Fizika - V. F. Dmitriyeva
.pdfтиск газу певної маси (т - сопзї) при сталій температурі зміню-
ється обернено пропорційно його об'єму (закон Бойля - Маріотта).
Цей закон можна сформулювати інакше -
добуток тиску газу на об'єм для певної маси газу с величиною сталою:
рГ = СОП8*. |
(4.18) |
Графічно цей закон в координатах р¥ виражається лінією, яку називають ізотермою (рис. 4.12). Для тієї самої маси газу різні ізотерми відповідають процесам, які відбуваються при різних температурах.
Ізобарний процес. Закон Гей Люссака
Процес, який відбувається в газі при сталому тиску, називається ізобарним ("барос" - важкий).
Залежність об'єму газу від його температури при сталому тиску встановив французький фізик і хімік Ж. Гей-Люссак (1802).
Проведені ним досліди показати, що збільшення об'єму газу пропорційне приросту температури.
Об'єм газу певної маси при сталому тиску зростає лінійно із збіль-
шенням температури (закон Гей-Дюссака):
У = У0(і + аі). |
(4.19) |
Тут V - об'єм газу при температурі / ,°С; |
У0 - його об'єм при 0 °С, |
Величину сі називають температурним коефіцієнтом об'ємного розширення (для всіх газів а = 1 / 273 °С). Отже,
Графічна залежність об'єму від температури зображується прямою лінією - ізобарою (рис. 4.13). Якщо температури дуже низькі (близькі до - 273 °С), то закон Гей-Люссака не виконується, тому суцільну лінію на графіку замінено штриховою.
170
§ 47. Абсолютний нуль температури. Термодинамічна шкала температур
Закон Шарля
Процес, який відбувається в газі при сталому об'ємі, назива- < ться ізохорним ("хорема" - місткість).
Залежність тиску певної маси газу від температури при сталому об'ємі
•перше дослідив у 1787 р. французький фізик Ж. Шарль. Він встановив, що
іиск газу певної маси при сталому об'ємі зростає лінійно із збільшенням температури (закон Шарля):
р = р0( 1 + у/). |
(4.21) |
І уг р - тиск газу при температурі /, °С; р0 - його тиск при 0 °С. Ве- >шчину у називають температурним коефіцієнтом тиску. Його значенИЙ не залежить від природи газу; для всіх газів у = 1/273 °С"1. Отже,
Р = Л ) І 1 + 27З4 |
( 4 '2 2 ) |
І рафічна залежність тиску від температури зображується прямою лінню ізохорою (рис. 4.14).
Абсолютний нуль температури. Якщо ізохору (4.14) продовжити в иОласть мінусових температур, то в точці перетину з віссю абсцис маємо
р = р{ 1 + ^ 3 <)-о.
Звідси / = -273 °С (точніше, -2.73,16°С), що відповідає нулю за термодинамічною шкалою. Цю температуру називають нулем Кельвіна (або
іііно иотним нулем).
Термодинамічну шкалу температур запропонував англійський учений V Кельвін. За початок відліку на цій шкалі взято температуру нуль Кельміпл (0 К). Нуль Кельвіна - це гранична температура, при якій тиск ідеальному і азу дорівнює нулю. Температури, нижчої від 0 К, не може бути; 0 К - найнижча іемпература. в природі. Існування її передплчив М. В. Ломоносов.
За одиницю температури за термодинамічною шкалою взято кельвін (К); 1 К нідиовідає 1 °С.
171
Шкала Кельвіна Шкала ЦельіїяТемпературу, відлічену за термодинамічною
575 К |
-ЮО°С шкалою температур, позначають Т. її називають |
|||
275,16К~ |
-0°С |
термодинамічною температурою. Оскільки точ- |
||
ка танення льоду при нормальному атмосфер- |
||||
|
|
|||
|
|
ному тиску, взята за 0 °С, дорівнює 273,16 К |
||
|
|
(рис. 4.15), то можна записати: |
|
|
Рис. 4.15 |
|
Т = 273,16 + /. |
(4.23) |
Замінимо тепер у рівнянні (4.20) температуру, відлічену за шкалою Цельсія, термодинамічною температурою:
1 + - |
1 |
-І |
^273,16 + Л |
273,16 |
|
273,16 |
273,16 |
Позначивши через Ух і У2 об'єми газу при температурах 7| і Тг, запишемо:
Ух-Уо- |
(4.24) |
273,16' А |
" 273,16 |
Поділивши почленно ці рівності, дістанемо для ізобарного процесу
УхІУг=ТхІТІ9 або VІТ ~ СОН8І. |
(4.25) |
Аналогічно дістанемо співвідношення між параметрами, які характе-
ризують ізохорний процес |
|
р1/р2=Т1/Т2, або р/Т = соші. |
(4.26) |
Цими записами законів Гей-Люссака (4.25) і Шарля (4.26) найповніше розкривається їхній фізичний зміст.
