3. Правоохоронне співробітництво Європолу
Європол має взаємовідносини з країнами, що входять в ЄС, і з організаціями, які взаємодіють з Європолом на основі угод про співпрацю: Албанії, Австралії, Канади, Колумбії, Ісландії, Норвегії, Швейцарії, Інтерпол та правоохоронними органами США: Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї і вибухових речовин (ATF), по боротьбі з наркотиками (DEA), Секретна служба (USSS); Федеральне бюро розслідувань (ФБР); імміграційного і митного законодавства (ICE) і Internal Revenue Service (IRS).
Ця мережа має захищені канали зв'язку, що надаються Європолом. Крім того, Європол має два зв'язкових співробітника, що відряджаються у м. Вашингтон (США) і Штаб-квартиру Інтерполу в м. Ліон, Франція.
Європол підтримує діяльність правоохоронних органів держав-учасниць у сферах:
- сприяння обміну інформацією між Європол та офіцерами зв'язку відряджених в Європол державами-учасницями, як представників своїх національних правоохоронних органів. Вони не перебувають під командуванням Європолу чи його директора. Крім того, офіцери зв'язку відряджених в Європол державами-учасницями, діють відповідно до свого національного законодавства;
- забезпечення оперативного аналізу і підтримки операцій держав-учасниць;
- надання експертної і технічної підтримки для досліджень і операцій, здійснюваних у рамках ЄС, під наглядом та юридичною відповідальністю держав-учасниць;
- створення стратегічних звітів (наприклад, оцінки загроз) і аналізу злочинів на основі інформації та оперативних даних які отримані від держав-учасниць або отриманих з інших джерел.
Європол також бере активну участь в просуванні аналізу злочинності і гармонізації методів розслідування в державах-учасницях.
Європол регулярно організовує інформаційно-просвітницькі заходи для співробітників правоохоронних органів ЄС з метою підвищення їх знань про Європол та його функціонування.
Співпраця з Європол є життєво важливим між ЄС та правоохоронними органами держав, що не входять в ЄС, а також між іншими партнерами ЄС, міжнародними та державними установами і організаціями.
Європол нині здійснює співробітництво з дев'ятьма органами ЄС та установ, що функціонують у сферах свободи, безпеки і правосуддя. Також співпрацює по ряду ініціатив на двосторонній основі.
Європол щодо співпраці укладає два види договорів, які визначають характер співпраці.
Оперативні угоди дозволяють сторонам проводити обмін персональними даними.
Стратегічні угоди дозволять залученим сторонам проводити обмін стратегічною і технічною інформацією та навчання. Не передбачають обмін персональними даними.
|
СТРАТЕГІЧНІ УГОДИ З ІНСТИТУТАМИ ЄС: |
|
|
Європейська комісія |
|
|
Європейський Центральний Банк |
Оперативні угоди з установами єс
|
|
Євроюст |
| |
СТРАТЕГІЧНІ УГОДИ З ОРГАНАМИ ЄС
|
|
Європейський центр профілактики і контролю захворювань (ECDC) | |||
|
| ||||
|
|
Європейське бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF) |
| ||
|
|
| |||
|
|
Європейський центр моніторингу наркотиків і наркоманії (EMCDDA) |
| ||
|
|
| |||
|
|
Коледж європейської поліції (CEPOL) |
| ||
|
У рамках європейської програми обміну, Європол і CEPOL проводять регулярні навчальні тижні для співробітників правоохоронних органів держав-учасниць ЄС. |
| |||
Європол надає допомогу не тільки державам-учасницям ЄС в боротьбі з організованою злочинністю у рамках Європейського Союзу, а й співпрацює з країнами, що не входять в ЄС, та міжнародними організаціями.
Рада юстиції і внутрішніх справ прийняла рішення від 27 березня 2000 року (нова редакція рішенням Ради від 6 грудня 2001 року і рішенням Ради від 13 червня 2002 року), дозволяє директору Європолу вступати в перемовини про укладення угод (договорів) про співпрацю з третіми країнами та відповідними органами, що не входять в ЄС. Характер угоди про співпрацю може варіюватися, починаючи від оперативної співпраці, у тому числі обміну персональними даними, так і з питань технічної або стратегічної співпраці.
|
ОПЕРАТИВНІ УГОДИ З ДЕРЖАМИ, ЩО НЕ ВХОДЯТЬ В ЄС |
СТРАТЕГІЧНІ УГОДИ З ДЕРЖАВАМИ, ЩО НЕ ВХОДЯТЬ В ЄС | ||
|
|
Австралія |
|
Албанія |
|
|
Канада |
|
Боснія и Герцеговина |
|
|
Македонія |
|
Колумбія |
|
|
Ісландія |
|
Молдова |
|
|
Норвегія |
|
Російська Федерація |
|
|
Швейцарія |
|
Туреччина |
|
|
Князівство Монако |
|
Республіка Сербія |
|
|
США |
|
Чорногорія |
|
|
Додаткова угода між Європолом та США про обмін персональними даними та інформацією |
|
Україна |
|
|
|
|
|
Європол тісно співпрацює з різними правоохоронними органами та міжнародними організаціями, діяльність яких схожа з оперативною роботою Європолу. Ця співпраця має важливе значення для ефективної боротьби з організованою злочинністю та тероризмом в Європі.
