42.Конюктура ринку

У ринкові відносини вступають безліч суб’єктів – виробників, посередників, покупців. Тому на ринку складається певна кон’юнктура. Кон’юнктура ринку – це сукупність економічних умов, що складаються на ринку в кожний даний момент, від яких залежить процес реалізації. Вона визначається економічними показниками, що характеризують стан ринку. Це співвідношення попиту і пропозиції, рівень цін, місткість ринку, платоспроможність споживачів, стан товарних запасів тощо.

Основним ринковим індикатором для продавців і споживачів є ціна. Чим вище ціни при незмінних доходах, тим менше споживач може придбати товарів за свої доходи і навпаки. Для підприємця зростання цін – свідчення зростання попиту на його продукцію, а отже – прибутку. Перспектива отримати більше прибутку спонукає його розвивати виробництво, зниження цін веде до зворотних процесів.

Ринок – це: 1) місце, де відбувається процес купівлі-продажу результатів людської виробничої діяльності ( в даному випадку він виступає як сфера підприємницької діяльності).

2) сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності.

43.45. 47

Досконала і недосконала конкуренція,монополії,олігополії

Конкуренція може бути досконалою (вільною) і недосконалою.

Вільна (досконала) конкуренція характеризується:

1. Необмеженою кількістю учасників конкуренції, їх абсолютно вільним доступом на ринок та виходом з нього.

2. Мобільністю матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів.

3. Повною інформованістю кожного учасника конкуренції (про попит та пропозицію, ціни, норми прибутку тощо).

Недосконала конкуренція зв’язана з певним обмеженням вільної конкуренції і характеризується:

1. Незначною чисельністю фірм у кожній сфері підприємництва.

2. Можливістю однієї або кількох фірм принципово впливати на кон’юнктуру ринку.

3. Наявністю твердих бар’єрів для проникнення на конкретні ринки нових підприємств.

4.Відсутністю близьких замінників продукції, що випускається привілейованими виробниками.

Ринок недосконалої конкуренції включає:

1. Чисту монополію.

2. Монополістичну конкуренцію.

3. Олігополію.

Чиста (абсолютна) монополія має місце, коли одна фірма є єдиним виробником продукту, що до того ж не має близьких замінників. В цих умовах фірми виробляють стандартизовану чи однорідну продукцію відповідної якості.

Монополістична конкуренція передбачає велику кількість виробників, які пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. За цих умов фірми виробляють диференційовану продукцію, що зачіпає якість продукції, а у споживача складаються нецінові переваги. Кожна фірма має монопольну владу над своїм товаром, вона може замінювати його ціну. В сучасних ринкових структурах західних країн переважають саме ринки монопольної конкуренції.

Олігополія. Головна її особливість – невелика кількість учасників конкуренції ( в межах десяти). класичні олігополії утворюються 3-5 виробниками (наприклад, автомобільна промисловість США, де володарює «велика трійка» - «Дженерал моторс», «Форд», «Крайслер»).

44. Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками однієї галузі, коли підприємства з технологічно інноваційним виробництвом і, як результат, більш високою, ніж середня, продуктивністю праці отримують додатковий прибуток, а технічно та організаційно відсталі підприємства, навпаки, втрачають частину індивідуальної вартості виготовлених ними товарів та розорюються. Внутрішньогалузева конкуренція стимулює на підприємстві розвиток науково-технічного прогресу.

Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між підприємствами різних галузей, яка виражається у переливанні капіталів із галузей, що мають низьку норму прибутку, до галузей з високою часткою прибутку. Прагнучи до більш прибуткових сфер, нові капітали сприяють розширенню виробництва більш необхідних для суспільства товарів.