Для певної маси газу його об9єм при ізобарному або тиск при ізохорному процесах пропорційні термодинамічній температурі
Газові закони виконуються з високим ступенем точності для газів при невеликих тисках і не дуже низьких температурах.
§ 48. Рівняння стану ідеального газу. Молярна газова стала
Рівняння Клапейрона
Розглядаючи ізопроцеси, ми досі вважали, що один з трьох параметрів стану не змінюється. На практиці найчастіше доводиться мати справу з випадками, коли одночасно змінюються всі три параметри стану.
172
Припустимо, |
що початковий |
стан газу |
|
р, |
|
|
Р2 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
||||||||
при |
/// - соп8І |
характеризується |
парамет- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рг |
|||||
ра ми |
Ух, |
рх, Т{, а кінцевий - відповідно |
ІІІІІ |
НІН |
|
|
|
№ |
|
|
||
|
|
|
№111 ІІІІІ |
|
|
|||||||
І., р2 і |
Т2 (рис. 4.16). Нехай з початково- |
V, |
|
|
|
|||||||
|
V |
|
ІІІІІ ІІІІІ |
|||||||||
іо етапу в кінцевий газ переходить послі- |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
Уг |
||||||
доіпю. Спочатку змінимо тиск рх на р2,а |
Ф |
|
(ТІ) |
(Т2) |
||||||||
|
|
|
Рис. 4Л6 |
|
|
|||||||
ісмиературу Тх |
не змінюватимемо. Об'єм, |
|
|
|
|
|
ик ті матиме газ після цього переходу, позначимо V, тоді, за законом Бойня Маріотта, рхУх - р2У , звідки
у = Р \ у \ І Р І - |
(4,27) |
Тепер при незмінному тиску р2 зменшимо температуру від Тх до Т2, при цьому об'єм зміниться від значення У до У2; отже, за законом Шарля, Г,/У -Т2/Тх , звідки
у\ =уіт\Ітг- |
(4-28) |
У рівняннях (4.27) і (4.28) однакові ліві частини; отже, однакові й прані, годі
Р& |
ТУг ? |
а б 0 |
Р& = РЛ |
(4.29) |
Рі |
Т2 |
|
|
|
|
|
|
||
юбто можна записати, що |
|
|
|
|
рУ = С0П5І, |
або |
}) У ~ СОП8С . |
(4.30) |
Вираз (430) називається рівнянням Клапейрона:
добуток тиску газу певної маси на його об'єм пропорційний термодинамічній температурі.
Рівняння Клапейрона -Менделєєва
Значення сталої в рівнянні (4.30) залежить від маси і молекуннрної маси газу, а також від вибору одиниць тиску, об'єму і температури Обчислимо цю сталу для речовини, взятої в кількості 1 моль. Як ви-
ни и ває з закону Авогадро, 1 моль будь-якого газу при однакових значеннях |
|
||
гемиераіури |
і тиску має однаковий об'єм. При Т= 273 К |
^ = |
і |
р 1,013 • 105 |
Па 1 моль будь-якого газу має об'єм У0 = 22,4 -10~3 |
м3. Підста- |
ипшпи ці дані в рівняння (4.30), дістанемо значення константи, яка вхопи ь до нього, причому для 1 моля будь-якого газу це значення однакове.
173
Його називають молярною (універсальною) газовою сталою (позначають /К).
