Величини достовірних значень t-критерій Ст’юдента при порівнянні середньогрупових показників швидкості подолання бар’єрних блоків та модельних ділянок

Групи	Sср	Бар’єрні блоки									Sф
		1	2	3	4	5	6	7	8	9
1-2	4,40	-	3,29	-	-	2,49	2,65	2,13	4,53	2,84	-
2-3	-	3,75	3,88	2,23	-	-	2,43	4,80	3,86	5,38	-
2-4	-	3,47	4,01	2,98	-	-	3,07	4,22	4,77	5,93	4,27
3-4	2,46	-	-	-	-	-	-	-	-	2,18	4,55

Примітка.

Відмінності достовірні для р<0,05:

для груп 1-2 при t>2,10;

для груп 2-3 при t>2,07;

для груп 2-4 при t>2,08;

для груп 3-4 при t>2,06;

риска означає що відмінності недостовірні

В групі 2 стриктура змагальної діяльності за динамікою швидкості (табл. 3.2) виявилась схожою зі структурою групи 1. Тут також виділилося п’ять основних компонентів, рівних за довжиною з аналогічними компонентами в групі 1. Однак значення швидкості в них відрізняються. Достовірність відмінностей середньої швидкості подолання бар’єрних блоків між усіма групами що досліджувались відображені в таблиці 3.2.

В даній таблиці не вказані значення t-критерія при порівняні гру 1 та 2, а також 1 та 4, так як швидкість подолання усіх бар’єрних блоків в групі 1 була достовірно вище, ніж в групах 3 та 4.

На S_мш в групах 1 та 2 значення середньої швидкості достовірно на відрізняються. В рамках ділянки проявлення максимальної швидкості бар’єристки групи 2 мають менший рівень абсолютних значень швидкості, що підтверджується достовірними відмінностями на чотирьох з шести бар’єрних блоків, що входять до її складу. Відмінності в значеннях середньої швидкості на S_зш достовірні, що свідчить о перевазі бар’єристок групи 1 на групою 2 у рівні розвитку спеціальної витривалості.

Таким чином, слід зазначити, що в групі 2 структура змагальної діяльності при бігу поди станції близька до структурі бар’єристок МСМК, але має свої особливості.

Як зазначалося вище, група спортсменок, рівень кваліфікації яких відповідав результатам від МС до МСМК, на основі статистичних правил, розділена на два підрівня (група 2 та група 3).

Показники, що характеризують структурні компоненти змагальної діяльності групи 3, представлені в таблиці 3.2.

Як показує аналіз представлених даних, структурі змагальної діяльності бар’єристок групи 3 притомні специфічні риси.

По-перше, змінилась величина модельних відрізків. Збільшилась S_мш бар’єристки даної групи розвивають швидкість на двох бар’єрних блоках (від сходу з 1 до сходу з 3 бар’єру).

В подальшому швидкість подолання бар’єрного блоку значуще не відрізняється від максимальної, яка у більшості випадків спостерігається між четвертим та п’ятим бар’єрами. S_пмш зменшилася – до неї увійшли чотири бар’єрних блока (від сходження з третього до сходження з сьомого бар’єра). Внаслідок цього збільшилася S_зш. Вона складає три бар’єрних блока - від сходження з сьомого до сходження з десятого бар’єра.

Змінилося (зменшилося) й середнє значення швидкості подолання бар’єрних блоків на всіх модельних ділянках.

Аналіз варіативності швидкісних показників бар’єристок під час бігу по дистанції дозволяє стверджувати, що у даній групі компоненти структури змагальної діяльності однорідні. Дане ствердження ґрунтується на тому, що на всіх бар’єрних блоках зафіксовані приблизно різні коефіцієнти варіації.

Оцінка достовірності між середньо груповими значеннями бігу на кожному бар’єрному блоці (табл. 3.3) показала, що суттєві відмінності між групами 2 і 3 можна побачити на ділянці набору швидкості, на чотирьох бар’єрних блоках ділянки прояву максимальної швидкості та на ділянці зниження швидкості.

Можна стверджувати, що структура змагальної діяльності бар’єристок групи 3 суттєво відрізняється від структури у спортсменок вищої кваліфікації. Це, перш за все, виражається у зниженні абсолютних значень швидкості подолання бар’єрних блоків.

До складу групи 4 увійшли спортсменки, рівень майстерності яких відповідав кваліфікації КМС. Середній результат бігу на 100 метрів з бар’єрами у них – 13,97 ± 0,26. У даній групі характер динаміки швидкості подолання бар’єрних блоків (табл. 3.2) схожий на характер динаміки у групі 3. Структурні компоненти змагальної діяльності мають однакову довжину з групою 3.

Аналіз середньогрупових значень швидкості подолання бар’єрних блоків спортсменками 4 групи порівнюється з даними спортсменок інших кваліфікаційних груп (табл. 3.3). Є зрозумілим і те, про що мова йшла вище, що на всіх бар’єрних блоках середня швидкість бігу бар’єристок групи 4 є достовірно меншою за швидкість бігу бар’єристок групи 1. Тому тут ці данні не вказуються.

Середня швидкість на ділянці стартового розгону (5,35 мс^-1) виявилася в групі 4 вище ніж у групі 3, при цьому відмінність є статистично достовірною. Дане значення у порівнянні з групою 2 відрізняється на достовірно. На S_мш середнє значення швидкості на обох бар’єрних блоках (7,55 і 7,69 мс^-1) достовірно відрізняється в групах 2 і 4 і не відрізняється в групах 2 і 3.

Слід зазначити, що на протязі S_пмш не відрізняється середнє значення швидкості подолання бар’єрних блоків груп 3 і 4. У групі 2 на S_пмш різними виявилися перший і останній бар’єрні блоки, що входять у відрізок. На бар’єрних блоках, що долаються найбільш швидко (4 і 5), середня швидкість між групами 2 і 3, 2 і 4, 3 і 4 статистично не відрізняється.

На S_мш та на S_зш швидкість в групі 4 є значно нижчою ніж у групі 2. Даний факт підтверджується величинами t-критеріями, що подані у табл. 3.3. Порівнюючи середні показники швидкості бігу на даних відрізках між групами 3 і 4, можна констатувати, що відмінності тут достовірні на S_ср, на одному бар’єрному блоці S_зш та S_ф.