1. Робоча навчальна програма з курсу «грунтознавство»

1.1. Загальні положення

Трансформаційний період в Україні, розбудова ринкового господарства вимагає підготовки висококваліфікованих спеціалістів з широким світоглядом, високим рівнем духовності, мopaлі i культури, формування мобільного мислення. Повноцінна освіта сприяє кращому орієнтовному пізнанні студентом відповідних ситуацій та процесів, дає пояснення різним термінам згідно специфіки спеціальності, поняттям та висловам, формує культуру та бачення людини.

Важливе місце у підготовці майбутніх вчителів біології спеціалізації Практична психологія посідає курс «Грунтознавство». Він є необхідною складовою частиною професійної підготовки студентів, теоретичною основою багатьох предметів природничого циклу.

Мета і завдання вивчення дисципліни.

Мета курсу полягає поглибленні знань про грунти їх різноманіття, доведенні взаємозв’язків морфологічних ознак, будови грунту, властивостей та факторів середовища, генезису. Розкритті теоретичних основ генетичного ґрунтознавства та географії грунтів.

Завдання курсу:

• розкрити поняття грунту як самостійного природно-історичного, органо-мінерального тіла, яке виникло внаслідок факторів ґрунтоутворення;

• обгрунтувати поняття – грунтознавство як науки про грунт, його генезис, будову склад, властивості, закономірності географічного поширення, взаємозв’язок з навколишнім середовищем, роль у природі, шляхи і методи меліорації, охорону і раціональне використання;

• обґрунтувати зв’язок грунтознавства з іншими дисциплінами та твердження – Грунт-середовище життя рослин;

• довести походження грунтів, що ознаки характерні для сучасних грунтів, виникли внаслідок сукупної дії материнської породи, рельєфу, кліматичних, бологічних факторів, віку та виробничої діяльності людини Встановити найважливіші типи грунтів України, їх походження, систематику, групування;

• з’ясувати господарське значення і поширення грунтів;

• розкрити походження, поширення, морфологічні ознаки та агрономічне значення типових грунтів;

• обґрунтувати роль грунту в природі і житті людини;

• зясувати принципи раціонального землекористування і завдання охорони грунтів.

Опис предмета навчальної дисципліни.

Загальна кількість годин – 108

Загальна кількість кредитів – 3

Обов’язкова чи за вибором – обов’язкова

Семестр – 6

Лекції – 32 годин

Практичні заняття – 0

Лабораторні роботи – 40 годин

Самостійна робота – 18 години

Індивідуальна робота – 18 годин

Кількість змістових модулів – 3

Види навчальної діяльності студентів:

• лекції – ознайомлення студентів на сучасному науковому рівні з будовою, морфологічними ознаками грунту та їх фізичними та фізико механічними властивостями. Розкриття стадійності процесу грунтоутворення. Довести, що сучасний грунтовий покрив – це стадія в історії розвитку земної кори. Охарактеризувати агровиробниче значення та шлях поліпшення зональних типів грунтів у сучасному аграрному господарстві. Показати прикладне значення дисципліни та зв'язок з іншими природничими науками.

• лабораторні роботи – навчитися використовувати отримані теоретичні знання на практиці. Вивчити будову та правила роботи з лабораторними приладами. Навчитися виготовляти колекції, опрні схеми та користуватися монолітами для вивчення будови грунту. Вивчити на зразках грунт, схематичних зображеннях профіля та монолітах морфологічних ознак грунту: забарвлення, структуру, новоутворення, механічний (гранулометричний склад), потужність горизонту, щільність. Вміти визначати фізико-механічні властивості грунтів. Встановлювати кислотність грунту.

Перелік форм контролю:

• поточний – усна відповідь, термінологічний диктант, ведення лабораторного зошиту, поточне тестування, підготовка повідомлень, рефератів, монтування колекцій, тадиць, фотомонтажів.

• модульний – контрольна робота, модульне тестування, розпізнавання грунтів за будовою грунтового профілю, забарвленням, механічним складом структурою, підготовка тестових завдань, опис форм води .

• підсумковий – залікове заняття розпізнавання та характеристика грунтів та їх властивостей, колекцій, опорних схем, опис грунтово - кліматичних зон.

Кількість балів, набрана студентом із дисципліни, переводиться в традицій ну оцінку за такою шкалою:

60 і більше «зараховано»

59 і менше – не зараховано

Шкала оцінювання

Таблиця 1.1

Порядок переведення рейтингових показників в європейські оцінки ЕСТS

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90-100
ВС	Добре	75-89
DЕ	Задовільно	60-77
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

Критерії оцінювання:

• поточна успішність – оцінки «2», «3», «4», «5»;

• термінологічний диктант – оцінки «2», «3», «4», «5»;

• поточне тестування – оцінки «2», «3», «4», «5»;

• ведення лабораторного зошиту – 1-5 бала за виконану і оформлену лабораторну роботу;

• підготовка повідомлень – 0,1, підготовка рефератів – 1-5 балів (максимальникількість балів за модуль – 5 балів);

• монтування колекцій і фотомонтажів – 1-3 балів (максимальникількість балів за 1 модуль – 3 балів);

• модульне тестування – 2-5 балів;

• модульна контрольна робота 1-15 балів;

• характеристика колекцій, гербаріїв – 0,1 бала;

• підготовка тестових завдань – 1-3 балів;

• науково – дослідні завдання – 1-5 балів;

• опрацювання спеціальної літератури – 1-3 балів.

