Методична розробка

для студентів до аудиторного заняття

з дисципліни «Медична психологія»

для студентів 4 курсу спеціальності «Стоматологія»

1.Тема: МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ В АКУШЕРСТВІ, ГІНЕКОЛОГІЇ, ПЕДІАТРІЇ ТА ГЕРОНТОЛОГІЇ(2 год.)

2.Місце: учбовий кабінет.

3. Мета: Знати патогенетичні механізми розвитку психологічних змін при вагітності, пологах, післяпологовому періоді, хворих на гінекологічні захворювання, при захворюваннях у дітей та людей пізнього віку.

4. Базовий рівень знань та умінь:

№	Дисципліна	Знати	Уміти
1	Анатомія	Анатомічну будову головного мозку
2	Патфізіологія	Етіологію і патогенез порушень ЦНС
3	Загальна психологія	Поняття: особистість та її структура, вікові зміни особистості, основні психічні процеси	Проводити дослідження особистісних особливостей, основних психічних процесів

5.План проведення практичного заняття

№	Елементи практичного заняття	Час (хв.)
1	Перевірка присутніх	5
2	Вхідний контроль и його аналіз	10
3	Опитування студентів и розбір програмних питань	35
4	Додаткові питання, відповіді на них	5
5	Аналіз результатів дослідження	5
6	Вихідний контроль знань и його аналіз	10
7	Підсумкова оцінка знань та вмінь студентів.	10

6. Перелік теоретичних питань:

1. Психологічні особливості жінок у період вагітності і пологів

2. Психологічні зміни у хворих жінок в гінекологічному стаціонарі

3. Особливості психології хворих дітей

4. Особливості психології хворих пізнього віку

Психологічні особливості жінок у період вагітності і пологів

Вагітність і пологи можуть стати провокуючими факторами розвитку прихованих психічних порушень. Проте, існує точка зору, що нормальна вагітність і пологи можуть мати позитивний вплив на перебіг тих чи інших порушень.

Вивчення межових психічних розладів вагітних показало, що найбільш поширеними є невротичні реакції (63%). Виділяють власне гестаційні психічні порушення, в яких вагітність виступає в якості психогенії, і невротичні реакції, при яких вагітність не була основним етіологічним чинником, а лише сприяла розвитку захворювання. Головною причиною розвитку невротичної патології у цих випадках є порушення сімейних взаємин.

При синдромологічному аналізі виділяють два варіанти вищевказаної патології - астено-депресивний і тривожно-депресивний.

При дослідженні астенічних синдромів у вагітних жінок описано такі форми астенії: астено-іпохондрична, астено-тривожна, астено-вегетативна. Серед причин, що провокують астенію, провідна роль належить психогенним чинникам, основаним на значимості вагітності в житті жінки.

Досить часто при вагітності зустрічається тривожний синдром. У вагітної, як правило, виявляється кілька видів тривоги: 1) генералізована; 2) фізична, коли жінка важко переносить фізичні аспекти вагітності; 3) страх за долю плоду; 4) страх перед необхідністю догляду за новонародженим; 5) страх перед пологами, 6) страх перед годуванням немовляти; 7) психопатологічні феномени тривоги.

Депресивні стани при вагітності проявляються у вигляді психопатологічних синдромів - астено-депресивного, тривожно-депресивного. Виділяють депресію невротичного рівня, що включає депресивні реакції і невротичні розлади, а також ендогенну психотичну депресію.

У першому триместрі вагітності частота депресивного неврозу складає приблизно 10%. Важкі втрати, викидини, подружні і внутрішньо особистісні конфлікти є факторами, що призводять до невротичного депресивного стану. На пізніх термінах вагітності першочергове психотравмуюче значення набувають передчасні пологи і внутрішньоутробна загибель плода.

Серед численних ускладнень вагітності пізній гестоз (ПГВ) та загроза

передчасних пологів (ЗПВ) є причиною високої перинатальної захворюваності та смертності. Для вагітних з ПГВ характерні порушення особистісного контакту, надмірна заклопотаність власним здоров'ям з одночасним небажанням лікуватися в стаціонарі, некритична оцінка реального соматичного стану, впертість.

У жінок з ЗПВ відбувається соматизація тривоги, що здійснюється через інтрапсихічну переробку вегетативних проявів, пов'язаних з тривогою.

Тривожні побоювання за своє здоров'я поєднуються з неприємними соматичними відчуттями, що приводить до формування фіксованих страхів.