборант). Це дозволяє вірно виконати тест та своєчасно помітити симптоми, що свідчать про необхідність припинення тесту.

Крім цього у приміщенні, де проводиться тестування мають бути відповідний мікроклімат (температура 18-22 ?С та вологість 40-60%), обладнання та медикаменти. Необхідними є ергометр (сходинки для стептесту, велоергометр або тредміл), електрокардіограф, осцилоскоп, дефібрилятор, портативний респіратор для штучної вентиляції легенів, одноразові шприци, а також медикаменти: ефективне знеболююче, нітрогліцерин,мезатонабоадреналін,10%розчинхлоридукальцію,лідокаїн, новокаїнамід, обзідан, ізоптін, 0,1% розчин атропіну, розчин панангіну або 2% і 4% розчин хлориду калію, ізотонічний розчин хлориду натрію,

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

75

нашатирний спирт.

Ознаками, що свідчать про наявність ІХС є напад стенокардії під час проведеннятесту,депресіясегментуSTнаЕКГбільше1ммгоризонтальної форми,косовисхіднадепресія STбільше1,5мм, частаекстрасистолія(4:40) та більше, скороминуща атріовентрикулярна і шлуночкова блокада, а також поглиблення, або розширення зубця Q.

Тест вважається негативним у разі відсутності ознак коронарної недостатності при досягненні субмаксимальної ЧСС.

Слід також згадати умови, які вимагають припинення тесту:

1)зниження АТ на 25-30% від вихідного;

2)підвищення АТ більше 220/120 мм рт.ст.;

3)виникнення відчуття недостатності повітря;

4)поява загальної слабкості;

5)поява запаморочення;

6)відмова обстежуваного від продовження тесту.

Уосіб, старших за 30 років обов'язковим дослідженням при допуску до оздоровчих занять є реєстрація ЕКГ у спокої. При відсутності змін на ЕКГ у подальшому при контролі за станом організму при оздоровчих тренуваннях доцільно використовувати якісні та кількісні тести [69].

Більшість тестів, що застосовуються у практиці спортивної медицини у якості подразника використовують дозовані фізичні навантаження та є

якісними. До кількісних можна віднести визначення PWC170, 150, 130 , МСК, тест Маргарія, тест Наваккі тощо, в основу яких покладено прямопропорційну залежність між потужністю виконуваної роботи та зміною ЧСС, розрахункове або пряме вимірювання МСК із використанням газоаналізатора.

Середякіснихтестів,щонайчастішевикористовуютьсядлявизначення функціонального стану організму вирізняються:

1)тести для визначення функціонального стану дихальної системи, які базуються на вимірюванні ЖЄЛ (тести Розенталя, Шафрановського, Лебєдєва, Тіффно-Вотчала);

2)тестиіззатримкоюдиханнядлявизначеннястійкостіорганізмудогіпоксії (тести Штанге, Генчі, Серкіна-Сабразе);

3)тести для визначення функції кардіореспіраторної системи на підставі вимірювання ЖЄЛ, часу затримки дихання та ЧСС (індекс Скибінського);

4)дихальні тести з натужуванням (Флака і Бюргера);

5)тести, що визначають реактивність серцево-судинної системи, а також активність та тонус гілок вегетативної нервової системи (тести ортостатичний, кліностатичний, око-серцевий, Ербена) тощо;

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

76

6 ) тести з дозованим фізичним навантаженням, що визначають функціональний стан серцево-судинної системи та тип реакції на фізичне навантаження (тести Руф'є, Кверга, Мартіне-Кушелевського, КотоваДешина, Лєтунова) тощо.

Серед кількісних тестів для визначення функціонального стану кардіореспіраторної системи у оздоровчій фізичній культурі найчастіше використовуються:

1)субмаксимальні тести PWC170 (для осіб до 30 років), PWC150 та PWC130 (для осіб старшого віку);

2)тест Маргарія;

3)гарвардський степ-тест;

4)тести для визначення МСК.

Тести для визначення функціонального стану дихальної системи, які базуються на вимірюванні ЖЄЛ

Тест Розенталя. Його виконання передбачає 5-кратне вимірювання ЖЄЛ із інтервалом у 15 с.

При гарному функціональному стані відзначається збільшення ЖЄЛ від вимірудо виміру. При незмінній ЖЄЛ -задовільний стан, при зниженні ЖЄЛ - незадовільний стан.

Тест Шафрановського або динамічна спірометрія полягає у вимірюванні ЖЄЛ до і після стандартного фізичного навантаження.

