2. Людина в системі "людина-середовище" Зміст розділу

Основні поняття: аналізатор, вісцеральний, латентний, латентний період, рецептор, нервовий імпульс, тактильна чутливість , стрес, мислення.

Література : [1 стор 56 – 124; 2 стор 14 – 117; 3 стор 39 – 70; 4 стор 51 - 125].

Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини

Людина — відкрита біоенергетична та духовно-інформаційна система. Єдність систем та цілісність організму людини. Гомеостаз.

Внутрішній і зовнішній вплив на організм людини. Залежність психофізіологічного стану людини від рівня впливу зовнішніх та внутрішніх чинників. Вплив психічного стану на функціонування організму. Роль рецепторів, ефекторів, ЦНС у забезпеченні безпеки життєдіяльності людини. Природні фізіологічні системи захисту, резерви організму. Вплив біоритмів на рівень індивідуального ризику. Захисні властивості людського організму. Імунітет. Адаптація. Надійність фізіологічних систем людини. Можливі порушення діяльності організму та хвороби, що викликаються умовами життя і діяльності людини. Способи реалізації захисних властивостей організму людини.

Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини

Світогляд і мораль людини як визначальні фактори особистої безпеки. Духовність, її роль у формуванні характеру та поведінки людини. Екологічне, валеологічне та ноосферне мислення.

Вплив характеру й темпераменту людини на її безпеку. Мислення, комунікативність, емоції, воля в системі забезпечення безпеки людини. Самооцінка. Потреби й активність особи. Зовнішні подразники та їхній вплив на зміну психофізіологічного стану організму. Стрес. Фобії. Типові моделі психологічних реакцій людей у випадку екстремальних ситуацій. Психологічний клімат колективу, його вплив на самопочуття індивідууму. Емпатія, егоцентризм і гуманність. Конфлікти та їх вирішення.

Методики формування й підтримання особистої психологічної стійкості людини в екстремальних обставинах.

Роль сприйняття при оцінці небезпек

Оцінка небезпечних факторів середовища за допомогою зорового, слухового, нюхового, смакового аналізаторів, тактильної, больової і температурної чутливості. Межі чутливості. Диференціальний поріг чутливості. Закон Вебера-Фехнера. Нервові процеси та їх динаміка, латентний період, моторний період.

Специфічні властивості зорового аналізатора, межі його сприйняття. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.

Слух. Межі сприйняття звуку. Реакції організму людини у різному звуковому середовищі.

Роль нюху й смаку для безпеки людини. Функції тактильної, температурної, вісцеральної чутливості, больового відчуття, рухового аналізатора у сприйнятті небезпечних факторів та забезпеченні безпеки людини.

Кількісний та якісний аналіз небезпек за допомогою аналізаторів людини.

2.1. Завдання до розділу «людина в системі "людина-середовище» Практичне завдання 1.

Зробіть розрахунки та побудуйте графік біоритмів працездатності на поточний місяць, кожен для себе, з обов’язковим нанесенням на схемі 1

Побудова графіку біоритмів працездатності людини.

Методика розрахунку біоритмів

1. Визначити кількість прожитих днів:

n=365хВ+n_в+n₁,

де В – вік людини;

n_в- кількість прожитих високосних років;

n₁- кількість днів, прожитих з останнього дня народження.

2. Кількість прожитих циклів:

• фізичних: N_ф =,

• емоційних: : N_е =,

• інтелектуальних: N_і =

Квадратні дужки вказують, що в розрахунках враховується лише ціла частка числа.

3. Визначити день циклу " на сьогодні", це потрібно, щоб "прив'язати" біоритми до потрібної нам дати (дати побудови):

Д_ф = п-23х N_ф; Д_е = п-28х N_є; Ді = п-33х N_i.

4. Побудувати числову вісь, позначити на ній крапкою m. А. – дату побудови.

Побудувати графіки біоритмів, враховуючи, що на день побудови m.А. день фізичного циклу е —Д_ф, емоційного - Д_е, інтелектуального - Д_і ( дивись графіки стандартних біоритмів мал.2.2).