Физреабилитация(продолжение) / ЛПК
.pdf
Таблиця 89. Клінічні синдроми гострого фізичного перенапруження
(за Алавердян А.М. та ін., 1987)
Системи |
Клінічнісиндроми |
||
що зустрічаються часто |
що зустрічаються рідко |
||
|
|||
|
Непритомність |
|
|
Нейроендокринна |
Гіпоглікемічний |
Психоафективний |
|
|
Гіпертермічний (тепловий удар) |
|
|
|
ЕКГ-синдром гострого |
Гостра коронарна недостатність |
|
|
перенапруження. |
||
|
з розвитком: |
||
|
ЕКГ-ознаки гострих змін |
||
|
інфарктуміокарду, |
||
|
міокарду |
||
|
фібриляції шлуночків |
||
|
ЕКГ-ознакиперевантаження |
||
|
(раптова смерть), |
||
|
відділів серця |
||
Серцево-судинна |
асистолії (раптовасмерть), |
||
Гостра застійна серцева |
|||
|
крововиливу усерцевий м'яз. |
||
|
недостатність (правошлуночкова, |
||
|
Гострі деструктивно- |
||
|
лівошлуночкова) |
||
|
дегенеративні зміни міокарду, що |
||
|
Аритмічний синдром |
||
|
призводятьдо раптової смерті |
||
|
Колапс (гостра судинна |
||
|
Крововиливи у тканини (в тому |
||
|
недостатність) |
||
|
числі мозку) |
||
|
Неадекватне підвищення АТ |
||
|
|
||
Дихальна |
Бронхоспастичний синдром |
Спонтанний пневмоторакс |
|
|
Гостра емфізема легенів |
||
|
|
||
2.Розраховуютьсяпоказникизагальної(ЗЩ)тамоторноїщільності(МЩ)
заняття:
ЗЩ Тдоц 100 Тзан
де: Т доц - доцільно витрачений час (на виконання вправ, покази та пояснення);
Тзан - тривалість заняття.
МЩ Твпр 100 Тзан
де: Твпр - час витрачений на виконання вправ; Тзан - тривалість заняття.
Педагогічну майстерність викладача (тренера) можна оцінити за показником ЗЩ заняття, який у кваліфікованих фахівців складає до 95% та більше.
Показник МЩ характеризує інтенсивність рухової діяльності під час заняття тавизначається як дуже високий при 80-90%, добрий -при 60-70%, низький - при 40-50%.
3. Дляоцінкивідносноїінтенсивності(ВІ)заняття,окремих йогочастин, абоокремих вправ можнаскористатися даними виміруЧСС під часзаняття
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
151
та наступною формулою:
ВІ ЧССнав ЧССвих 100 ЧССмакс ЧССвих
де: ЧССвих - ЧСС до початку занять; ЧССнав - ЧСС при виконанні досліджуваної вправи;
ЧССмакс - ЧСС, яка визначена з урахуванням віку та стану за формулами (див. вище), або при тестуванні "до відмови".
4 Окремо, з використанням формули Л.Я. Іващенко [36] можна підрахувати енерговитрати (ЕВ, ккал) під час заняття:
ЕВ Т (0,2 ЧССнав 11,3) 2
Для візуальної оцінки впливу фізичних навантажень на занятті з оздоровчої фізичної культури будують фізіологічну криву (рис. 10).
Рис. 13. Фізіологічна крива оздоровчого тренування, побудована на підставівимірювання ЧСС:1 -увихідномустані, 2-наприкінціпідготовчої частини, 3 - на піку навантаження, 4 - наприкінці основної частини, 5 - наприкінці заключної частини, 6 - через 5 хвилин відновлення.
Для більш детальної характеристики впливу фізичних навантажень реєстрацію ЧСС проводять безупинно протягом усього заняття, після окремих його частин, безпосередньо після окремих вправ і в період відпочинку між ними, а у подальшому зіставляють отримані результати з даними хронометрування заняття, щоб визначити вплив окремих фізичних вправ. За цими даними можна визначити відносну інтенсивність окремих навантажень, вірність їх розподілу у часі та достатність відпочинку між
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
152
вправами. Аналогічні висновки можна зробити при дослідженні протягом заняття АТс та АТд.