Знайдемо числове значення К в СІ:
рУ0 |
1,01310 |
5 Па • 22,4• 10"3 м3 • моль"1 |
= 8,31 Дж /(моль-К). |
|
Т |
|
273К |
||
|
|
|
||
Рівняння (1.30) для одного моля газу тепер можна записати так: |
||||
|
|
рУ0=ЯТ. |
|
(4.31) |
Цей вираз називають рівнянням Клапейрона - Менделєєва. |
З рівняння |
(4.31) легко дістати рівняння для будь-якої маси газу. Газ масою т займе
об'єм V -У0(т/М), де М - маса 1 моля, |
т/М |
- кількість молів газу. |
Помноживши обидві частини рівняння (1.31) на |
т / М, дістанемо |
|
(ІтІМ)У0р = (тІМ)ЯТ. |
|
|
Але ( т / М ) У 0 - У, отже |
|
|
рУ = (т/М)ЯТ. |
|
(4.32) |
Це і є рівняння Клапейрона - Менделєєва для будь-якої маси газу. |
||
Молярна газова стала |
|
|
Встановимо тепер фізичний |
зміст |
молярної газової сталої. |
Припустимо, що в циліндрі (рис. 4,17) під поршнем при температурі Те 1 моль газу, об'єм якого У. Нагріємо його ізобарно (/> = сопзі) на 1 К,
при цьому поршень підніметься на висоту Дй , а об'єм газу збільшиться на АУ. Запишемо рівняння (4.31) для нагрітого газу
р(У + АУ) = Я(Т +1)
і віднімемо від цієї рівності рівняннярУ= КТ\ яке відповідає стану газу до нагрівання. Дістанемо
|
рАУ = Я. |
(4.33) |
Підставимо в (4.33) значення АУ ~ 8АН , де площа основи циліндра: |
||
р=сол$і |
рЗАН = К. |
(4.34) |
|
||
л |
Але р § - Р - сила, а РАН = А ~~ робота по перемі- |
|
|
||
АЬ |
щенню поршня, яку виконує ця сила проти зовнішніх |
|
• и й м |
сил при розширенні газу. Отже, |
Я- А, тобто |
|
молярна газова стала визначається роботою, |
|
|
яку виконує 1 моль газу при ізобарному нагрі- |
|
Рис. 4/17 |
ванні його на 1 К. |
|
174
§49. Температура - міра середньої кінетичної енергії хаотичного руху молекул
Термодинамічна температура
Перейдемо тепер до найважливіших наслідків, які виплива- ють з основного рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
Візьмемо і моль газу, який займає об'єм V, Густина молекул газу "о - NА / V , і рівняння (4,17) можна записати у вигляді
р - ' - ^ У |
(4.35) |
|
|
Ллє для 1 моля правдивим є рівняння стану р¥ = КТ, звідки |
|
5 ^ ЯТ |
|
Р~ у • |
|
Підставивши цей вираз для тиску в рівняння (435) і розв'язавши його підносно Габо (Е), дістанемо перше положення молекулярно-кінетичної теорії:
(4.36)
З рівняння (436) випливає, іцо термодинамічна температура пропорційна середній кінетичній
енергії хаотичного руху молекул газу.
Стала Больдмаїш
Отже, чим швидше рухаються молекули, тим вища температура.
2 |
К |
З рівняння (4.36), оскільки {£') |
- = ~Г /для будь-якого газу, випливає |
3 |
МА |
<)/ >уге положення молекулярно-кінетпчної теорії газів:
середні кінетичні енергії молекул різних газів при однаковій температурі однакові між собою.
З рівності середніх кінетичних енергій газових молекул випливає, що при перемішуванні різних газів, які мають однакові температури, переважного передавання енергії від молекул, одного газу до молекул іншого не
відбувається. |
|
Величину Я/МА |
у рівнянні (4,36) назвали сталою Больцмана, яка |
< і азовою сталою, віднесеною до однієї молекули:
175
к = |
К |
8,31 Дж-моль"1 -К—і |
= 1,38-10 |
•23 |
Дж/К. |
|
МА |
6,02 • 10~23 |
моль"1 |
|
|||
|
|
|
|
Отже, вираз (4.36) можна записати у вигляді
(437)
Залежність тиску газу від його концентрації і температури
Підставивши (4.37) у (4.34), знайдемо вираз для тиску газу:
р = п0кТ. |
(4.38) |
Тиск газу пропорційний добутку кількості молекул |
в одиниці |
об'єму на його термодинамічну температуру. |
|
Аналіз рівняння (4.37) показує, що при Т = 0К кінетична енергія поступального руху молекул Е = 0, а отже, і Укв = 0. Таким чином,
при Т = 0А" поступально молекули не рухаються.
Але це не означає, що при Т = 0А припиняється рух взагалі. Зберігаються обертальний і коливальний рухи атомів і молекул. За сучасними
уявленнями, при Т = 0К атоми і ще дрібніші частинки мають деяку енергію, яку називають нульовою.
Запишемо тепер формулу (4.37) у такому виг ляді:
звідки середня квадратична швидкість
(4.39)
Звідси випливає третє положення молекулярно-кінетичної теорії:
середня квадратична швидкість молекул пропорційна кореню квадратному з термодинамічної температури.
Отже, знаючи температуру газу, можна знайти середню квадратичну швидкість руху молекул. На основі виразу (4.37) можна дати таке означення температури:
термодинамічна температура з точністю до сталого множника 3/2 к
дорівнює середній кінетичній енергії поступального руху молекули ідеального газу.
176