Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц_ПРАВО_ЄС_ПОСІБ_2014.doc
Скачиваний:
585
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.48 Mб
Скачать

Тема 3. Статус Європейського Парламенту.

ПЛАН

1. Європейський парламент в системі органів Європейського Союзу

2. Формування Європейського парламенту

3. Форма роботи та склад Європейського парламенту

4. Функціонування Європейського парламенту

5. Функції та повноваження Європейського парламенту

6. Законодавчий процес у Європейському парламенті

РЕФЕРАТИ:

1. Правовий механізм Європейського Союзу.

2. Договірний механізм регулювання інтеграції в Європейському Союзі.

3. Правова регламентація діяльності Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики. 

1. Європейський парламент в системі органів Європейського Союзу

Термін «парламент» є латинського походження, що означає «говорити», «розмовляти». Парламент є найважливішим загальнонаціональним представницьким органом. На даний час у Європі функціонують щонайменше дві установи, що своїми назвами принаймні вказують на зв'язок з «парламентом» у його загальнонаціональному розумінні. Це Європейський Парламент та Парламентська асамблея Ради Європи.

Європейський Парламент — одна з основних інституцій Європейського Союзу та є наднаціональним органом, який представляє інтереси близько 500 мільйонів громадян держав-учасниць ЄС.

Попередником теперішнього Європейського Парламенту була Загальна Асамблея Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС).

Повноваження Асамблеї, однак, були досить обмежені — вона здійснювала незначний контроль за діяльністю Верховного органу і загальне спостереження за деякими іншими сферами діяльності ЄОВС. Представники Асамблеї не обирались населенням, а призначались від держав-учасниць.

Заснована в 1952 році, як Загальна Асамблея Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) і перейменована в європейську Парламентську Асамблею в 1958 році, вона стала Європейським парламентом у 1962 році.

У 1962 році депутати Асамблеї прийняли рішення про зміну назви на «Європейський Парламент». Але в офіційних документах Співтовариств ця назва почала вживатись значно пізніше, після набрання чинності Єдиного європейського акта з 1 липня 1987 року.

Перші прямі вибори відбулися в 1979 році.

Історичні етапи виборів до Європарламенту.

1979 – ЄС - 9 - 9 держави-членів: Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії, Люксембурга, Великобританії, Данії і Ірландії (410 депутатів).

1984 – ЄС - 10 - 9 держави-членів + Греції в 1981 році.

1989 – ЄС - 12 - 10 держави-членів + Іспанії і Португалії в 1986 році.

1994 – ЄС - 12 - 12 держави-членів.

1999 – 15 країн ЄС - 12 держави-членів + Австрії, Швеції і Фінляндії в 1995 році.

2004 – ЄС- 25 - 15 держави-членів + Польща, Угорщина, Словенія, Словаччина, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Кіпр і Мальта в 2004 році.

2009 – ЄС- 27 - 25 держави-членів + Болгарії і Румунії в 2007 році.

2014 – ЄС-28 держав-членів.

Перший термін: 1979 - 1984

Другий термін: 1984 - 1989

Третій термін: 1989 - 1994

Четвертий термін: 1994 - 1999

П'ятий термін: 1999 - 2004

Шостий термін: 2004 - 2009

Сьомий термін: 2009 - 2014

Восьмий термін: 2014 - 2019

Європейський Парламент (Європарламент) найчастіше характеризують як представницький орган Європейського Союзу і Європейських Співтовариств, який діє незалежно від держав-учасниць, а його діяльність практично виведена з-під контролю національних парламентів (це формулювання базується на положеннях ст. 189 Договору про ЄС. Згідно з цими положеннями Європарламент складається з представників народів держав-учасниць, об'єднаних в Співтовариство).