46.Недобросовісна конкуренція.

Недобросовісна конкуренція порушує норми і правила конкуренції. Вона виявляється у:

1. Застосуванні демпінгових цін (продажу товарів за ціною, нижчою від собівартості).

2. Встановленні контролю за діяльністю конкурента.

3. Зловживанні пануючим становищем компанії на ринку.

4. Таємних змовах на торгах.

5. Використанні неправдивої інформації у рекламі, що вводить конкурента в оману.

6. Недобросовісному копіюванні товарів конкурентів.

7. Порушенні стандартів та умов поставок товарів тощо.

В процесі конкурентної боротьби суб’єктами підприємництвавикористовуються певні види поведінки.

49.Страхування в системі методів захисту від підпр.Ризиків

50.Страхова вартість підпр.Ризику,її розмір

Страхування. Найбільш важливим і найбільш поширеним прийомом зниження ступеня ризику є його страхування, оскільки найсерйозніші економічні ризики страхуються за допомогою зовнішнього страхування.

Страховий захист ризиків забезпечують спеціальні страхові компанії (страховики), що залучають кошти страхувальників і використовують їх для відшкодування понесених ними збитків при виникненні певних обставин.

Зміст страхування виражається в тому, що підприємець готовий відмовитися від частини своїх доходів, аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зведення ступеня підприємницького ризику до нуля.

Страховою вартістю підприємницького ризику є сума збитків від підприємницької діяльності, які страхувальник поніс би при настанні страхового випадку. Тому в процесі керування ризиками підприємства, пов’язаними з їхнім зовнішнім страхуванням, основна увага має приділятися узгодженню розміру страхових платежів.

Розмір страхових платежів визначається такими факторами:

1) розміром страхової суми, що відшкодовується;

2) загальним періодом страхування;

3) страховими тарифами (при добровільному страхуванні ці тарифи розробляє страхова компанія).

Купуючи страховку, підприємства передають ризик страховій компанії, яка готова платити за певні види збитків. За ці послуги вона отримує гонорар.

54.Організаційна культура підпр.

55.Її функції

Культура підприємництва – це система правил і норм діяльності, звичаїв та традицій, ритуалів, церемоній, які складаються в підприємництві протягом тривалого часу, особливостей поведінки працівників даного підприємства, майстерність спілкування, стиль управління лідера, комунікаційні зв’язки як всередині підприємства, так і у взаємозв’язку з іншими підприємницькими структурами.

Функції організаційної підприємницької культури:

1) охоронна – культура виконує роль фільтру проти проникнення в організацію із зовнішнього середовища небажаних тенденцій і негативних цінностей;

2) інтегрувальна – шляхом прищеплення певної системи цінності організаційна культура створює у працівників фірми відчуття ідентичності, що сприяє усвідомленню цінностей організації, відчуття причетності і відповідальність за її функціонування;

3) регулювальна – організаційна культура включає у себе неформальні, неписані правила, які формують поведінку людини, задають однозначність і упорядкованість основних дій працівників в процесі виробництва. Це сприяє скороченню непродуктивних витрат часу;

4) адаптивна – наявність організаційної культури полегшує взаємне пристосування працівників до організації і навпаки.

5) просвітницька – культура завжди пов’язана із просвітництвом, розвитком інтелекту та вихованням, що полегшує виробничому колективу досягнення мети;

6) функція пристосування економічної організації до потреб суспільства спрямована на послаблення негативного ставлення до фірми елементів зовнішнього середовища з приводу несприятливого впливу фірми на нього (в т.ч. екологічного). Передбачається зменшення або усунення взагалі можливих розбіжностей інтересів організації та суспільства.

7) функція орієнтації на споживача – відображається в системах культури та цінностей фірми, пов’язаних із задоволенням запитів та інтересів споживачів на певні види товарів або послуг.