- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Рецензенти:
- •Тема 1. Право Європейського Союзу: загальнотеоретичні аспекти.
- •2. Система права Європейського Союзу
- •Право єс характеризується низкою ознак:
- •3. Система норм права Європейського Союзу
- •II. Види норм відповідно до особливостей предметної сфери їх дії чи об'єкта регулювання.
- •III. Види норм за формально-юридичними ознаками.
- •IV. Види норм відповідно до ступеня юридичної сили.
- •V. Види норм права Євросоюзу відповідно до змісту їх приписів та властивостей їх регулятивних функцій.
- •VI. Види норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу.
- •VII. Види норм за методами та способами здійснення їх приписів.
- •4. Принципи права Європейського Союзу
- •5. Предмет права Європейського Союзу
- •6. Методи права Європейського Союзу
- •7. Суб’єкти права Європейського Союзу
- •8. Право єс як наука і навчальна дисципліна
- •Тема 2. Історія становлення та джерела права Європейського Союзу.
- •2. Еволюція права Європейського Союзу у процесі розвитку європейської інтеграції
- •3. Поняття та види джерел права Європейського Союзу
- •Тема 3. Статус Європейського Парламенту.
- •2. Формування Європейського Парламенту
- •3. Форма роботи та склад Європейського парламенту
- •4. Функціонування Європейського Парламенту
- •5. Функції та повноваження Європейського парламенту
- •6. Законодавчий процес у Європейському Парламенті
- •Тема 4. Європейська комісія. Рада Європейського Союзу.
- •2. Процедура формування та склад Європейської комісії єс
- •3. Повноваження Європейської комісії єс
- •4. Склад та порядок формування Ради Європейського Союзу
- •5. Повноваження Ради Європейського Союзу
- •Тема 5. Статус Європейської Ради та інших органів єс.
- •2. Рішення Європейської Ради та порядок їх реалізації
- •3. Рахункова палата Європейського Союзу
- •4. Європейський Центральний Банк Європейського Союзу
- •5. Суд Європейського Союзу
- •Тема 6. Правовий статус людини і громадянина в Європейському Союзі.
- •2. Характеристика інституту правового статусу людини та громадянина у Європейському Союзі та його джерела
- •3. Громадянство Європейського Союзу
- •4. Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина у Європейському Союзі
- •5. Гарантії прав та свобод людини і громадянина у Європейському Союзі
- •Тема 7. Правоохоронне та безпекове співробітництво в Європейському Союзі.
- •2. Європейський поліцейський офіс (Європол)
- •3. Правоохоронне співробітництво Європолу
- •Оперативні угоди з установами єс
- •4. Європейське бюро судової співпраці (Євроюст «Eurojust»)
- •Тема 8. Правова регламентація зовнішніх відносин Європейського Союзу.
- •2. Договірна практика Євросоюзу у сфері зовнішніх відносин
- •3. Міжнародні угоди єс про асоціацію з третіми країнами
- •4. Спільна зовнішня політика і політика безпеки єс
- •Тема 9. Взаємовідносини України та Європейського Союзу.
- •2. Історія відносин Україна – Європейський Союз
- •3. Угода про асоціацію між Україною та єс
- •4. Співробітництво України та єс у сфері юстиції, свободи та безпеки
- •II. Свобода
- •III. Безпека
- •IV. Юстиція
- •5. Безвізовий діалог Україна – єс
- •6. Регіональне співробітництво між Україною та єс
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1
6. Регіональне співробітництво між Україною та єс
Правова основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку.
Правова основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку, регіонального та транскордонного співробітництва визначена положеннями статті 70 Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) та розділом „Прикордонне та регіональне співробітництво” Порядку денного для Асоціації між Україною та ЄС.
22 липня 2009 року між Україною та ЄС було підписано Меморандум про взаєморозуміння для встановлення діалогу про регіональну політику між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та Європейською Комісією.
Напрямки співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку:
Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння для встановлення діалогу у сфері регіональної політики;
Налагодження взаємодії між представниками місцевої та регіональної влади України та ЄС в рамках Комітету регіонів ЄС (КР);
Реалізація Спільної ініціативи ЄС щодо Криму;
Реалізація на регіональному рівні проектів за рахунок фінансових інструментів ЄС (Європейський інструмент сусідства і партнерства) та фінансових установ ЄС (Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку);
Участь в реалізації Пілотної програми регіонального розвитку Східного партнерства (ППРР СхП);
Участь в реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону;
Залучення регіонів України до діяльності європейських регіональних асоціацій, зокрема Асамблеї європейських регіонів (Assembly of European Regions), Ради європейський муніципалітетів та регіонів (Council of European municipalities and regions), Конференції європейських законодавчих асамблей (Conference of European Regional Legislative Assemblies), Асоціації європейських прикордонних регіонів (Association of European Border Regions), Конференції периферійних морських регіонів (Conference of Peripheral Maritime Regions), Конференції президентів регіонів із законодавчими повноваженнями (Conference of President of Regions with legislative power), Європейської асоціації представників місцевого самоврядування гірських регіонів (European Association of elected representatives from Mountain Areas) та Європейських міст (EUROCITIES).
Співробітництво в рамках Комітету регіонів ЄС
З метою посилення співпраці між регіонами ЄС та регіонами країн ініціативи ЄС „Східне партнерство” (СхП) у травні 2011 року політичним Бюро Комітету регіонів ЄС (КР ЄС) було ухвалено рішення щодо створення Конференції регіональних і місцевих влад СхП (Conference of regional and local authorities for the Eastern Partnership - CORLEAP).
