Хід роботи

1. Розглянути колекції зразків та фото ґрунтоутворюючих порід.

2. Визначити користуючись довідковою літературою.

Морфологічні описи ґрунтоутворюючих порід

Типи породи	Характерні ознаки	Райони поширення	Типи ґрунтів, які формуються на породі
Лесовидні суглинки
Карбонатні пермотріасові глини
Продукти вивітрювання крейди
Каолінові глини і каоліни

Завдання № 3. Охарактеризувати мікроорганізми ґрунту та їх роль в ґрунтоутворенні. Замалювати та описати у формі таблиці (по 3 представники).

1. Користуючись роздатковим матеріалом по темі «Мікроорганізми ґрунту» та довідковою літературою переглянути та визначити представників основних груп мікроорганізмів.

2. Замалювати схематично по три представники ґрунтових бактерій, актиноміцетів, грибів, водоростей, лишайників.

3. Користуючись додатковою літературою визначити місце мікроорганізмів в процесі ґрунтоутворення. Дані оформити у вигляді таблиці.

Мікроорганізми ґрунту та їх роль в ґрунтоутворенні

Група мікроорганізмів ґрунту	Представник	Схематичне зображення	Роль в процесі ґрунтоутворення
бактерії
актиноміцети
гриби
водорості
лишайники

Завдання № 4. З’ясувати значення вищих рослин в процесах ґрунтоутворення. Скласти опорну схему, що розкриває питання: «Зелені рослини – основне джерело для ґрунтоутворення».

Хід роботи

1. Ознайомитися з запропонованим текстом та втановити основні функції рослин у грунтоутворенні.

2. Порівняти показники біологічної продуктивності різних типів рослинності.

3. Скласти опорну схему до питання «Зелені рослини – основне джерело ґрунтоутворення».

Текст для аналізу. Формування ґрунту можливе лише при поселенні на материнській породі продуцентів органічної речовини. Таким продуцентом на Земній кулі є вищі рослини.

Ґрунт є сферою постійної взаємодії великого геологічного і малого біологічного кругообігу речовин на Землі. В ґрунті відбуваються процеси вивітрювання мінералів і гірських порід. Продукти вивітрювання частково виносяться атмосферними опадами в гідрографічну сітку, а звідти у Світовий океан, де вони утворюють осадові породи, які внаслідок тектонічних явищ можуть знову опинитися на поверхні Землі і зазнати вивітрювання. За такою схемою відбувається великий геологічний кругообіг речовин. Одночасно водорозчинні елементи засвоюються з ґрунту рослинами і через ланцюг трофічних ланок знов повертаються в ґрунт. Так здійснюється малий біологічний кругообіг речовин.

Зелені рослини суші щороку продукують близько 5,3*10¹¹ т біомаси. Частина цієї біомаси у вигляді відмерлих решток коренів і надземних органів щорічно надходять у ґрунт. Кількість біологічної маси, яка надходить у ґрунт, залежить від типу рослинності і кліматичних умов. Частина рослинного опаду розкладається мікроорганізмами, а друга частина накопичується у вигляді лісової підстилки і степової повсті.

Таблиця 6.

Показники біологічної продуктивності основних типів рослинності

(Л.С. Рудін, Н.І. Базидевич, 1965)

Тип рослинності	Біомаса			Приріст, ц/га	Оплата, ц/га	Лісова підстилка (степова повсть), ц/га
	ц/га	наземна частина, %	корені, %
Арктичні тундри	50	30	70	10	10	35
Чагарникові тундри	280	17	83	25	24	835
Ялинники північної тайги	1000	78	22	45	35	300
Ялинники південної тайги	3300	78	22	85	55	350
Діброви	4000	76	24	90	65	150
Лучні степи	250	32	68	137	137	120
Сухі степи	100	15	85	42	42	15
Пустині помірного поясу	43	13	87	12	12	-
Савани (Гана)	666	94	6	120	115	13
Вологі тропічні ліси	5000	82	18	325	250	20

Швидкість розкладання біомаси рослинного опаду мікроорганізмами може бути різною. В тайгово-лісовій зоні, де, порівняно, коротше і прохолодніше літо, мікроорганізми не встигають розкласти всю масу річного опаду. Тому тут формується потужна лісова підстилка. Щорічний опад вологого тропічного лісу (250 ц/га) майже повністю мінералізується протягом року. Тому на поверхні червоно-жовтих тропічних ґрунтів лісової підстилки практично немає. Засвоєння хімічних елементів ґрунту корінням вищих рослин, синтез органічних речовин, повернення їх у грунт і розкладання їх мікроорганізмами є основними ланками біологічного кругообігу речовин. З раніше зазначеного видно, що зелені рослини – основний агент біологічного кругообігу, а грунт виступає його ареною.

В процесі життєдіяльності рослини здійснюють біогенну міграцію хімічних елементів в системі грунт – рослина – грунт. При цьому значна частина зольних елементів, а також азоту акумулюється у верхньому горизонті ґрунту.

Завдання № 5. Ознайомитися з ґрунтовою фауною її значенням у процесах ґрунтоутворення.

Хід роботи

1. Користуючись роздатковим матеріалом по темі «Грунтова фауна» та додатковою літературою. Переглянути та визначити представників основних груп.

2. Замалювати схематично по три представники мікрофауни, мезофауни, макрофауни та мегафауни.

3. Користуючись довідковою літературою визначити місце грунтової фауни в процесі ґрунтоутворення.

Ґрунтова фауна, її значення у процесах ґрунтоутворення

Група тварин ґрунту	Представник	Схематичне зображення	Роль в процесі ґрунтоутворення
мікрофауна
мезофауна
макрофауна
мегафауна

Методичні вказівки. Поряд з рослинністю істотно впливають на процеси ґрунтоутворення численні представники ґрунтової фауни – безхребетні, хребетні, які населяють різні горизонти ґрунту і живуть на його поверхні. За розмірами ґрунтову фауну можна поділити на чотири групи:

• мікрофауна – організми, розміри яких менші 0,2 мм.(протозоа, нематоди, різоподи, ехінококи);

• мезофауна – організми, розміри яких від 0,2 до 4 мм (маленькі комахи, специфічні черви, що пристосувалися жити у ґрунті, де досить вологе повітря);

• макрофауна – складається з тваринних організмів розміром від 4 до 80 мм (земляні черви, молюски, комахи (мурахи, терміти));

• мегафауна – тварини більші 80 мм (великі комахи, краби, скорпіони, гадюки, черепахи, маленькі і великі гризуни, лисиці борсуки).