Усі модулі побудовані на навчально-контролюючих завданнях. Виконання кожного модуля завершується контрольною роботою, тестуванням з оцінкою кількості балів. Після завершення вивчення всіх кредитів студент отримує залік за результатами модульного контролю.

Рекомендації для студентів

Опрацювання курсу по змістовим модулям починається з прослуховування лекції викладача і ведення конспекту. Далі необхідно вивчити матеріал по конспекту та запропонованій викладачем літературі. Після цього потрібно дати відповіді на питання для самоконтролю у кінці лабораторної роботи. У зошиті до лабораторних робіт записати назву, мету і з’ясувати завдання роботи. У лабораторії виконати поставленні завдання, колекцій, таблиць, схем, діаграм, малюнків. При цьому необхідно з’ясувати всі поставлені питання, зробити усні описи побаченого, дати порівняльний аналіз опрацьованих об’єктів, встановити причини того и іншого факту, знайти місце опрацьованої теми в шкільному курсі біології, приклади використання їх. У кінці роботи весь опрацьований матеріал оформляється у вигляді малюнків у лабораторному альбомі, підписів і позначень до них, формулювання висновків.

Контроль успішності студентів з врахуванням поточного і підсумкового оцінювання проводиться відповідно до критерії оцінювання, де зазначено види контролю та кількість балів. Система рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переводу до національної (4-х бальної) та європейської (ЕСТS) шкали представлені в таблицях 1.1 і 1.2. Для обліку і реєстрації показників успішності використовується рейтингова відомість успішності студентів у індивідуальному журналі студента. Кожний модуль включає бал оцінки поточної роботи студента на практичних заняттях. Рейтинговий бал за практичні заняття встановлюється, як середнє арифметичне з усіх позитивних і негативних оцінок, виставлених по 5 бальній шкалі, отриманих на усіх практичних заняттях даного модуля. За пропуски навчальних занять (лекцій, лабораторних) нараховуються штрафні бали (1 бал за кожен пропуск), які віднімаються від сумарного рейтингового балу при виведенні підсумкової оцінки. На підставі поточного рейтенгового контролю студентам виставляється залік при умові виконання всіх завдань (лабораторні роботи, ведення лабораторного зошиту, написання підсумкового тесту, ведення словника) на позитивну оцінку.

Таблиця1.2

Розрахунок рейтеногових балів при вивченні курсу «Грунтознавство»

за видами аудиторного оцінювання

Тема модуля	Вид діяльності, бал	Кількість робіт	Вартість виду, бал	Рузультат
Основи теорії утворення грунту. Будова склад грунту	поточна успішність	6	5	30:6=5
	підсумковий тест	6	5	30:6=5
	звіт за лабораторну роботу	6	5	30:6=5
	ведення словника	30	0,1	3
	модульна контрольна робота	1	15	15
Властивості грунтів	поточна успішність	6	5	30:6=5
	підсумковий тест	6	5	30:6=5
	звіт за лабораторну роботу	6	5	30:6=5
	ведення словника	40	0,1	4
	модульна контрольна робота	1	15	15
Географія головних типів грунтів	поточна успішність	6	5	30:6=5
	підсумковий тест	6	5	30:6=5
	звіт за лабораторну роботу	6	5	30:6=5
	ведення словника	30	0,1	3
	модульна контрольна робота	1	15	15
Підсумковий рейтинговий бал				100

Заходи з модульного контролю (контрольні роботи) проводяться по завершенню вивчення навчального матеріалу даного модуля.

Для поглиблення своїх знань можна зробити повідомлення про прочитану літературу, написати реферат по запропонованій темі, опрацювати тести до змістового модулю, зробити колекцію; виготовити таблицю. Також для закріплення матеріалу теми можна зробити виступ на засіданні ботанічного гуртка, взяти участь у виставках, підготувати власні варіанти тестів, фотографій. Реферати, повідомлення підготовлені за заданою тематикою обговорюються та захищаються під час консультативних занять.

Все це дасть змогу не тільки повно опанувати запропонований матеріал, а і підготуватися до майбутньої роботи в закладах освіти чи на іншому місці роботи. Одним із найважливіших завдань вищих навчальних закладів в межах Болонського процесу є підвищення якості вищої освіти, яке ґрунтується на об'єктивнішому оціненні навчальних досягнень студента, що певним чином унеможливить суб'єктивне відношення до нього викладача. Студента стимулює до навчання демократизація навчального процесу, а також підвищується мотивація до навчання через активне застосування різноманітних форм контролю та новітніх інформаційних технологій.