Тема 3.15: Особливості обліку операцій в комісійній торгівлі.

План:

1. Правила здійснення комісійної торгівлі.

2. Облік операцій в комісійній торгівлі.

3. Виконання договору комісії на купівлю.

Література: 1.ст. 175-197; 4.ст. 479-502; 9.ст. 150-157

Правила здійснення комісійної торгівлі

Сторонами угоди на комісію виступають: з одного боку - комітент, з

іншого - комісіонер. Комітент - юридична особа або громадянин, в інтересах якого здійснюють угоди. Комісіонер - юридична особа, яка укладає угоди в інтересах комітента. На рис. 1 відображено рух товарів та розрахунки між суб'єктами при здійсненні договору комісії на продаж.

Комітент

Передає товар на комісію

Комісіонер

Приймає товар на комісію

Покупець

Купує товар

Товар Товар

Гроші Гроші Гроші

Взаємовідносини вказаних сторін регулюються договором комісії. Договір комісії укладається лише в письмовій формі (ст. 396 ЦѴ). в ньому необхідно чітко визначити обов'язки комісіонера про надання звіту комітенту, а також дату представлення документу. В звіті комісіонер повинен повідомити про відвантажену продукцію, ціну продажу, отриманих авансах і* суми комісійної винагороди. Щоб уникнути непорозумінь між сторонами договору, претензій з боку податкових органів на етапі укладання договору комісії необхідно детально вивчити права і обов'язки сторін і можливі податкові наслідки, а також забезпечити грамотне складання тексту договору.

Сторони договору щомісячно повинні підписувати акт виконаних робіт з розрахунком суми комісійної винагороди, підписами і печатками обох сторін, що засвідчують виконання послуг комісіонером. Слід мати на увазі, що претензії комітента до комісіонера після двостороннього підписання акту виконаних робіт приймаються протягом трьох місяців з моменту підписання акту (ст.404 ЦКУ).

Розмір комісійної винагороди визначається за домовленістю сторін, як правило, у відсотках до вартості прийнятого товару на комісію і варіюється залежно від стану товару, попиту на нього (його дефіцитності), обсягу

продажу, а також від співвідношення попиту і пропозиції на комісійні послуги, рівня конкуренції між потенційними комісіонерами.

В усіх комісійних договорах (за винятком договорів із зовнішньої торгівлі) забороняється визначати комісійну винагороду (бонус) у вигляді різниці (або певної частини різниці) між призначеною комітентом ціною і тією більш вигідною ціною за якою комісіонер продає товар (ст.406 ЦКУ). Договір, що містить таку умову, може бути визнаний недійсним.

Виходячи з положень ЦКУ можна вибрати один із двох варіантів отримання комісіонером винагороди:

• комітент сплачує належну комісіонеру суму винагороди окремо шляхом перерахування на його банківський рахунок;

• комісіонер утримує належну йому винагороду самостійно із суми виручки за проданий товар.

Комісійним договором може бути передбачена виплата авансу комісіонеру, обмеження щодо його розмірів або термінів перерахування чинним законодавством не встановлено.

Комісіонер, здійснюючи торгівлю товаром, що є власністю комітента, несе відповідальність у встановленому порядку за втрату або пошкодження товару. При цьому розмір відшкодування встановлюється за згодою сторін. Підприємствам, які виступають у ролі комісіонера, повинні пам'ятати, що при виконанні договорів комісії комісіонер діє від свого імені. Тому, якщо вид здійснюваної в рамках такого договору діяльності підлягає ліцензуванню, комісіонерові необхідно мати ліцензію.

До обов'язків комітента щодо виконання договору комісії входять:

Сприйняти від комісіонера все виконане відповідно до договору (майно при комісії на купівлю або грошові кошти при комісії на продаж);

• оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і повідомити останнього про виявлені в цьому майні недоліки;

• звільнити комісіонера від зобов'язань, взятих ним при виконанні доручення перед третьою особою.

При комісії на продаж за комітентом зберігається право в будь-який момент забрати товар, зданий на комісію. При цьому комісіонеру сплачується визначена угодою сума відшкодування витрат на зберігання товару.

Якщо комітент з будь-яких причин не має можливості самостійно забрати зданий товар, то повернення може бути здійснене іншій особі, з якою комітент уклав нотаріально завірений договір доручення (видане доручення).