- •Пояснювальна записка
- •Розділ 1 проблема змагальної діяльністі в системі підготовки кваліфікованих бігуній на 100 метрів з бар'єрами
- •1.2.1. Старт та стартовий розгін в бар’єрному бігу у жінок
- •1.2.2. Біг по дистанції
- •Розділ 2 методи та організаця дослідженнь
- •2.1.2. Аналіз статистичних матеріалів виступів спортсменів на
- •Розділ 3 дослідження особливостей змагальної діяльності кваліфікованих бігунок на 100 метрів з бар’єрами
- •3.1. Старт і стартовий розбіг як компоненти структури змагальної
- •3.2. Особливості структури змагальної діяльності бар’єристок різної кваліфікації
- •Середнє значення часу, швидкості та показників варіативності в бігу по дистанції бар’єристок різних кваліфікаційних груп
- •Величини достовірних значень t-критерій Ст’юдента при порівнянні середньогрупових показників швидкості подолання бар’єрних блоків та модельних ділянок
- •3.3. Взаємозв’язки між компонентами структури змагальної діяльності з результатом в бігу на 100 м у бар’єристок різних кваліфікаційних груп
- •3.4. Оцінка ефективності основних компонентів структури змагальної діяльності
- •Модельні характеристики для оцінки ефективності дій бар’єристок в рамках основних компонентів змагальної діяльності
- •Визначення «сильних» та «слабких» компонентів структури змагальної діяльності бар’єристок
- •3.5. Ефективність змагальної діяльності в річному циклі бігунок
- •Статистичні характеристики показників ефективності змагальної діяльності в річному циклі у кваліфікованих бігунок на 100 м з бар’єрами
- •Розділ 4 обговорення результатів досліджень
- •Практичні рекомендації
- •Висновки
- •Список використанної літератури
3.2. Особливості структури змагальної діяльності бар’єристок різної кваліфікації
В наших дослідженнях ми використовували наступний підхід до визначення границь основних компонентів змагальної діяльності з бігу на 100 м з бар’єрами.
Основною характеристикою ефективності дій бар’єристок використовувалась середня швидкість подолання одного бар’єрного блоку. В кожній групі визначався блок, що подолано з максимальною швидкістю. Потім, шляхом t критерію, проводили порівняння середньої швидкості бігу на бар’єрних блоках, сусідніх з найбільш швидко подоланого, зі швидкістю на цьому блоці, аж до знаходження статистично достовірної відмінності. Відрізок дистанції, що знаходитися між бар’єрним блоками, швидкість на яких достовірно відрізняється від максимальної, приймалася за ділянку проявлення максимальної швидкості (Sпмш). Таким же чином визначалися границі ділянки набору максимальної швидкості (Sмш) у ритмі бар’єрного бігу, ділянки зниження швидкості (Sзш). В даному випадку середня швидкість подолання кожного наступного блока порівнювалась зі швидкістю бар’єрних блоках, що межують з ділянкою проявлення максимальної швидкості. Відрізки від старту до сходу з першого бар’єру – стартовий розгін (Sср) і від сходу з 10 бар’єру до фінішу – фінішування (Sф) в усіх групах постійні, та в них визначалась швидкість для всього відрізка. Ділянки дистанції, визначені таким способом, приймались за модельні для кожної групи і для всієї вибірки. На всіх цих ділянках розраховувалось середнє значення швидкості та статистичні характеристики варіативності.
Як вказують автори [26,36] об’єднання в групи досліджуваних, результати яких варіюються в широкому діапазоні, при досліджені структури їх змагальної діяльності та підготовленості являється помилкою. Це не дозволяє визначити переважні засоби тренувального впливу для досягнення конкретних результатів, що відносяться до різник кваліфікаційних градацій.
Беручи за увагу вищесказане, розглянемо, як змінювалась структура змагальної діяльності кваліфікованих бар’єристок, вибірки що досліджувалась, розділених на чотири кваліфікаційні групи (табл. 3.1).
Відображений в даній таблиці розподіл показує, що рівень кваліфікації спортсменок 1 групи відповідає нормативу МСМК. В групах 2 та 3 кваліфікація спортсменок відповідає рівню від МС до МСМК. Даний рівень кваліфікації включив дві групи значуще розрізнені за статистичним критерієм (t – критерій Ст’юдента). В групі 4 середній рівень кваліфікації бар’єристок відповідає результатам КМС.
Група 1 нечисленна (n=5), однак структура змагальної діяльності в ній найбільш цікав. Саме її параметри правомірно рахувати цільовими при довгостроковому плануванні рівня різних модельних характеристик бар’єристок.
В таблиці 3.2 представлені характеристики компонентів змагальної діяльності бар’єристок різних груп з бігу на 100м. Видно, що в структурі бігу по дистанції виділялось п’ять основних компонентів(модельних ділянок).