Сьогодні в практиці ЛПС при оздоровчих тренуваннях широко використовується прилад Polar (рис.14), який дозволяє реєструвати ЧСС, без відволікання на підрахунок, за задані проміжки часу з інтервалом від 1 до 15 сек.
Рис.14. Загальний вигляд наручного пристрою приладу Polar.
При використанні виміру ЖЄЛ та бронхіальної прохідності можна визначитивпливокремихнавантаженьтазаняттявціломунастандихальної системи. Додатково, використовуючи тест Лебєдєва (до та після заняття) можна стверджувати про адекватність (при зниженні ЖЄЛ на 100-200 мл) абонадмірність(призниженніЖЄЛна300-500мл)фізичнихнавантажень.
Привикористанніуякостікритеріюоцінкидинамометріїкисті(правої
ілівої) можна визначити важкість навантаження, ступінь стомлення, ефективність відпочинку. При оцінці враховувати, що значне зменшення сили спостерігається в недостатньо підготовлених осіб. Однією з характернихознакстомленняєзменшеннярізницівпоказникахсилиправої
ілівої кисті за рахунок зниження сили правої і деякого збільшення сили лівої.
Визначити вплив фізичних навантажень наорганізм таоцінити рівень тренованості можна також, використовуючи додаткове стандартне навантаження[66].
При даному дослідженні за 10-15 хв. до початку заняття вимірюють ЧССтаАТ,післячогопропонуютьвиконатипершедодатковенавантаження, у якості якого частіше обирають або 15-секундний біг у максимальному темпі, або степ-тест, або 2 і 3-хвилинний біг на місці в темпі 180 крок/хв. Після виконаннядодатковогонавантаженняЧСС іАТвизначають протягом 5 хв. за загальноприйнятою методикою. Це ж додаткове навантаження виконується вдруге, через 10-15 хвилин після закінчення тренування, попередньо вимірявши ЧСС і АТ. Після виконання другого додаткового навантаження ЧСС і АТ виміряються також протягом 5 хв.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
153
За даними вимірювання рисують графік, на якому за віссю абсцис - час; за віссю ординат - різниця ЧСС, максимальний і мінімальний АТ на кожній хвилині відновного періоду відносно вихідних величин.
При цьому можливі три варіанти реакцій на додаткове навантаження.
1.Характеризуєтьсянезначнимивідмінностямивпристосувальнихреакціях на додаткове навантаження, виконане до і після тренування. Можуть бути тільки невеликі кількісні розходження в зрушеннях ЧСС, АТ і тривалості відновлення.Такареакціяспостерігаєтьсяудобретренованихосіб,алеможе спостерігатись в недостатньо тренованих при незначному тренувальному навантаженні.
2.Характеризується тим, що на додаткове навантаження, виконане після тренування, відзначаються більш виражені зрушення в реакції ЧСС, тоді, якАТспідвищуєтьсянезначно(феномен"ножиці").Тривалістьвідновлення ЧССіАТзбільшується.Такареакціясвідчитьпронедостатнютренованість, а в окремих випадках спостерігається й удобре тренованих після надмірно великого навантаження.
3.Характеризується більш вираженими змінами реакції на додаткове навантаження після тренування: різко зростає реакція ЧСС, з'являються атипічні реакції АТ (гіпотонічний, дистонічний, гіпертонічний, реакція зі східчастимпідйомоммаксимальногоАТ),періодвідновленняподовжується. Цей варіант свідчить про значне погіршення функціонального стану, причиною чого може бути недостатня підготовленість, чи перевтома при надмірному навантаженні на занятті.
За даними додаткового стандартного фізичного навантаження можна провеститренд-аналіз, якийдозволяєкількісновизначити величинувпливу роботи або сумарного навантаження на організм. Порівнюючи реакцію організму на стандартне навантаження до і після роботи, можна говорити про величину впливу роботи на організм досліджуваного.
