- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Рецензенти:
- •Тема 1. Право Європейського Союзу: загальнотеоретичні аспекти.
- •2. Система права Європейського Союзу
- •Право єс характеризується низкою ознак:
- •3. Система норм права Європейського Союзу
- •II. Види норм відповідно до особливостей предметної сфери їх дії чи об'єкта регулювання.
- •III. Види норм за формально-юридичними ознаками.
- •IV. Види норм відповідно до ступеня юридичної сили.
- •V. Види норм права Євросоюзу відповідно до змісту їх приписів та властивостей їх регулятивних функцій.
- •VI. Види норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу.
- •VII. Види норм за методами та способами здійснення їх приписів.
- •4. Принципи права Європейського Союзу
- •5. Предмет права Європейського Союзу
- •6. Методи права Європейського Союзу
- •7. Суб’єкти права Європейського Союзу
- •8. Право єс як наука і навчальна дисципліна
- •Тема 2. Історія становлення та джерела права Європейського Союзу.
- •2. Еволюція права Європейського Союзу у процесі розвитку європейської інтеграції
- •3. Поняття та види джерел права Європейського Союзу
- •Тема 3. Статус Європейського Парламенту.
- •2. Формування Європейського Парламенту
- •3. Форма роботи та склад Європейського парламенту
- •4. Функціонування Європейського Парламенту
- •5. Функції та повноваження Європейського парламенту
- •6. Законодавчий процес у Європейському Парламенті
- •Тема 4. Європейська комісія. Рада Європейського Союзу.
- •2. Процедура формування та склад Європейської комісії єс
- •3. Повноваження Європейської комісії єс
- •4. Склад та порядок формування Ради Європейського Союзу
- •5. Повноваження Ради Європейського Союзу
- •Тема 5. Статус Європейської Ради та інших органів єс.
- •2. Рішення Європейської Ради та порядок їх реалізації
- •3. Рахункова палата Європейського Союзу
- •4. Європейський Центральний Банк Європейського Союзу
- •5. Суд Європейського Союзу
- •Тема 6. Правовий статус людини і громадянина в Європейському Союзі.
- •2. Характеристика інституту правового статусу людини та громадянина у Європейському Союзі та його джерела
- •3. Громадянство Європейського Союзу
- •4. Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина у Європейському Союзі
- •5. Гарантії прав та свобод людини і громадянина у Європейському Союзі
- •Тема 7. Правоохоронне та безпекове співробітництво в Європейському Союзі.
- •2. Європейський поліцейський офіс (Європол)
- •3. Правоохоронне співробітництво Європолу
- •Оперативні угоди з установами єс
- •4. Європейське бюро судової співпраці (Євроюст «Eurojust»)
- •Тема 8. Правова регламентація зовнішніх відносин Європейського Союзу.
- •2. Договірна практика Євросоюзу у сфері зовнішніх відносин
- •3. Міжнародні угоди єс про асоціацію з третіми країнами
- •4. Спільна зовнішня політика і політика безпеки єс
- •Тема 9. Взаємовідносини України та Європейського Союзу.
- •2. Історія відносин Україна – Європейський Союз
- •3. Угода про асоціацію між Україною та єс
- •4. Співробітництво України та єс у сфері юстиції, свободи та безпеки
- •II. Свобода
- •III. Безпека
- •IV. Юстиція
- •5. Безвізовий діалог Україна – єс
- •6. Регіональне співробітництво між Україною та єс
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1
IV. Види норм відповідно до ступеня юридичної сили.
Як творці норм суб'єкти міжнародного права можуть надавати їм різний ступінь юридичної сили. Залежно від останнього правові норми, що регулюють інтеграційні процеси в рамках Євросоюзу поділяють на імперативні та диспозитивні.
Імперативним нормам надається найбільш важливе значення, і від них суб'єкти не в змозі відступати ані у своїх взаємовідносинах, ані у нормах, що ними приймаються.
Імперативні норми є критерієм оцінки юридичної чинності всіх інших норм і можуть бути скасовані лише наступною нормою, що має такий самий характер. Прикладами таких норм є безумовно-обов'язкові норми загального порядку, що встановлюють умови функціонування внутрішнього ринку в рамках Євросоюзу. Імперативні норми — це, як правило, договірні, загальні, безстрокові, однозначні норми.
Диспозитивні норми здебільшого є договірними, двосторонніми або спільними, строковими нормами, які повинні відповідати імперативним нормам і які припускають можливість інших варіантів поведінки, ніж це передбачено їх приписами.
V. Види норм права Євросоюзу відповідно до змісту їх приписів та властивостей їх регулятивних функцій.
З огляду на зміст норм, який позначається на характері закріплених у них прав та обов'язків, норми слід поділити на дві загальні категорії:
- матеріальні правові;
- процесуальні правові.
Матеріальні правові норми є основою договірного та інституційного механізмів європейської інтеграції, що здійснюється у рамках Євросоюзу.
Для нормального функціонування цих механізмів самих лише матеріальних норм недостатньо. Необхідні також процесуальні норми, які є юридико-технічним засобом приведення їх у дію.
VI. Види норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу.
Виходячи з організаційно-цільової спрямованості норм та особливостей їх регулюючого впливу, можна здійснити внутрішньотиповий поділ матеріальних та процесуальних норм на види та визначити характерні особливості кожного з цих видів норм права Євросоюзу.
Залежно від організаційно-цільової направленості їх приписів та особливостей їх регулюючого впливу серед визначальних норм слід виділити:
а) норми-принципи;
б) норми-програми;
в) норми-плани;
г) оперативні норми.
Норми-принципи встановлюють загальний правовий режим типу європейської інтеграції та її організаційно-правові основи.
VII. Види норм за методами та способами здійснення їх приписів.
Залежно від методів та способів здійснення (імплементації) приписів норм, що регулюють інтеграційні процеси в рамках Євросоюзу поділяють на:
- норми прямої дії;
- норми, які потребують національно-правової імплементації;
- норми, які вимагають міжнародно-правової імплементації;
- норми, які забезпечують імплементацію приписів права Євросоюзу.
4. Принципи права Європейського Союзу
Принципи права ЄС встановлюють загальний правовий режим типу європейської інтеграції та її організаційно-правові основи.
Вони являють собою, як правило, договірні, багатосторонні, безстрокові, загальнорегулятивні, імперативні норми, що мають вищу юридичну силу.
Таким чином, принципи права Європейського Союзу – це приписи установчого характеру, які визначають суть, зміст і порядок застосування норм правової системи ЄС.
Тому у праві Європейського Союзу існує своя власна, властива йому сукупність принципів. Деякі з них схожі з принципами інших правових систем (внутрішньодержавного і міжнародного права), а деякі мають особливу юридичну природу.
Усі принципів права Європейського Союзу можна поділити на декілька груп, які різняться за своїм призначенням і сферою дії:
принципи верховенства і прямої дії права Європейського Союзу, що визначають його співвідношення з правовими системами держав-учасниць;
загальні принципи права – початкові засади правового регулювання, які діють в усіх сферах відання Союзу і властиві також іншим демократичним правовим системам;
спеціальні принципи права Європейського Союзу, що мають силу у рамках окремих галузей або сфер його правового регулювання;
принципи діяльності Європейського Союзу, які визначають порядок реалізації Євросоюзом наявної у нього компетенції.