У цій сфері такими угодами (договорами) є:
ОПЕРАТИВНІ УГОДИ ЩО НЕ ВХОДЯТЬ В ЄС: Інтерпол
СТРАТЕГІЧНІ УГОДИ ЩО НЕ ВХОДЯТЬ В ЄС:
Всесвітня митна організація (ВМО)
Організація Об'єднаних Націй по наркотиках і злочинності (ЮНОДК)
ВПС Управління спеціальних розслідувань (AFOSI)
Поліція співтовариств Америки (AmeriPol)
Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї і вибухових речовин (ATF)
Центральне розвідувальне управління (ЦРУ)
Управління боротьби з наркотиками (DEA -США)
Федеральне бюро розслідувань (ФБР - США)
Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ)
Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ )
Управління Організації Об'єднаних Націй по наркотиках і злочинності (UNDOP)
Міністерства оборони США (DoD)
Міністерства юстиції США
Державний департамент США (DoS)
Міністерство фінансів США (DOT)
Американське відділення Національного центрального бюро Інтерполу (USNCB)
США Морська поліція слідча служба (NCIS)
Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM)
4 грудня 2009 році в Києві підписано Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво.
Угода між Україною та Європолом про оперативне співробітництво відсутня.
5 жовтня 2010 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічну співпрацю. Угодою передбачено посилення співробітництва держав - учасниць Європейського Союзу, які діють через Європол, з Україною щодо запобігання серйозних форм міжнародної злочинності, їхнього виявлення, припинення та розслідування, зокрема шляхом обміну стратегічною та технічною інформацією. Передбачено, що Україна призначає Міністерство внутрішніх справ діяти в якості національного контактного пункту між Європолом та іншими компетентними органами України. Засідання на високому рівні між Європолом та компетентними органами України проводяться регулярно для обговорення питань, які стосуються цієї угоди і співробітництва в цілому. Контактний пункт, призначений Україною, і той, який призначений Європолом, проводять між собою регулярні консультації з питань політики і питань, які представляють взаємний інтерес, з метою виконання їхніх завдань і координації відповідних дій. Обмін інформацією, яка визначається угодою, здійснюється тільки на передбачених нею умовах. Інформація, обмін якою здійснено згідно з договором, використовується тільки для цілей угоди і під час розслідування, кримінального переслідування, запобігання кримінальному правопорушенню і процесуальним діям, що пов'язані з кримінальними справами. Обмін інформацією не стосується питань взаємного надання правової допомоги у кримінальних справах. У результаті цього ніякі положення угоди не перешкоджають положенням будь-якої угоди про надання взаємної правової допомоги, здійснення робочих контактів правоохоронних органів або будь-яким іншим угодам або домовленостям щодо обміну інформацією між Україною і будь-якою державою - учасницею Європейського Союзу, не стосуються їх жодним чином і не впливають на них.
Метою цієї Угоди є посилення співробітництва держав-учасниць Європейського Союзу, що діють через Європол, з Україною в запобіганні серйозним формам міжнародної злочинності, їх виявленні, припиненні та розслідуванні, зокрема, шляхом обміну стратегічною й технічною інформацією. Під стратегічною інформацією в рамках цієї угоди розуміють: а) заходи правоохоронного характеру, що можуть бути корисними для припинення злочинів і, зокрема, спеціальні засоби боротьби зі злочинами; b) нові способи скоєння злочинів; с) тенденції та розробки способів скоєння злочинів; d) спостереження і дані, отримані в результаті успішного застосування нових правоохоронних методів та засобів; е) маршрути, що використовуються контрабандистами чи особами, причетними до злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, які підпадають під дію цієї Угоди, і зміни цих маршрутів; f) стратегії та методи запобігання для керівництва з метою вибору пріоритетів у правоохоронній діяльності; g) оцінку загроз і доповіді про кримінальну ситуацію. Під технічною інформацією розуміється, зокрема, наступне: а) засоби посилення адміністративних і правоохоронних структур у сферах, що охоплюються цією Угодою; b) експертно-криміналістичні методи та слідчі процедури; с) методи навчання відповідних посадових осіб; d) аналітичні методи кримінальної розвідки; е) визначення правоохоронної експертизи.