Тренд-аналізпроводитьсянаступнимчином[42].Розраховуютьтренд ЧСС (ТЧСС) і тренд АТс (ТАТс) до і після роботи за формулами:
ТЧСС = (ЧССвих + ЧСС1 + ЧСС5) 2,
де: ЧССвих. - вихідна ЧСС за 10 сек до додаткового навантаження; ЧСС1 - ЧСС за перші 10 сек. після додаткового навантаження; ЧСС5 - ЧСС за останні 10 сек. 5 - ої (останньої) хвилини.
ТАТс АТсвих АТс1 АТс5
3
де: АТсвих - АТс вихідний; АТс1 - АТс на першій хвилині відновлення;
АТс5 - АТс на 5 хвилині (останній хвилині) відновлення.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
154
Далі проводять розрахунок індексу трендів (ІТ) за формулою:
ІТ ТАТс ТЧСС
де: ІТ - індекс трендів, ТАТс - тренд АТс, ТЧСС - тренд ЧСС. Величинувпливуроботи(ВВР)визначаютьзарізницеюіндексутрендів
до роботи (ІТ1) і після роботи (ІТ2), тобто:
ВВР = ІТ2 - ІТ1
При цьому знак не враховується. Оцінюється ВВР згідно даних представлених у таблиці 90.
Таблиця 90.
|
Шкала оцінки ВВР при тренд-аналізі |
|
|
|
|
ВВР |
|
Оцінка |
0 – 0,5 |
|
Незначний вплив |
0,6 – 1,0 |
|
Малий вплив |
1,1 – 2,0 |
|
Середній вплив |
2,1 – 3,0 |
|
Великий вплив |
3,0 |
|
Надмірний вплив |
Тренд-аналіз надає можливість, як вказує А.І. Аулик (1977), кількісно виразити величину впливу роботи на організм в тих випадках, де фізична робота майже не піддається виміру.
ВВРхарактеризуєнетількиступіньнавантаженняпідчасроботи.Люди з різною фізичною підготовленістю будуть по різномуреагувати нафізичне навантаження. Тому ВВР і індекси будуть різними.
Тренд-аналіз можна проводити і без виміруАТ. В таких випадках ВВР характеризується різницею реакції ЧСС на стандартне навантаження до і після роботи. При цьому принцип розрахунку зберігається.
Важливим показником, що свідчить про вплив фізичних навантажень та умов зовнішнього середовища на організм, є рівень потовиділення. Прогнозовані величини потовиділення при заняттях бігом з урахуванням інтенсивності навантажень та умов зовнішнього середовища [42] представлені у таблиці 91.
Тут слід чітко визначитись, адже потовиділення забезпечує такий надзвичайно важливий механізм терморегуляції як випаровування. Добре відомим є положення, яке пов'язує потовиділення із рівнем тренованості особи,асамечимвищийрівеньфізичногостану,тимменшепотовиділення, яке оцінюється, як за суб'єктивними (візуальними) критеріями, так і об'єктивними (йодо-крохмальний тест Мінора).
