44. Емоції та почуття, значення емоцій в житті та діяльності людини. (зошит)

45. Види емоцій, види почуттів. (зошит)

46. Прояви емоційних станів в поведінці людини

Емоційні стани людини зумовлені соціальними умовами існування і мають особистісний характер. Емоції – це суб'єктивні переживання, що сигналізують про благополучний або неблагополучний стан організму і психіки. Почуття ж мають не тільки суб'єктивний, а й об'єктивний предметний зміст. Вони викликаються об'єктами, що мають ціннісне особистісне значення, і адресуються до них.

Якість переживань, зумовлених почуттями, залежить від того особистісного змісту і значення, яке має для людини предмет. Звідси почуття пов'язані не тільки із зовнішніми властивостями об'єкта, що сприймаються безпосередньо, а й з тими знаннями і поняттями, які має людина про нього. Почуття мають дієвий характер, вони або спонукають або пригнічують активність людини. Почуття, які спонукають активність, називаються стенічними, почуття, які пригнічують її – астенічними.

Емоції і почуття – це своєрідні стани психіки, що накладають відбиток на життя, діяльність, вчинки і поведінку людини. Якщо емоційні стани визначають в основному зовнішню сторону поведінки і психічної діяльності, то почуття впливають на зміст і внутрішню сутність переживань, зумовлених духовними потребами людини.

Всі емоційні стану носять тимчасовий характер. Але типові стани зустрічаються у людини досить часто і супроводжуються характерними для особистості проявами.

До емоційних станів відносять: настрої, афекти, стреси, фрустрації і пристрасті.

47. Настрої, афекти, пристрасті, їх характеристика. (зошит)

Емоційні стани: пристрасть

Глибокий, інтенсивний і дуже стійкий емоційний стан, що захоплює людину цілком і повністю і визначає всі її помисли, прагнення і вчинки. Пристрасть може бути пов'язана із задоволенням матеріальних і духовних потреб. Об'єктом пристрасті можуть бути різного вигляду речі, предмети, явища, люди, якими особистість прагне володіти за будь-яку ціну.

Залежно від потреби, через яку виникла пристрасть, і від об'єкта, за допомогою якого вона задовольняється, вона може характеризуватися або як позитивна, або як негативна. Позитивна або піднесена пристрасть пов'язана з високоморальними мотивами і має не тільки особистий, а й громадський характер. Пристрасне захоплення наукою, мистецтвом, громадською діяльністю, захистом природи і т. п. робить життя людини змістовним і цікавим. Всі великі справи відбувалися під впливом великої пристрасті.

Негативна або низинна пристрасть має егоїстичну спрямованість і при її задоволенні людина ні з чим не рахується і часто здійснює антигромадські аморальні вчинки.

48. Воля. Основні етапи в розвитку вольового акту. (зошит)

49. Вольові властивості особистості.

Вольові властивості особистості До вольових властивостей особистості відносяться наступні: Цілеспрямованість (проявляється у вмінні ставити і досягати суспільно значимі цілі). Рішучість (проявляється у швидкому та продуманому виборі мети, визначенні способів її досягнення). Роздвоєність думок, почуттів-характерна особливість нерішучого людини. У нього не вистачає сил побороти суперечливі думки і почуття, направити їх в якесь певне русло. Все це призводить до того, що людина втрачає час, а потім, коли все-таки опиняється перед необхідністю зробити вибір, хапається за першу-ліпшу, може бути, навіть за найгіршу ціль. Нерішучість проявляється і в тому, що людина, не продумавши, не зваживши, приймає поспішне рішення. Наполегливість (проявляється у здатності тривалий час направляти і контролювати поведінку відповідно до наміченої мети). Є люди, які на перший погляд здаються виключно наполегливими. Близьке ж знайомство з ними показує, що вони просто вперті. Дурень визнає лише власну думку, власні аргументи і прагне керуватися ними в діях і вчинках, хоча ці аргументи можуть бути помилковими або, у всякому разі, не найкращими. Витримка (або самовладання) (проявляється у здатності стримувати психічні та фізичні прояви, що заважають досягненню мети). Самостійність (вміння за власною ініціативою ставіт' мети, знаходити шляхи її досягнення та практично виконувати прийняті рішення). Властивістю волі, протилежним самостійності, буде сугестивність. Люди, що відрізняються сугестивністю, не можуть за власною ініціативою почати і закінчити більш-менш складне вольове дію; Вони проявляють активність у тому випадку, якщо отримують вказівки, розпорядження, рада. Вони швидко піддаються впливу інших людей. До вольовим властивостям особистості відносять і такі, як сміливість, відвага, мужність, стійкість, дисциплінованість. Але вони значною мірою є індивідуальним поєднанням розглянутих вище вольових якостей. Людей з високим рівнем розвитку певних вольових властивостей справедливо називають людьми сильної волі. Є люди, у яких низький рівень розвитку всіх вольових властивостей. Таких людей зазвичай називають слабовільним. Воля як регулятор поведінки формується в процесі життя і діяльності. Першорядне значення у розвитку волі і формуванні вольових властивостей особистості має повсякденний регулярний працю.