Хід роботи

1. Скласти всі сита набору так, щоб зверху було сито з найбільшими отворами, а донизу діаметр отворів поступово зменшувався (порядок розміщення сит зверху донизу: 10 мм, 7 мм, 5 мм, 3 мм, 2 мм, 1 мм, 0,5 мм, 0,25 мм).

2. Встановити внизу колонки сит піддонник.

3. Із зразка повітряносухого ґрунту після видалення великого коріння взяти наважку близько 300-350 г вагою з точністю до 0,1 г.

4. Помістити наважку на верхнє сито і, нахиляючи набір сит, круговим рухом просіяти ґрунт крізь сита.

1. Зважити структурні фракції, що залишилися на ситах і пройшли в піддонник, записуючи їх розмір. Очевидно, що на верхньому ситі будуть структурні окремості розміром, більшим 10 мм (фракція > 10 мм), на ситі з розміром отворів 7 мм — структурні окре­мості розміром від 7 до 10 мм (фракція 7-10 мм), на ситі з діаметром отворів 5 мм — структурні окремості розміром від 5 до 7 мм (фракція 5-7 мм) і т. д. У піддоннику міститиметься практично розпилена частина грунту з розміром частинок і найдрібніших грудочок, меншим 0,25 мм (фракція < 0,25 мм). Обчислити процентний вміст у ґрунті структурних окремостей різного діаметра (за їх фракціями). Формула для розрахунку:

, де

х – процентний вміст у ґрунті структурних окремостей даного розміру (фракції);

А – вага структурних окремостей даного розміру;

Р – вага ґрунту, взятого для просіювання (наважка).

Форма запису результатів

Розмір фракції, мм	> 10	10-7	7-5	5-3	3-2	2-1	1-0,5	0,5-0,25	< 0,25
Вага фракції, г
Вміст фракції, %

Результати визначення структурного складу повинні бути представлені не тільки в цифрах, а й графічно, аналогічно до графічного зображення результатів механічного складу .

Завдання № 2. Визначення водоміцності ґрунтової структури.

Матеріали та обладнання: набір сит, бак з водою, терези і важки для них, 8 фарфорових чашок, промивалка з водою, сушильна шафа.

Вступні пояснення. Визначення водоміцності ґрунтової структури роблять різними методами, більшість з яких ґрунтується на розмиванні структурних окремостей водою. Одночасно з визначенням структурного складу ґрунту водоміцність структури доцільно визначати методом так званого «мокрого просіювання», незважаючи на те, що він дає тільки наближені результати. Необхідність використання цього методу пояснюється тим, що він дає уявлення про водоміцність структурних окремостей всіх розмірів, він простий і результати визначення добре порівнюються з результатами сухого просіювання при визначенні структурного складу ґрунту.