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
155
Таблиця 91. Потовиділення (за годину) для бігунів залежно від маси тіла, швидкості
бігу і температури навколишнього середовища (Niefsen, 1992)
Швидкість |
Маса |
|
Потовиділення, мл/год. |
|
|||
бігу, |
тіла, |
|
|
|
|
|
|
100С |
15 0С |
25 0С |
30 0С |
35 0С |
|||
км/год. |
кг |
||||||
15 |
60 |
770 |
770 |
1095 |
1260 |
1315 |
|
15 |
65 |
840 |
840 |
1190 |
1365 |
1425 |
|
15 |
70 |
945 |
945 |
1295 |
1470 |
1530 |
|
16 |
60 |
1020 |
1020 |
1370 |
1545 |
1605 |
|
16 |
65 |
1115 |
1115 |
1485 |
1675 |
1740 |
|
16 |
70 |
1250 |
1250 |
1625 |
1815 |
1880 |
|
Крім того, як видно з табл. 91 суттєвий вплив на рівень потовиділення маєтемпературазовнішньогосередовища,механізмдіїякоїприїїпідвищенні пов'язаний із зменшенням та виключенням таких шляхів віддачі тепла як теплопроведення та тепловипромінювання. В таких умовах саме потовиділеннявідіграєосновнурольупідтримцівнутрішньогосередовища, нормальнефункціонуванняякогоможливетількиудостатньовузькихмежах температурного гомеостазу (близько 36,6 оС). В той же час потовиділення маєнизкунегативнихскладових,щоприводятьдовтратирідинитарозвитку зневодненняорганізму,атакожвтратинизкиважливихмікроелементів(К+, Cl-таінших),недостатністьякихпризводитьдопорушеннядіяльностіЦНС, серця та м'язів, що безумовно відбивається на показниках фізичного стану. При певних фізіологічних станах у конкретних осіб рівень потовиділення може бути дуже низьким, навіть в умовах фізичної діяльності, тому такі особи можуть бути схильні до перегрівання. Крім того, перегрівання можливе при цупкій одежі, що не пропускає випаровування, при силових заняттяхпривисокій зовнішнійтемпературі,привиконанніфізичнихвправ на інтенсивному сонячному випромінюванні. Сприяють розвитку перегрівання погані адаптаційні можливості людини, поганий стан м'язів, надмірна вага, певні хронічні захворювання (особливо серцево-судинної системи та нирок), а також дуже молодий, або старий вік.
Встановлено, що певну роль відіграє відказ від вживання рідини, або вживання напоїв, що мають сечогінну дію (чай, кава, безалкогольні напої, до складу яких входить кофеїн, алкогольні напої). Крім того, перегрівання при заняттях фізичними вправами можливе при вживанні лікарських та наркотичних засобів. Таких як діуретики, антихолінергічні препарати, адреноблокатори, галоперідол, кокаїн тощо.
Тобто ЛПС сприяє визначенню безпосереднього (термінового) ефекту фізичногонавантаженнядлявирішенняпитаннявідповідностівикористаних
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
156
у занятті навантажень педагогічним завданням (плану заняття) і функціональним можливостям особи, яка займається фізичними вправами. Встановити адекватність фізичних навантажень функціональним можливостям організму (адекватні, недостатні, перевищують). А також визначити критерії невідповідності тренувального навантаження функціональним можливостям організму: - різка гіперемія, або блідість, сірість обличчя; - страждальний вираз обличчя; - значна пітливість усього тіла, виступи солі на одязі; - некоординовані рухи; - дихання дуже часте, поверхневе з окремими глибокими вдихами, які поступаються безладному диханню; - мова утруднена або неможлива; - скарги на запаморочення, головний біль, нудоту, біль у правому підребер'ї; - значне перевищення тренувальної ЧСС і неадекватна реакція АТ.
На підставі візуальних спостережень, за щільністю заняття, інтенсивністю навантаження, тренд-аналізом можна дати загальний висновок, практичні пропозиції і рекомендації з методики й організації заняття, а також охарактеризувати рівень фізичної підготовленості особи.
При ЛПС за заняттями аеробної спрямованості Франклін Б.А. та ін.. (1989) [95, 113] рекомендує визначати рівень функціонального погіршення (РФП),якийоцінюєтьсязавідмінністюміжаеробнимиздатностямилюдини іпрогнозними показниками, щорозраховуються при врахуваннівіку, статіі звичного рівня активності (табл. 92).
Прогнозоване МСК (мл/кг/хв.)