Установче засідання CORLEAP відбулось 8-9 вересня 2011 року в м. Познань (Польща). До складу CORLEAP входять 36 представників (18 представників КР ЄС та 18 представників місцевих та регіональних влад країн СхП: по 3 представника від кожної з 6 країн СхП, у тому числі 3 представника від України).
До складу делегації України в CORLEAP входять голова Харківської обласної ради С. Чернов (глава делегації), депутат Рівненської міської ради С. Богатирчук та депутат Хмельницької обласної ради В. Олуйко. Підтриманням практичної взаємодії між Україною та CORLEAP опікується Українська асоціація районних та обласних рад.
Крім цього, КР ЄС сприяє реалізації різноманітних програм регіональної співпраці, спрямованих на посилення інституційної спроможності представників регіонів сусідніх країн. Така підтримка здійснюється шляхом проведення різноманітних обмінів, трейнингів, ознайомчих візитів, семінарів, які ініціюються членами КР або регіональними представництвами країн-членів ЄС у Брюсселі.
Водночас КР ЄС забезпечує поширення інформації про соціально-економічний потенціал регіонів країн-учасниць СхП у Брюсселі (шляхом проведенні відповідних презентацій).
В травні 2011 р. у КР ЄС була проведена презентація Автономної Республіки Крим, у вересні 2011 р. – Вінницької області, у квітні 2012 р. – Дніпропетровської області.
Реалізація проектів у сфері регіонального розвитку за рахунок фінансових інструментів ЄС
Фінансова допомога ЄС у цьому контексті надається Україні за рахунок коштів Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП) на 2007-2013 рр.
Україна має доступ до трьох програм прикордонного співробітництва (ППС) в рамках ЄІСП: „Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” (бюджет 68,6 млн. євро), „Україна-Польща-Білорусь” (бюджет 186, 2 млн. євро), „Україна-Румунія-Молдова” (бюджет 126, 7 млн. євро), „Чорне море” (бюджет 21, 3 млн. євро).
Зазначені ППС охоплюють Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Одеську, Львівську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області України, а також АРК.
Загальна координація роботи здійснюється Міністерством економіки і торгівлі України.
Спільна ініціатива ЄС щодо Криму
Спільна ініціатива ЄС щодо Криму була офіційно представлена у лютому 2009 року. До реалізації ініціативи долучилися профільні інституції ЄС, а також окремі держави-члени Євросоюзу, а саме Великобританія, Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Польща, Угорщина, Фінляндія, Швеція та Чехія.
На в рамках Ініціативи сторона ЄС надає допомогу за наступними напрямами:
Європейський банк реконструкції та розвитку - розвиток муніципальної інфраструктури (позика в сумі 10 мл. євро);
Швеція - охорона навколишнього середовища (500 тис. євро), розвиток муніципальної інфраструктури (3,5 млн. євро);
ФРН – покращення адміністративних можливостей місцевих громад та органів місцевої влади (6 млн. євро);
Великобританія - відновлення міст, економічний розвиток (до 1 млн. євро);
Фінляндія - проект, спрямований на попередження конфліктів (1,2 млн. євро), проекти щодо прав людини, гендерної політики, депресивних регіонів та охорони навколишнього середовища (200 тис. євро);
Нідерланди - розвиток громадського суспільства та приватного сектора (100 тис. євро);
Польща - місцеве урядування (50 тис. євро).
Стратегія ЄС для Дунайського регіону
8 грудня 2010 р. Європейська Комісія ухвалила Стратегію ЄС для Дунайського регіону (СДР) відповідно до звернення країн-членів ЄС. Після схвалення Європарламентом у лютому 2011 р. та затвердження Радою ЄС 24 червня 2011 року країни дунайського регіону розпочали взаємодію навколо імплементації Дунайської стратегії, розподіливши функції координації 11-и її пріоритетних напрямів. Інтереси української сторони були враховані в пріоритетному напрямі “Поліпшення ситуації у транспортній сфері та розвиток єдиного транспортного комплексу”, який передбачає заходи з метою розвитку водної, залізничної та дорожньо-транспортної інфраструктури Дунайського регіону.
Україна активно долучилась до процесу розробки змістовної частини згаданої ініціативи ЄС. Зокрема, було розроблено позиційний документ „Бачення Україною майбутньої Стратегії ЄС для Дунайського регіону (СДР)”, який було передано стороні ЄС з метою забезпечення належного врахування інтересів країн регіону, які не є членами ЄС. Зазначена позиція відстоювалася українською стороною також в рамках консультацій з питань ухвалення СДР.
6 липня 2011 р. відповідним рішенням КМУ функції координації діяльності, пов’язаної з участю України в реалізації СДР, були покладені на Міністерство економічного розвитку і торгівлі. У жовтні 2011 р. відбулося перше засідання Координаційного центру з провадження діяльності, пов’язаної з участю України реалізації СДР за результатами якого було визначено подальші кроки ЦОВВ у контексті імплементації СДР, розглянуто перелік з 22 перспективних проектів української сторони за кожним напрямом Стратегії. Друге засідання Коорцентру відбулося у травні 2012 р.
Наразі здійснюється робота навколо просування проектів української сторони, які отримали Рекомендаційні листи від Координаторів пріоритетних напрямі Стратегії (відновлення та подальший розвиток транзитного потенціалу України між основними вузлами Пан-європейської транспортної мережі (TEN-T), транскордонна співпраця із запровадження ефективної системи поводження з муніципальними та промисловими поводження з відходами на основі їх сортування).