Методична розробка

Для студентів до аудиторного заняття

З дисципліни «Медична психологія»

Для студентів 4 курсу спеціальності «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»

1. Тема: ПСИХОЛОГІЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (2 год.)

2. Місце: учбовий кабінет.

3. Мета: засвоїти поняття: «лікарський обов'язок», «лікарська таємниця», «лікарські помилки», «синдром емоційного вигоряння» (СЕВ).

4. Базовий рівень знань та умінь:

   №	Дисципліна	Знати	Уміти
   1.	Анатомія	Анатомічну будову головного мозку
   2.	Загальна психологія	Структуру особистості, поняття темперамент, характер

5. План проведення практичного заняття

№	Елементи практичного заняття	Час (хв.)
1.	Перевірка присутніх	5
2.	Вхідний контроль и його аналіз	10
3.	Опитування студентів и розбір програмних питань	35
4.	Додаткові питання, відповіді на них	5
5.	Аналіз результатів дослідження	5
6.	Вихідний контроль знань и його аналіз	10
7.	Підсумкова оцінка знань та вмінь студентів;	10

5.Перелік теоретичних питань

1. Вимоги до особистості медичних працівників.

2. Поняття «лікарський обов'язок» і « лікарська таємниця».

3. Лікарські помилки: причини і види.

4. Психологічні типи лікарів.

5. Професійна деформація.

6. «Синдром емоційного вигоряння» та шляхи його попередження.

7. Спілкування, види спілкування у медичному середовищу.

Поняття “лікарського обов’язку”

Лікарський обов’язок втілює основний принцип лікарської моралі – гуманізму, згідно якого лікар ніколи не повинен відмовляти у лікарській допомозі.

Лікарський обов’язок буквально означає зобов’язання у аби якій професійній, або соціальній праці. Це особистісна зацікавленість лікаря на основі відносин, що склалися як свідома необхідність.

Виконання лікарського обов’язку пов’язане також із моральним самоусвідомленням особи, з розумінням своєї ролі у суспільстві.

“Лікарська таємниця ”

Вона включає три аспекти: відомості про хворобу, відомості щодо інтимного та подружнього життя.

Заборона розголошування даних, що складають лікарську таємницю може не виконуватися тільки у випадках загрози для суспільства (стосовно розповсюдження особливо небезпечних інфекцій), або при офіційних запитах слідчих та судових установ.

“Лікарські помилки”

Усі несприятливі наслідки, пов’язані з наслідками від діяльності лікарів, прийнято поділяти на:

1. Лікарські помилки;

2. Нещасні випадки;

3. Професійні злочини та кримінально карні недогляди;

На думку Н. Давидовського основним критерієм лікарської помилки є наслідки, що витікають з певних об’єктивних умов, засновані або на недосконалості сучасного стану медичної науки, або на особливому перебігу захворювання у певної особи, через брак знань і досвіду лікаря, без елементів неохайності, недбалості, професійного неуцтва.

Класифікація лікарських помилок за І. Криловим:

1. Діагностичні лікарські помилки (нерозпізнані, або помилково розпізнані хвороби;

2. Тактичні лікарські помилки;

3. Технічні лікарські помилки (невірно використана медична техніка, діагностичні засоби);

Необхідно доповнити цю класифікацію деонтологічними помилками, що можуть бути причиною не тільки конфліктів поміж лікарем та хворим і його рідними, але й у випадках лікарських помилок вищенаведеної класифікації.