При сидячому способі життя (не виконуються фізичні вправи як мінімум раз на тиждень, достатні, щоб спітніти)
для жінок:
МСК (мл/кг хв.) = 42,3 - (0,356 (вік у роках))
для чоловіків:
МСК (мл/кг хв.) = 57,8 - (0,445 (вік у роках))
Приактивномуспособіжиття(виконуютьсяфізичнівправиякмінімум раз на тиждень, достатні, щоб спітніти)
для жінок:
МСК (мл/кг/хв.) = 42,9 - (0,312 (вік у роках))
для чоловіків:
МСК (мл/кг/хв.) = 69,7 - (0,612 (вік у роках))
Розрахунок РФП проводиться у відсотках:
%РФП МСКпрогн МСКфакт 100 МСКпрогн
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
157
Таблиця 92.
Оцінка рівня функціонального погіршення
Рівень погіршення |
% РФП |
Незначний |
27 - 40 % |
Помірний |
41 - 54 % |
Помітний |
55 - 68 % |
Граничний |
> 68% |
Дляоцінкифізичноїпідготовленостіосіб,щозаймаютьсяоздоровчими фізичними тренуваннями, як при лікарсько-педагогічних спостереженнях, так при самоконтролі можна використовувати дані К.Купера [39], в основу яких покладений результат при виконанні різних тестових навантажень
(Табл. 93 - 97).
Таблиця 93. Оцінка рівня фізичної підготовленості осіб, що займаються оздоровчою фізичною культурою, за результатами рухових тестів (Купер К., 1989)
12-хвилинний тест ходьби і бігу
Рівень |
|
Дистанції (км.), подоланні за 12 хв. |
|
||||
фізичною |
|
|
|
Вік |
|
|
|
підготовленості |
13-19 |
20-29 |
30-39 |
|
40-49 |
50-59 |
60 і старше |
Дуже погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
<2,1 |
<1,95 |
<1,9 |
|
<1,8 |
<1,65 |
<1,4 |
жінки |
<1,6 |
<1,55 |
<1,5 |
|
<1,4 |
<1,35 |
<1,25 |
Погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
2,1-2,2 |
1,95-2,1 |
1,9-2,1 |
1,8-2,0 |
1,65-1,85 |
1,4-1,6 |
|
жінки |
1,6-1,9 |
1,55-1,8 |
1,5-1,7 |
|
1,4-1,7 |
1,35-1,5 |
1,25-1,35 |
Задовільно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
2,2-2,5 |
2,1-2,4 |
2,1-2,3 |
2,0-2,2 |
1,85-2,1 |
1,6-1,9 |
|
жінки |
1,9-2,1 |
1,8-1,9 |
1,7-1,9 |
|
1,6-1,8 |
1,5-1,7 |
1,4-1,55 |
Добре |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
2,5-2,75 |
2,4-2,6 |
2,3-2,5 |
2,2-2,45 |
2,1-2,3 |
1,9-2,1 |
|
жінки |
2,1-2,3 |
1,9-2,1 |
1,9-2,0 |
|
1,8-2,0 |
1,7-1,9 |
1,6-1,7 |
Відмінно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
2,75-3,0 |
2,6-2,8 |
2,5-2,7 |
2,45-2,6 |
2,3-2,5 |
2,1-2,4 |
|
жінки |
2,3-2,4 |
2,15-2,3 |
2,1-2,2 |
|
2,0-2,1 |
1,9-2,0 |
1,75-1,9 |
Відмінно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
>3,0 |
>2,8 |
>2,7 |
|
>2,6 |
>2,5 |
>2,4 |
жінки |
>2,4 |
>2,3 |
>2,2 |
|
>2,1 |
>2,0 |
>1,9 |
Примітка: Окремі тести вимагають витримання певних рекомендацій. Так тримильнийтестходьбирекомендуєтьсяпроводитинераніше,ніжчерез6тижнів тренувань, бажаним є проведення його по доріжці стадіону на добре виміряній дистації. При тесті з плаванням стиль плавання не має значення, а проведення його бажане у басейні, де можна робити перерву (у разі втоми) з подальшим врахуванням цього часу. Велосипедний тест вимагає долання максимальної відстані, а проводити його краще на трасі з добрим покриттям, вільній від автомобілів, бажано в безвітряну погоду.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