Таблиця 3.1
Середнє значення часу, швидкості та показників варіативності в бігу по дистанції бар’єристок різних кваліфікаційних груп
Групи |
|
Sср |
|
Sф | ||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 | ||||
1 |
А |
2,57 |
1,04 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
0,99 |
1,00 |
1,01 |
1,02 |
1,04 |
1,10 |
n=5 |
Б |
5,48 |
8,18 |
8,49 |
8,49 |
8,52 |
8,55 |
8,50 |
8,39 |
8,35 |
8,20 |
8,53 |
12,78±0,20 c |
В |
0,05 |
0,39 |
0,24 |
0,26 |
0,26 |
0,12 |
0,28 |
0,26 |
0,12 |
0,13 |
0,71 |
|
Г |
0,89 |
4,77 |
2,88 |
3,18 |
3,05 |
1,34 |
3,38 |
3,10 |
1,46 |
1,63 |
8,32 |
|
Д |
5,48 |
8,18 |
8,49 |
8,28 |
8,53 | ||||||
2 |
А |
2,65 |
1,07 |
1,04 |
1,03 |
1,03 |
1,04 |
1,04 |
1,04 |
1,07 |
1,06 |
1,17 |
n=9 |
Б |
5,32 |
7,93 |
8,15 |
8,24 |
8,27 |
8,16 |
8,18 |
8,15 |
7,96 |
7,99 |
8,02 |
13,27±0,10 c |
В |
0,72 |
0,18 |
0,14 |
0,19 |
0,22 |
0,33 |
0,17 |
0,17 |
0,17 |
0,13 |
0,56 |
|
Г |
1,35 |
2,31 |
1,80 |
2,33 |
2,76 |
4,08 |
2,09 |
2,02 |
2,11 |
1,65 |
7,04 |
|
Д |
5,32 |
7,93 |
8,19 |
7,97 |
8,02 | ||||||
3 |
А |
2,63 |
1,11 |
1,08 |
1,06 |
1,05 |
1,06 |
1,07 |
1,10 |
1,11 |
1,13 |
1,21 |
n=16 |
Б |
5,26 |
7,66 |
7,85 |
8,04 |
8,12 |
8,00 |
7,94 |
7,74 |
7,63 |
7,52 |
7,74 |
13,56±0,14 c |
В |
0,07 |
0,16 |
0,20 |
0,22 |
0,23 |
0,29 |
0,26 |
0,22 |
0,22 |
0,24 |
0,29 |
|
Г |
1,33 |
2,12 |
2,56 |
2,79 |
2,86 |
3,62 |
3,33 |
2,96 |
2,88 |
3,19 |
3,71 |
|
Д |
5,26 |
7,76 |
8,03 |
7,63 |
7,74 | ||||||
4 |
А |
2,63 |
1,13 |
1,11 |
1,07 |
1,06 |
1,06 |
1,07 |
1,11 |
1,14 |
1,17 |
1,33 |
n=19 |
Б |
5,35 |
7,55 |
7,69 |
7,91 |
8,05 |
8,01 |
7,92 |
7,63 |
7,46 |
7,28 |
7,09 |
13,97±0,26 c |
В |
0,13 |
0,29 |
0,32 |
0,29 |
0,35 |
0,36 |
0,21 |
0,34 |
0,28 |
0,34 |
0,47 |
|
Г |
2,25 |
3,84 |
4,16 |
3,67 |
4,34 |
4,49 |
2,65 |
4,46 |
3,75 |
4,67 |
6,49 |
|
Д |
5,35 |
7,26 |
7,97 |
7,42 |
7,09 |
Примітка.
А – середнє групове значення () часу подолання бар’єрних блоків та на ділянках стартового
розгону та фінішування;
Б – середнє групове значення швидкості подолання бар’єрних блоків та на ділянках стартового
розгону та фінішування;
В – групове середньоквадратичне відхилення () від середнього значення швидкості подолання
бар’єрних блоків та модельних ділянок;
Г – групове значення коефіцієнта варіації ();
Д – середнє групове значення () швидкості подолання модельних ділянок та їх довжина.
Аналіз варіативності прояву швидкості на бар’єрних блоках показав низькі її значення (V<8,3%) по всій дистанції в групі 1. Слід відзначити, що на Sср, на самому швидкому блоці Sпмш та на Sзш зафіксовані найменші показники коефіцієнтів варіації. Низькі значення варіативності швидкості на стартовому відрізку можна пояснити обмеженими варіантами організації ефективних дій для набору швидкості на такому короткому відрізку. Дещо підвищується значення варіації на Sпмш. Можна припустити, що частина спортсменок не справляється зі швидкістю, набраної на стартовому розгоні.
Досягнення максимальної швидкості за часом проходить пізніше, ніж у представниць гладкого спринту. Це пояснюється складністю техніки бар’єрного бігу.
Найбільша варіація в даній групі визначена на Sф.
Таблиця 3.2