4.Соціальна відповідальність у підприємництві.

Соціальна відповідальність бізнесу – одна з провідних концепцій діяльності підприємства, насамперед великих компаній. Суть соціальної відповідальності підприємництва полягає в тому, що діяльність підприємства не обмежується тільки отриманням прибутку, але й передбачає задоволення соціальних потреб та інтересів як працівників цього підприємства, так і всіх верств населення.

За результатами досліджень Гарвардського та інших американських університетів США у 1997-2000 рр. компанії, що втілювали у життя концепцію соціальної відповідальності, мали в 2 – 4 рази вищі темпи зростання, порівняно з тими з них, які цього не робили. Це дало змогу сформулювати «залізний закон відповідальності».

Отже, соціальну відповідальність бізнесу не слід розглядати лише як виготовлення якісних товарів та надання відповідних послуг, які б задовольнили потреби населення. Це лише один з найважливіших напрямів забезпечення такої відповідальності. Іншими важливими напрямами є створення належних умов праці для працездатного населення, збереження довкілля, встановлення заробітної плати на рівні вартості робочої сили, виплата податків у фонд соціального страхування тощо.

5.Підприємницький прибуток;норма і фактори,що на нього вплівають.

Прибуток можна розглядати з різних позицій.

Для бухгалтера прибуток – це те, що залишається від загальної виручки реалізації після оплати вартості матеріалів, палива, сировини зовнішнім (стосовно підприємства) постачальникам та після виплати та після виплати зарплати працівникам.

Плата за підприємницьку діяльність теж виступає як елемент витрат. Мінімальна плата, яка необхідна, щоб утримати «підприємницький талант» на підприємстві, називається нормальним прибутком. Для підприємця-власника нормальним прибутком виступає середня ставка позичкового процента: якби підприємець не розпочав свій бізнес, а поклав кошти в банк, то саме середня ставка процента склала б для нього норму нормального прибутку, а сума процента, нарахована банком за рік, - його нормальний прибуток.

Для економіста прибуток – це загальна виручка за вирахуванням всіх витрат, як прямих (зовнішніх), так і непрямих (внутрішніх, включаючи і нормальний прибуток підприємця).

У ринковій економіці підприємець шукає найбільш вигідну сферу використання власних коштів та виробничих ресурсів. Сигнал про те, в якій галузі прибуток найвищий, він отримує за допомогою норми прибутку:

Норма прибутку = Величина прибутку : Вкладений капітал х 100%

Розглядаючи норму прибутку, К. Маркс підкреслював, що її визначають такі фактори:

1) На норму прибутку прямо пропорційно впливає норма доданої вартості і маса цієї доданої вартості.

2) Норма прибутку прямо пропорційно залежить від витрат виробництва: чим нижчі індивідуальні витрати капіталу, тим вищий прибуток та норма прибутку.

3) На норму прибутку прямо пропорційно впливає швидкість обороту капіталу.

4) Норма прибутку зумовлена (в оберненій залежності) органічною будовою капіталу, тобто відношенням постійного капіталу до змінного капіталу.

5) Підвищення цін на продукцію підприємства і зниження цін на ресурси збільшують масу та норму прибутку; зниження цін на готову продукцію і підвищення цін на ресурси, які потрібні для її виробництва, зменшують масу та норму прибутку.

У будь-якому випадку прибуток виступає як генератор виробництва.