Додаткові питання

1. Чому процес пізнання має суспільно-історичний характер. Аргументуйте свою позицію.

2. Які концепції співвідношення суб'єкта і об'єкта пізнання Ви знаєте? Проілюструйте на конкретних прикладах.

3. На яких визначальних позиціях основується сучасна наукова гносеологія?

4. Які особливості співвідношення чуттєвого і раціонального в процесі пізнання правових ідеалів?

5. Яка позиція в поглядах на пізнання є більш аргументованою: послідовників раціоналізму, сенсуалізму чи інтуїтивізму?

6. Через які поняття сучасна філософія визначає концепцію істини? Яким чином ця позиція доповнює традиційне розуміння істини?

7. Який зміст і призначення поняття наукова парадигма?

8. Сформулюйте визначення загальнонаукових методів пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, аналогія?

9. Розкрийте зміст основних форм наукового пізнання?

10. У чому полягає діалектика співвідношення абсолютного і відносного в пізнанні правової реальності?

Теми рефератів, доповідей

1. Істина в філософії та кримінальному праві.

2. Відмінність наукового пізнання від буденного та художнього способів освоєння дійсності.

3. Правові ідеали як об’єкт пізнання.

4. Методи творчої діяльності.

5. Психологічні особливості творчої особистості.

6. Правотворчість та її основні форми.

7. Проблема творчості в філософії М. Бердяєва та В. Соловйова.

8. Принципи творчості в рамках діалектико-матеріалістичної гносеології.

Тестові завдання

1. Які сторони направленості свідомості традиційно виділяються в європейській філософії:

а) предметна свідомість;

б) самосвідомість;

в) свідомість як потік безпосередніх переживань;

г) душа.

2. Які існують основні позиції в розумінні проблеми свідомості:

а) свідомість – надлюдське божественне явище;

б) свідомість – інформаційне поле космосу;

в) свідомість – властивість живих організмів;

г) свідомість – атрибут людини.

3. До якої концепції належить положення «суспільне буття визначає суспільну свідомість»:

а) до історичного матеріалізму;

б) до ідеалістичної концепції суспільного буття;

в) до філософії історії екзистенціалізму;

г) до об’єктивного ідеалізму.

4. Що являється основним завданням філософського аналізу знання у постпозитивізмі:

а) пошук способів обґрунтування знання;

б) обґрунтування знання – уміння;

в) пошуки критеріїв достовірності знання – інформації;

г) пошуки критеріїв достовірності знання – уміння.

5. Об’єкт пізнання:

а) передує суб’єкту та визначає його;

б) є похідним від суб’єкта;

в) є невід’ємним від суб’єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу пізнання;

г) постає частиною суб’єкта пізнання.

6. Які існували концепції, в історії філософії, щодо вирішення проблеми пізнання світу:

а) релігійний;

б) донауковий;

в) агностичний;

г) емпіричний.

7. Що слід віднести до гносеологічного фундаменталізму:

а) уявлення про достовірні та безпомилкові підстави знання;

б) поміркований агностицизм;

в) раціоналізм;

г) сенсуалізм.

8. Які положення відносяться до позиції емпіричного фундаменталізму:

а) людське знання випливає з внутрішнього досвіду;

б) людське знання випливає з зовнішнього досвіду;

в) пізнання формується на основі принципів з допомогою чуттєвого сприйняття;

г) без чуттєвого сприйняття не може бути загальних принципів.

9. Яка теза заперечує полеміку між емпіричним та раціоналістичним фундаменталізмом:

а) чуттєве та раціональне «пронизують» одне одного;

б) чуттєве пізнання являється початковим етапом як у філогенезі, так і в онтогенезі;

в) зміст відчуттів визначається не лише зовнішнім подразником, але й мисленням;

г) між чуттєвим досвідом та понятійним мисленням існує взаємодія.

10. Яке філософське вчення тлумачить істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкта:

а) неопозитивізм;

б) емпіризм;

в) соліпсизм;

г) прагматизм.