СпочаткувимірюєтьсяЖЄЛуспокої,потімвиконується:длячоловіків -трихвилинний бігна місці в темпі 180 крок/хв.;для жінок -двохвилинний біг у тому ж темпі; для школярів - підйом на сходинку висотою 22,5 см у темпі 16 крок/хв. Зновувимірюється ЖЄЛ уперші 15 сек., наприкінці 1, 2 і 3 хвилин відновлення.

Якщо ЖЄЛ зростає після проби більш, ніж на 200 мл, то результат гарний,різницяв±200мл-задовільний(відновленняна2-йчи3-йхвилинах), якщо ЖЄЛ зменшується на 200 мл і більше і не відновлюється в перші 2-3 хвилини, то результат незадовільний.

Тест Лебедєва полягає в чотириразовому вимірі ЖЄЛ до і після тренування.Використовуєтьсяприлікарсько-педагогічнихспостереженнях. При надмірних навантаженнях ЖЄЛ після тренування може знижуватися не більше, ніж на 300 - 500 мл, а після звичайних навантажень ЖЄЛ не змінюється.

ТестТіффно-Вотчала.Цевизначенняфорсованої(прирізкомувдиху) ЖЄЛ за 1, 2, 3 секунди. У нормі складає 80-85 % від ЖЄЛ у осіб, що не тренуються та приблизно дорівнює ЖЄЛ у добре підготовлених осіб.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

77

Тести для визначення функціонального стану дихальної системи, які базуються на затримці дихання

Тест Штанге. Передбачає затримку дихання після глибокого вдиху. Оцінюється тест в секундах. Повинний складати, у нормі 60 - 90 сек., у дітей - 16 - 55 сек., у тренованих осіб - до 5 хв.

Тест Генчі. Передбачає затримку дихання на видиху. Оцінюється в секундах. У дорослих у нормі складає 30 - 45 сек., у дітей - 12 - 15 сек., у тренованих осіб - до 60 - 90 сек.

Тест Серкіна-Сабразе передбачає наступний порядок виконання:

1)виконується затримка дихання на вдиху в положенні сидячи;

2)виконується навантаження у вигляді 20 присідань за 30 сек. і відразу виконується затримка на вдиху;

3)через 1 хв. виконується затримка дихання на вдиху сидячи.

Оцінка тесту проводиться за даними наведеними у таблиці 38.

Таблиця 38.

Оцінка даних тесту Серкіна-Сабразе

	Ступіньпристосовуваності до фізичних навантажень	1	фаза	2 фаза	3 фаза
	Добре треновані	60	– 90 с	близько 50%	100 – 110%
	Практично здорові	45	– 60 с	близько 50%	90 – 100%
	Особи з недостатністю кровообігу або прихованою	20	– 45 с	30 – 40 %	70 – 80%
	патологією кардіореспіраторної системи

Тести для визначення функціонального стану кардіореспіраторної системи, які базуються на урахуванні ЖЄЛ, затримки дихання та ЧСС

Дляоцінки функціональногостанукардіореспіраторноїсистеми(табл. 39) розраховується індекс Скибінської (ІС). Визначаються ЖЄЛ та ЧСС. Виконуєтьсятриглибокихвдихи-видихи,потіммаксимальноглибокийвдих і затримується дихання на максимально можливий час. Фіксується час затримки у секундах. Розрахунок проводиться за формулою:

ІС ЖЄЛ(мл) ЗД(сек.) ЧСС

де: ЖЄЛ - життєва ємність легенів (мл), ЗД - затримка дихання (сек.), ЧСС - частота серцевих скорочень.

Оцінка індексу Скибінської		Таблиця 39.
Оцінка стану кардіореспіраторноїсистеми		Значенняіндексу
Вкрай незадовільний		< 500
Незадовільний		600 – 1000
Задовільний		1100 – 2000
Добрий		2100 – 4000
Дуже добрий		> 4000

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

78

Дихальні тести з натужуванням Тест Флака дозволяє оцінити функцію міокарду при утриманні

належного тиску у трубці через яку виконується повільний видих. ВимірюютьсяАТтаЧССустаніспокою.Тествиконуєтьсяпісляфорсованого вдиху при затиснутому носі, коли обстежуваний протягом максимально можливогочасуутримує вU-подібнійтрубціртутногоманометрадіаметром 4 мм тиск 40 мм рт.ст. Під час утримання кожні 5 сек. визначається ЧСС. НаприкінцітестувиміряєтьсяАТ.Оціночнимкритеріємєступіньчастішання ЧСС по відношенню до вихідного, і тривалість утримання тиску у трубці, яка у тренованих людей не перевищує 40-50 сек. За ступенем частішання ЧСС за 5 сек. розрізняють наступні реакції: 3-4 уд. - добра; 5-7 уд. - задовільна; 8 уд. та більше - незадовільна.