158
Таблиця 94. Оцінка рівня фізичної підготовленості осіб, що займаються оздоровчою
фізичною культурою, за даними рухових тестів (Купер К., 1989)
Півторамильний тест ходьби і бігу
Рівень |
|
Дистанції (км.), подоланні за12 хв. |
|
||||
фізичної |
|
|
|
Вік |
|
|
|
підготовленості |
13-19 |
20-29 |
30-39 |
|
40-49 |
50-59 |
60 і старше |
Дуже погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
>15,30 |
>16,00 |
>16,31 |
|
>17,31 |
>19,01 |
>20,01 |
жінки |
>18,31 |
>19,01 |
>19,31 |
|
>20,01 |
>20,31 |
>21,01 |
Погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
12,11-15,30 |
14,01-16,00 |
19,01-19,30 |
19,31-20,00 |
20,01-20,30 |
20,31-21,00 |
|
жінки |
16,55-18,30 |
18,31-19,00 |
19,01-19,30 |
19,31-20,00 |
20,01-20,30 |
20,31-21,00 |
|
Задовільно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
10,49-12,10 |
12,01-14,00 |
12,31-14,45 |
13,01-15,35 |
14,31-17,00 |
16,16-19,00 |
|
жінки |
14,31-16,54 |
15,55-18,30 |
16,31-19,00 |
17,31-19,30 |
19,01-20,00 |
19,31-20,30 |
|
Добре |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
9,41-10,48 |
10,46-12,00 |
11,01-12,30 |
11,31-13,00 |
12,31-14,30 |
14,00-16,15 |
|
жінки |
12,30-14,30 |
13,31-15,54 |
14,31-16,30 |
15,56-17,30 |
16,31-19,00 |
17,31-19,30 |
|
Дуже добре |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
8,37-9,40 |
9,45-10,45 |
10,00-11,00 |
10,30-11,30 |
11,00-12,30 |
11,15-13,59 |
|
жінки |
11,50-12,29 |
12,30-13,30 |
13,30-14,30 |
13,45-16,55 |
14,30-16,30 |
16,30-17,30 |
|
Відмінно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
<8,37 |
<9,45 |
<10,00 |
|
<10,30 |
<11,00 |
<11,15 |
жінки |
<11,50 |
<12,30 |
<13,00 |
|
<13,45 |
<14,30 |
<16,30 |
Таблиця 95. Оцінка рівня фізичної підготовленості осіб, що займаються оздоровчою
фізичною культурою, за даними рухових тестів (Купер К., 1989)
Тримильний тест ходьби
Рівень |
|
Дистанції (км), подоланні за12 хв. |
|
||||
фізичної |
|
|
|
Вік |
|
|
|
підготовленості |
13-19 |
20-29 |
30-39 |
|
40-49 |
50-59 |
60 і старше |
Дуже погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
>45,00 |
>46,00 |
>49,00 |
|
>52,00 |
>55,00 |
>60,00 |
жінки |
>47,00 |
>48,00 |
>51,00 |
|
>54,00 |
>57,00 |
>63,00 |
Погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
41,01-45,00 |
42,01-46,00 |
44,31-19,00 |
47,01-52,00 |
50,01-55,00 |
54,01-60,00 |
|
жінки |
43,01-47,00 |
44,01-48,00 |
46,31-51,00 |
49,01-54,00 |
52,01-57,00 |
57,01-63,00 |
|
Задовільно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
37,31-41,00 |
38,31-2,00 |
40,01-44,30 |
42,01-47,00 |
45,01-50,00 |
48,01-54,00 |
|
жінки |
39,31-43,00 |
40.31-44,00 |
42,01-46,30 |
44,01-49,00 |
47,01-52,00 |
51,01-57,00 |
|
Добре |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
33,00-37,30 |
34,00-38,30 |
35,00-10,00 |
36,30-42,00 |
39,00-15,00 |
41,00-48,00 |
|
жінки |
