Розділ 2 методи та організаця дослідженнь

1. Методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи досліджень:

• аналіз науково-методичної літератури;

• аналіз статистичних матеріалів виступів спортсменок на змаганнях;

• метод електрохонометрії;

• метод тензодинамометрії;

• методи математичної статистики.

1. Аналіз науково-методичної літератури

Аналіз спеціальної науково-методичної літератури здійснювалося з метою вивчення та пошуку напрямів подальшого удосконалення процесу підготовки кваліфікованих бігунок на 100 м з бар’єрами.

Теоретичний аналіз літературних джерел, котрий представлено у першому розділі магістерської роботи, дає уявлення про загальні особливості структури змагальної діяльності кваліфікованих бігунок на 100 м з бар’єрами та її формування в ході тренувального процесу

Аналіз науково-методичної літератури дав можливість обґрунтувати тему магістерської роботи, та виявити шляхи подальших досліджень.

2.1.2. Аналіз статистичних матеріалів виступів спортсменів на

змаганнях

Аналіз статистичних матеріалів виступів спортсменок на 100 м з бар’єрами на змаганнях включав використовувався для визначення динаміки спортивних результатів в ході літнього змагального періоду, так як саме в цьому періоді бар'єристка стартують на основній дистанції - 100 м. аналіз 125 варіантів динаміки результатів показав особливості змагальної діяльності 42 бар’єристок, високої кваліфікації.

Детальне вивчення структури змагальної діяльності бар'єристок дозволило розширити уявлення про оптимальну кількість стартів у річному циклі тренування бар'єристок, строку збереження спортивної форми, величині результатів, які слід відносити до зони спортивної форми.

Отримані результати досліджень оброблялись за допомогою методів математичної статистики.

3. Метод електрохонометрії

Для оперативного отримання часу подолання відрізків бар'єрної дистанції застосовувався фотодіодний комплекс, що з фокусуючих випромінювачів світла в інфрачервоному діапазоні спектра і, з'єднаних паралельно, фотодіодних приймачів. Реєстрація часу вироблялася електронним секундоміром з точність до 0,001 с. Включення його відбувалося від спеціально виготовленого мікрофона за пострілом стартера.

3. Метод тензодинамометрія

Даний метод використовувався для визначення реакцій стартових колодок при виході зі старту.

Основу комплексу апаратури даної методики склали тензоколодки, що дозволяють реєструвати за допомогою тензорезисторів зміна сили, доданою до них спортсменкою, за трьома складовими (вертикальної, горизонтальної, поперечної).

3. Методи математичної статистики

Цифровий матеріал, отриманий у результаті досліджень, піддавався статистичній обробці за допомогою традиційних методів математичної статистики з урахуванням рекомендованої спеціальної літератури з цієї галузі [31,32].

При цьому використовувався метод середніх величин та вимірювальний метод.

За цими показниками знаходили наступні величини:

• середнє арифметичне значення –;

• середнє квадратичне (стандартне) відхилення – S;

• коефіцієнт варіації – V;

• похибку репрезентативності – m.

Оцінку статистичної вірогідності розходження між вибірками за рівнем спортивних результатів в педагогічному експерименті визначали з використанням критерію Ст’юдента. Статистична надійність P = 95 % (імовірність помилки 5 %, тобто рівень значущості (α = 0,05).

Для визначення взаємозв’язку між компонентами структури змагальної діяльності кваліфікованих бар’єристок на 100 м з бар’єрами розраховувався коефіцієнт кореляції.

Статистична обробка матеріалів досліджень здійснювалась на ПК з використанням спеціального програмного забезпечення (MSExcel,).

2. Організація дослідження

Дослідження проводились в три етапи протягом 2013–2014 рр.

На першому етапі досліджень (листопад-грудень 2013 р.) здійснювався аналітичний огляд науково-методичної літератури що має відношення до даної проблеми. Розслаблялась комплексна методика дослідження змагальної діяльності с урахування можливості фіксації опорних реакцій стартових колодок. В ході досліджень визначались особливості старту і стартового розгону бар’єристок різної кваліфікації (n=63). Визначались інформативні показники реакцій стартових колодок по відношенню до показників ефективності стартового розгону та інших ділянок дистанції.

На другому етапі (грудень 1013 -січень 2014 р.) проводилось визначення структури змагальної діяльності бар’єристок різної кваліфікації, (n=42) які брали участь в більшості основних змагань сезону результатів. Рішенню задач даного етапу сприяло проведення комплексного аналізу змагальної діяльності. В ході змагального періоду було проведено обстеження змагальної діяльності бар’єристок з використанням електрохронометрії та тензоколодок в у мовах змагань.

На третьому етапі (січень.– лютий 2014 рр.)досліджень проводилися аналіз і узагальнення отриманих даних. На основі теоретичних та експериментальних досліджень викладено основні позиції індивідуалізації процесу підготовки кваліфікованих бар’єристок . Розроблено науково-практичні рекомендації