13.Етапи ств. Нового підприємства

Підприємство – це самостійно господарюючий суб’єкт, створений підприємцем, або об’єднання підприємців для виробництва продукції. Виконання робіт та надання послуг із метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку.

Процес організації нового підприємства проходить такі стадії:

1. визначається склад засновників та розробляються засновницькі документи;

2. оформляється протокол № 1 про визначення директора та голови ревізійної комісії;

3. відкривається тимчасовий рахунок у банку – протягом 30 днів повинно надійти 50% статутного капіталу;

4. реєстрація за місцем знаходження своєї установи;

5. занесення до державного реєстру;

6. внесення учасниками підприємства повністю своїх вкладів до банку;

7. відкриття постійного розрахункового рахунку в банку;

8. реєстрація в податковій інспекції;

9. отримання круглої печатки та кутового штампу.

14. Безпека підприємництва і фактори,що її порушують.

Під підприємницьким ризиком прийнято розуміти ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи поява додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності.

Важливість фактора ризику зумовила перетворення його на товар; створився потужний ринок ризику. Диференціація умов господарювання та прийняття рішень щодо об’єктів ризику, а також різне ставлення до ризику в суб’єктів викликає необхідність обміну ризиками. Потужними споживачами ризику є страхові компанії, фірми, організації, фонди. Вони отримують ризик від багатьох суб’єктів і за деяку винагороду повертають їм певні гарантії. Іноді ризик бажаний для суб’єктів, тому він створюється штучно (гральний бізнес).

Отже, ризик – це об’єктивна необхідність, він органічно пов’язаний із діяльністю сучасного суспільства. Джерела ризику досить різноманітні: науково-технічний прогрес, кон’юнктура ринку, внутрішня та зовнішня політична ситуація, погодні умови, наявність корисних копалин, природа людини та багато інших.

16. Суб’єкт і об’єкт бізнесу

До основних суб’єктів міжнародного бізнесу відносяться:

1) міжнародні фірми;

2) транснаціональні корпорації (різновид міжнародної фірми, характерний для сучасної глобалізованої економіки);

2) держави;

3) міжнародні економічні організації;

4) інтеграційні об’єднання регіонів світу.

17.Держ регулювання підприємництвом.

Державне регулювання економікою в цілому (і підприємницької діяльності в тому числі) – це діяльність держави зі створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для функціонування всієї економічної системи.

Однією з основних функцій державного регулювання економікою (ДРЕ) є забезпечення правової основи. Держава розробляє й приймає закони, які визначають права власності і регулюють підприємницьку діяльність та відносини між суб’єктами підприємницької діяльності.

Держава формує:

1) належний правопорядок в країні та національну безпеку. Держава повинна забезпечити безпеку всіх суб’єктів ринкової економіки, а також суспільства в цілому. Якщо ця функція не виконується, то у країні створюються умови для розвитку кримінальної обстановки: злочинності, мафії, корупції, що згубно впливає на економіку країни;

2) стратегічні цілі розвитку економіки, підтримуючи на оптимальному рівні: обсяг валового національного продукту, національний дохід, рівень інфляції та безробіття, дефіцит бюджету;

3) соціальні цінності у гарантованому забезпеченні всіх працюючих мінімумом заробітної плати, рівноправності права на працю і соціальне забезпечення пенсіями, допомогою по безробіттю, захисту найбідніших верств населення;

4) фінансування суспільних благ та послуг. Благоустрій населених пунктів, будівництво доріг, музеїв, бібліотек та ін.;

5) антимонопольне законодавство та здійснення контролю за його реалізацією з метою пом’якшення конкурентної боротьби;

6) антикризове регулювання економіки на макрорівні;

7) зовнішньоекономічні відносини і валютний ринок, для чого здійснюється регулювання платіжного балансу шляхом впливу на зовнішню торгівлю й вивезення капіталу.