35,00-39,30 |
36,00-40,30 |
37,30-12,00 |
39,00-44,00 |
42,0-47,00 |
45,00-51,00 |
|
Відмінно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
<33,00 |
<34,00 |
<35,00 |
|
<36,30 |
<39,00 |
<41,00 |
жінки |
<35,00 |
<36,00 |
<37,30 |
|
<39,00 |
<42,00 |
<45,00 |
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
159
Таблиця 96. Оцінка рівня фізичної підготовленості осіб, що займаються оздоровчою
фізичною культурою, за даними рухових тестів (Купер К., 1989)
12-хвилинний тест плавання
Рівень |
|
Дистанції (м.), подоланні за 12 хв. |
|
||||
фізичної |
|
|
|
Вік |
|
|
|
підготовленості |
13-19 |
20-29 |
30-39 |
|
40-49 |
50-59 |
60 і старше |
Дужепогано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
<450 |
<350 |
<325 |
|
<275 |
<225 |
<225 |
жінки |
<350 |
<275 |
<225 |
|
<175 |
<150 |
<150 |
Погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
450-530 |
350-150 |
325-400 |
|
275-350 |
225-325 |
225-275 |
жінки |
350-450 |
275-350 |
225-325 |
|
175-275 |
150-225 |
150-175 |
Задовільно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
550-650 |
450-550 |
400-500 |
|
350-450 |
325-100 |
275-350 |
жінки |
450-550 |
350-150 |
325-100 |
|
275-350 |
225-325 |
175-275 |
Добре |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
650-725 |
550-650 |
500-600 |
|
450-550 |
400-500 |
350-450 |
жінки |
550-650 |
450-550 |
400-500 |
|
350-450 |
325-400 |
275-350 |
Відмінно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
>725 |
>650 |
>600 |
|
>550 |
>500 |
>450 |
жінки |
>650 |
>550 |
>500 |
|
>450 |
>400 |
>350 |
Таблиця 97. Оцінка рівня фізичної підготовленості осіб, що займаються оздоровчою фізичною культурою, за наслідками рухових тестів (Купер К., 1989)
12-хвилинний тест їзди на велосипеді
Рівень |
|
Дистанції (км.), подоланні за 12 хв. |
|
||||
фізичною |
|
|
|
Вік |
|
|
|
підготовленості |
13-19 |
20-29 |
30-39 |
|
40-49 |
50-59 |
60 і старше |
Дужепогано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
<4,2 |
<4,0 |
<3,6 |
|
<3,2 |
<2,8 |
<2,8 |
жінки |
<2,8 |
<2,4 |
<2,0 |
|
<1,6 |
<1,2 |
<1,2 |
Погано |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
4,2-6,0 |
4,0-5,5 |
3,6-5,1 |
|
3,2-4,8 |
2,8-4,0 |
2,8-3,5 |
жінки |
2,8-4,2 |
2,4-4,0 |
2,0-3,5 |
|
1,6-3,2 |
1,2-2,4 |
1,2-2,0 |
Задовільно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
6,0-7,5 |
5,6-7,1 |
5,2-6,7 |
|
4,8-6,4 |
4,0-5,5 |
3,6-4,7 |
жінки |
4,2-6,0 |
4,0-5,5 |
3,6-5,2 |
|
3,2-4,8 |
2,4-4,0 |
2,0-3,2 |
Добре |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
7,6-9,2 |
7,2-8,8 |
6,8-8,4 |
|
6,4-8,0 |
5,5-7,2 |
4,8-6,4 |
жінки |
6,0-7,6 |
5,6-7,2 |
5,2-6,8 |
|
4,8-6,4 |
4,0-5,6 |
3,2-4,8 |
Відмінно |
|
|
|
|
|
|
|
чоловіки |
>9,2 |
>8,8 |
>8,4 |
|
>8,0 |
>7,2 |
>6,4 |
жінки |
>7,6 |
>7,2 |
>6,8 |
|
>6,4 |
>5,6 |
>4,8 |
Для оцінки віддаленого ефекту оздоровчих тренувань необхідно використовувати поточні обстеження або самоконтроль, з використанням
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
160