- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Рецензенти:
- •Тема 1. Право Європейського Союзу: загальнотеоретичні аспекти.
- •2. Система права Європейського Союзу
- •Право єс характеризується низкою ознак:
- •3. Система норм права Європейського Союзу
- •II. Види норм відповідно до особливостей предметної сфери їх дії чи об'єкта регулювання.
- •III. Види норм за формально-юридичними ознаками.
- •IV. Види норм відповідно до ступеня юридичної сили.
- •V. Види норм права Євросоюзу відповідно до змісту їх приписів та властивостей їх регулятивних функцій.
- •VI. Види норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу.
- •VII. Види норм за методами та способами здійснення їх приписів.
- •4. Принципи права Європейського Союзу
- •5. Предмет права Європейського Союзу
- •6. Методи права Європейського Союзу
- •7. Суб’єкти права Європейського Союзу
- •8. Право єс як наука і навчальна дисципліна
- •Тема 2. Історія становлення та джерела права Європейського Союзу.
- •2. Еволюція права Європейського Союзу у процесі розвитку європейської інтеграції
- •3. Поняття та види джерел права Європейського Союзу
- •Тема 3. Статус Європейського Парламенту.
- •2. Формування Європейського Парламенту
- •3. Форма роботи та склад Європейського парламенту
- •4. Функціонування Європейського Парламенту
- •5. Функції та повноваження Європейського парламенту
- •6. Законодавчий процес у Європейському Парламенті
- •Тема 4. Європейська комісія. Рада Європейського Союзу.
- •2. Процедура формування та склад Європейської комісії єс
- •3. Повноваження Європейської комісії єс
- •4. Склад та порядок формування Ради Європейського Союзу
- •5. Повноваження Ради Європейського Союзу
- •Тема 5. Статус Європейської Ради та інших органів єс.
- •2. Рішення Європейської Ради та порядок їх реалізації
- •3. Рахункова палата Європейського Союзу
- •4. Європейський Центральний Банк Європейського Союзу
- •5. Суд Європейського Союзу
- •Тема 6. Правовий статус людини і громадянина в Європейському Союзі.
- •2. Характеристика інституту правового статусу людини та громадянина у Європейському Союзі та його джерела
- •3. Громадянство Європейського Союзу
- •4. Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина у Європейському Союзі
- •5. Гарантії прав та свобод людини і громадянина у Європейському Союзі
- •Тема 7. Правоохоронне та безпекове співробітництво в Європейському Союзі.
- •2. Європейський поліцейський офіс (Європол)
- •3. Правоохоронне співробітництво Європолу
- •Оперативні угоди з установами єс
- •4. Європейське бюро судової співпраці (Євроюст «Eurojust»)
- •Тема 8. Правова регламентація зовнішніх відносин Європейського Союзу.
- •2. Договірна практика Євросоюзу у сфері зовнішніх відносин
- •3. Міжнародні угоди єс про асоціацію з третіми країнами
- •4. Спільна зовнішня політика і політика безпеки єс
- •Тема 9. Взаємовідносини України та Європейського Союзу.
- •2. Історія відносин Україна – Європейський Союз
- •3. Угода про асоціацію між Україною та єс
- •4. Співробітництво України та єс у сфері юстиції, свободи та безпеки
- •II. Свобода
- •III. Безпека
- •IV. Юстиція
- •5. Безвізовий діалог Україна – єс
- •6. Регіональне співробітництво між Україною та єс
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1
5. Предмет права Європейського Союзу
Предмет права ЄС – це ті суспільні відносини, які воно регламентує.
У західній доктрині зміст права Європейського Союзу за предметом регулювання прийнято поділяти на дві частини: інституційне і матеріальне право.
Предметом інституційного права є сам Європейський Союз як інтеграційна організація, статус його керівних органів (інститутів). Наприклад, правила які регламентують порядок формування Європейського парламенту або юрисдикцію судів Євросоюзу.
В інституційному праві йдеться головним чином про проблеми політичної, адміністративної та юридичної організації Європейського Співтовариства. Це, по-перше, норми щодо статусу, функцій та повноважень численних органів і інституцій ЄС. Зокрема, до таких органів належать такі політичні органи — Європарламент, Європейська Рада та Європейська Комісія, а також консультативні установи політичного або адміністративного характеру, судові та контрольні інстанції (Суд першої інстанції, Судова та Рахункова палати).
По-друге, інституційне право включає норми щодо джерел права в ієрархії юридичних актів у рамках ЄС, договорів та угод, регламентів, директив та рішень. Крім цього, сюди належать норми, що регулюють відносини і поєднання юридичного режиму ЄС із внутрішніми юридичними режимами країн — членів ЄС.
Матеріальне право – це право, що створюється Європейським Союзом та має за предмет регулювання ті суспільні відносини, які складаються на його території між громадянами, юридичними особами, державами-учасницями й іншими суб'єктами. Наприклад, митне або кримінальне законодавство Євросоюзу виступають джерелами його матеріального права.
Матеріальне право Європейського Союзу неоднорідне за своїм характером і включає норми різних галузей (конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, аграрне), у тому числі й ті норми, які традиційно відносяться до процесуального права (цивільно-процесуальні, кримінально-процесуальні тощо).
Матеріальне правовключає норми, які регулюють поведінку і діяльність індивідів та соціумів у різних галузях права, що належать до сфери дії європейських договорів. Таким чином, йдеться про звід норм, що становить економічне право ЄС, мета якого — сформувати на всій території країн — членів ЄС єдиний внутрішній ринок з вільним рухом людей, товарів, послуг та капіталів. У цілому матеріальне європейське право встановлює:
норми, що визначають режим економічних свобод, які діють стосовно різних учасників життя ЄС: конкретну організацію вільного руху фізичних осіб, майна; заборони дискримінації між країнами — членами ЄС; заборони дій, що суперечать принципам здорової конкуренції тощо;
принципи і норми здійснення загальних економічних заходів і дій у країнах-учасницях ЄС.
Матеріальне європейське право пов'язане з вивченням чинних в ЄС норм, які стосуються різних юридичних дисциплін і належать до компетенції ЄС та інтегровані у внутрішнє право країн ЄС. Так поступово сформувалися спеціалізовані розділи європейського права: європейське торговельне, сімейне, соціальне, а також сільськогосподарське, банківське, транспортне право тощо.
Отже, матеріальне європейське право — це предметне, чинне, щоденно застосоване право майбутньої єдиної Європи.
Матеріальне право прийнято також називати європейським правом,а інституційне право — правом Європейського Союзу.