ПорушеннярегуляціїАТвиявляютьсязарівнемзниженняАТс,якеможе досягати 20 мм рт.ст.

ОцінитирівеньможливовизначивширівеньзниженняАТ.Вважається, що його зниження більше, ніж на 15% свідчить про перевтому.

Тест Бюргера. Використовується для оцінки судинного тонусу, його здатності підтримувати АТ. У досліджуваного у стані спокою реєструють АТ. Далі пропонують виконати 10 глибоких вдихи за 20 сек., до кінця яких знов вимірюють АТ. Після 10-го вдиху досліджуваний виконує видих у мундштук,підвищуючитискуманометрідо40-60ммрт.ст.,якийпідтримує протягом 20 сек. АТ вимірюють на початку натужування та наприкінці.

Оцінка: при нормальній реакції АТс не змінюється під час виконання натужування; при 2 типі реакції - АТс підвищується під час натужування, через 20-30 сек. після закінчення повертається до вихідних значень; при 3 типі - відзначається значне падіння АТс, що свідчить про порушення регуляції судинного тонусу, яке може привести до втрати свідомості.

Тести, що визначають реактивність серцево-судинної системи, а також активність та тонус гілок вегетативної нервової системи

Активний ортостатичний тест проводиться для визначення рівня вегетативно-судинної стійкості. Він відноситься до числа функціональних навантажувальних тестів, дозволяє оцінити функціональні можливості серцево-судинної системи, а також стан ЦНС. Зниження переношуваності ортостатичних тестів (активного і пасивного) часто спостерігається при гіпотонічнихстанахпризахворюваннях,щосупроводжуютьсявегетативносудинною нестійкістю, при астенічних станах і перевтомі. Тест слід проводитиодразупіслянічногосну.Допочаткутестуобстежуванийповинен 10 хвилин спокійно лежати на спині, без високої подушки. Наприкінці 10 хвилин у обстежуваного в положенні лежачи тричі підраховується ЧСС

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

79

(протягом15сек)івимірюєтьсяартеріальнийтиск.Післяотриманняфонових значень досліджуваний швидко встає, приймає вертикальне положення і стоїть протягом 5 хвилин. При цьомущохвилини (в другій половині кожної хвилини) підраховується ЧСС і вимірюється АТ. Результати тесту оцінюються за ортостатичним індексом (ОІ) по формулі, запропонованій Бурхардом-Кіргофом:

ОІ АТслежачи АТдстоячи ЧССстоячи

АТсстоячи АТдлежачи ЧССлежачи

В нормі ОІ складає - 1,0 - 1,6, при хронічній втомі - 1,7 - 1,9, при перевтомі - 2,0 та більше.

Для характеристики функціональної повноцінності рефлекторних механізміврегуляціїгемодинамікиіоцінкизбудливостіцентрівсимпатичної іннервації використовують модифікований ортостатичний тест.

Уобстежуваногопісля5-хвилинногоперебуванняв положеннілежачи реєструють ЧСС (протягом 15 сек). Потім за командою обстежуваний спокійно (без ривків) займає положення стоячи. ЧСС підраховують на 1-й і 3-й хвилині перебування у вертикальному положенні, АТ визначається на 3-й і 5-й хвилині. Оцінка тесту може здійснюватися тільки за ЧСС або за ЧСС та АТ (табл. 40).

		Оцінка ортостатичного тесту						Таблиця 40.
Показники			Переношуваність тесту
		добра			задовільна		незадовільна
ЧСС		11 уд /хв.			12 – 18 уд /хв.			19 уд /хв.
АТс	↑ ≤	↑		↑	=	↓	5↑	–≥10 мм рт.ст.
АТд					= або
ПАТ		↑			= ↑			↑
Вегетативні	відсутні↑				пітливість	пітливість↓ , шум у
реакції								вухах
	- підвищення;		- зниження; = - без змін.

Збудливість центрів симпатичної іннервації визначається за ступенем частішанняЧСС,аповноцінністьвегетативноїрегуляціїзачасом стабілізації ЧСС. У нормі(умолодих осіб)ЧСС повертається до вихідних значень на3ій хвилині. Критерії оцінки збудливості симпатичної ланки за ступенем частішання ЧСС (СЧЧСС) представлені у таблиці 41.

СЧЧСС (ЧССп ЧССв) 100

ЧССв

де: ЧССп - ЧСС після зміни положення тіла (у положенні стоячи); ЧССв - ЧСС вихідне (у положенні лежачи).

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

80