2.1. Техніка безпеки

Найсуворішою вимогою при проведенні лабораторних робіт є дотримання техніки безпеки. Одним з основних заходів запобігання нещасним випадкам у лабораторії є суворе додержання в ній порядку, точне виконання в ході роботи вказівок, зазначених у посібнику та вказівок викладача.

У лабораторії нещасний випадок може трапитися не тільки від неправильного поводження з нагрівальними приладами, а часто травми бувають від неакуратного поводження з кислотами і лугами (особливо з концентрованими), скляним посудом тощо. Починаючи роботу в лабораторії, кожний студент повинен ознайомитися з прикладами нещасних випадків які можуть трапитися під час його роботи, і точно запам'ятати, що робити для запобігання їм. Наводимо список таких випадків і заходів першої допомоги (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Характеристика заходів першої допомоги у навчальних лабораторіях

Нещасний випадок	Перша допомога
Порізи склом	Вийняти уламки скла з ранки, злегка протерти її чистою марлею або ватою і залити поріз йодом
Опік водяною парою, водою або гарячим предметом	При опіках першого чи другого ступеня (почервоніння обпеченого місця або поява пухирів) обпечене місце обережно протерти спиртом або розчином перманганату калію (KMnO4), з наступним накладанням з наступним накладанням сульфідинової або пантенолової емульсії. При більш сильних опіках потерпілого направити у медпункт.
Опіки концентрованими кислотами (азотною, сірчаною, соляною)	Старанно змити кислоту водою під краном, після чого обробити обпечене місце 2-5% розчином двовуглекислої соди – NaHCO3. Сірчану кислоту спочатку треба стерти ватою або фільтрувальним папером.
Опік очей концентрованими кислотами	Старанно промити око 2-5% розчином двовуглекислої соди – NaHCO3 або бури (Na2B4O7*10Н2О)
Опік міцними лугами	Обробити обпечене місце слабкою кислотою (2% розчином борної, оцтової, лимонної кислоти)
Опіки очей лугами	Старанно промити око водою і після цього і після цього промити 2% розчином борної кислоти
Отруєння газами	Вивести потерпілого на чисте повітря, якщо потрібно зробити штучне дихання і дати вдихнути кисень. Старанно провітрити приміщення
Попадання кислот на одяг	Якщо поблизу є вода швидко змити кислоту, потім обробити це місце слабким розчином соди і знову промити водою. Якщо води поблизу немає обробити місце з кислотою слабким розчином соди потім водою.
Попадання на одяг концентрованих лугів	Те саме, що і у попередньому випадку тільки замість соди обробляють місце оцтовою кислотою.
Виникнення пожежі	Негайно закрити вогонь ковдрою або засипати піском (залежно від характеру пожежі)

2.2. Лабораторний посуд

Весь лабораторний посуд вимагає обережного і акуратного поводження. Він повинен зберігатися чистим. У лабораторному практикумі використовується найрізноманітніший лабораторний посуд: пробірки, стакани, круглі і плоскодонні колби, різні лійки, бюкси, фарфорові і металеві тиглі, фарфорові чашки тощо. Для розтирання ґрунту використовують ступки з товкачиками, які мають гумові наконечники, бо фарфорові частини товкачика можуть при розтиранні штучно руйнувати крупні частинки ґрунту.

Для зберігання просушеного або прожареного матеріалу використовують ексикатори. Ексикатор – це товстостінна посудина, в нижню частину якої кладуть вологовбираючу речовину (прожарений хлористий кальцій, концентровану сірчану кислоту та ін.). Зверху ексикатор щільно закривають кришкою, яка не повинна пропускати в нього зовнішнє вологе повітря. Для герметизації ексикатора його кришку і верхній край самої посудини в місцях їх стику змазують вазеліном. Тому під час роботи весь час треба стежити не тільки за тим, щоб ексикатор був правильно заряджений, а й за тим, щоб його кришка була добре змазана.

Посуд, в якому проводяться вагові визначення, повинен бути старанно зважений. Слід пам'ятати, що коли вагове визначення проводити після прожарювання матеріалу, то й вагу посуду, в якому цей матеріал (осад, ґрунт) прожарюватиметься, треба визначити після прожарювання. Це стосується і визначення ваги після просушування. Посуд, зважений після прожарювання або просушування, повинен зберігатися в ексикаторі, щоб він не змінив своєї ваги.

Щоб не переплутати посуду, його треба позначати. На скляному посуді, який під час досліду не нагріватимуть, помітки зручно робити восковими олівцями, бюкси і тиглі, які нагріватимуть, можна позначити простим олівцем, тиглі, які прожарюють, можна позначити концентрованим розчином FeCl₃.