85. Чому у світловій рекламі світло періодично вимикається? з якою метою це робиться?

Це робиться з метою зацікавити, зосередити глядача на конкретній рекламі. Зосередженість уваги та її стійкість у процесі діяльності можуть порушуватися: сила і тривалість зменшуються, увага слабшає, людина відволікається від об’єкта діяльності. Відволікання настає тоді, коли відсутні чинники, які сприяють зосередженості та стійкості уваги. Нецікавість, відсутність інтересу до змісту прискорює втому і відволікає увагу.

Людина реагує на різні випадкові подразники зовнішнього та внутрішнього походження. Монотонність, рівномірність прискорює відволікання, знижує зацікавленість. Щоб цього уникнути, не треба затримувати увагу на одноманітному матеріалі та на одному різновиді сприймання — зоровому або слуховому. Чергування зорового, слухового та рухового різновидів сприймання сприяє подоланню розсіяності. Зоровий аналізатор сприймає подразник – мигання світла, передає до ЦНС, яка реагує на нього підсилюючи увагу сприйняття.

86. Хижак може тривалий час вистежувати жертву. Чи можна його увагу охарактеризувати як довільну?

Ні, не можна.

Довільна увага має цілеспрямований характер, потребує зусиль свідомості, волі. Такий вид уваги характерний тільки для людини.

Основний факт, що вказує на наявність у людини особливого типу уваги, невластивого тварині, полягає в тому, що людина довільно може зосереджувати свою увагу то на одному, то на іншому об'єкті, навіть у тих випадках, коли в навколишній обстановці нічого не змінюється.

Хижак вистежує жертву інстинктивно.

87. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням та відчуттям?

Спільне - відчуття та сприймання є активними процесами пошуку та обробки інформації. Виконують 2 основні функції:

- інформують про властивості середовища;

- організують дії людини відповідно до зміни умов.

У відчуттях відображаються лише окремі властивості предметів, наприклад їх запах, колір, твердість тощо, тоді як у сприйманні всі ці властивості відображаються у їх сукупності і взаємозв'язку.

Відчуття – це відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття (кольори та звучання, пахощі і смак). Крім того, відчуття дають інформацію про зміни у власному тілі: людина відчуває порушення у функціонуванні внутрішніх органів, положення і рух свого тіла й окремих його частин.

Сприймання (перцепція) - відображення в свідомості людини предметів і явищ дійсності при їх безпосередньому впливі на органи чуття. Результатом сприймання є цілісний образ об'єкту. Наприклад, взявши в руки нову книгу, ми одночасно відображаємо колір її сторінок, вагу, запах типографської краски тощо. Всі ці зорові, тактильні, нюхові та інші відчуття, поєднуючись, дають образ книги.

Але сприймання не зводиться до простої сумації відчуттів, а складає якісно нову ступінь чуттєвого пізнання дійсності. Воно доповнюється і опосередковується наявними в особистості знаннями, її минулим досвідом. Залежність сприймання від змісту психічного життя людини, від особливостей її особистості називають аперцепцією. Отже, сприймання є надзвичайно складним психічним процесом.