- •Реферат вступ
- •Аналіз стану проблеми 1.1. Потреба населення у пробіотиках
- •1.2. Переваги пробіотиків
- •1.3. Особливості обрання технології розділ 1. Характеристика цільового продукту
- •Аналітично-нормативна документація
- •Специфікація колібактерин
- •Методи контролю Колібактерину:
- •Розділ 2. Обґрунтування вибору біологічного агента і його характеристика Обгрунтування вибору біологічного агента
- •Характеристика біологічного агента
- •Морфолого-культуральні ознаки
- •Фізіолого-біохімічні ознаки
- •Таксономічний статус біологічного агента
- •Розділ 3. Обґрунтування вибору поживного середовища і його перевірочний розрахунок
- •Порівняльна таблиця вартості компонентів поживного середовища
- •Розділ 4. Схема біосинтезу цільового продукту
- •Розділ 5. Обґрунтування вибору технологічної схеми Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Загальна характеристика ферментера:
- •Обгрунтування вибору миючого засобу
- •Обгрунтування вибору ліофільного висушування біомаси
- •Ліофільну сушку напівпродукту здійснюють в установці ліофільної сушки марки тг – 50 (рис 5.4.), а попередню заморозку проводять в установці глибокого заморожування.
- •Розділ 6. Розрахунок обладнання
- •Розділ 7. Опис технологічної схеми
- •Розділ 9. Специфікація обладнання
- •Відомість специфікації обладнання
- •Розділ 10. Матеріальний баланс
- •Розділ 11. Контроль виробництва Контрольні точки виробництва
- •Методи контролю
- •Концентрація біомаси e.Coli.
- •Специфічна нешкідливість
- •Визначення антагоністичної активності препарату.
- •Шкідливі фактори в цеху по виробництву пробіотиків
- •2. Мікроклімат
- •3.Виробничий шум
- •4. Виробничі вібрації
- •5. Природне освітлення
- •6. Штучне освітлення
- •Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
- •7. Склад повітря робочої зони
- •8. Виробниче випромінювання
- •Висновки та рекомендації
- •Розділ 13. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
Методи контролю
Визначення сторонньої мікрофлори
Чистоту культуральної рідини визначають посівом її на різноманітні середовища.
Присутність бактерій групи кишкових паличок визначають посівом культуральної рідини в пробірки з середовищем Кесслер, посіви термостатують при температурі при температурі 43-45 оС протягом 24 год. Відсутність газу у пробірках свідчить про те, що культуральна рідина не забруднена БГКП. Поява газоутворень свідчить про те можливе забруднення закваски цим видом бактерій. Для підтвердження наявності БКГП проводять посіви із пробірок де відмітили наявність газу на середовище Ендо малинових колоній з блиском відбирають мазки, фарбують за Грамом та мікроскопіюють. Наявність грамнегативних паличок свідчить про присутність БКГ [2].
Визначення кількості живих колібактерій в одній дозі препарату
Для визначення кількості життєздатних клітин E.coli M-17, який входить до складу пробіотику колібактерину, від кожної серії пробіотику досліджували не менше 3 зразків. В якості живильного середовища використовували середовище Ендо. З метою отримання росту клітин E.coli M-17 у вигляді окремих колоній сухий пробіотик кожної серії розчиняли стерильним 0,9 % водним розчином натрію хлориду окремими стерильними піпетками із розрахунку 1 доза препарату пробіотика в 1 мл розчину. Із основного розведення (10-1) готували послідовні десятикратні розведення в стерильному 0,9 % водному розчині натрію хлориду в окремих стерильних пробірках окремими стерильними піпетками. При цьому останнє розведення було на порядок більшим, ніж розведення, яке містить вказану в інструкції кількість клітин E.coli M-17 в 1 дозі пробіотика. Із одержаних серійних розведень окремими стерильними піпетками, починаючи з найбільшого розведення, по 0,1 мл наносили на дві чашки Петрі з середовищем Ендо і ретельно розподіляли суспензію клітин кишкової палички по поверхні середовища стерильним шпателем. Посіви вміщували в термостат при 370С, інкубували протягом 18-20 годин і враховували результати. При підрахунку кількості вирослих колоній E.coli M-17 враховували чашки Петрі, на яких виросло не менше 15 колоній. Отриману кількість колоній на двох чашках Петрі складали, ділили на 2, множили на відповідне розведення і таким чином визначали кількість життєздатних клітин. Кількість вирослих у трьох зразках препарату пробіотику колоній E.coli M-17 складали і для отримання середнього арифметичного показника ділили на 3. Множення кількості вирослих колоній E.coli M-17 здійснювали на ступінь розведення і на 10, так як посів на чашку Петрі був здійснений в об`ємі 0,1 мл.
Концентрація біомаси e.Coli.
Концентрацію біомаси кишкової палички визначають за оптичною густиною клітинної суспензії з наступним перерахунком на суху біомасу за допомогою калібрувального графіка.
Для цього у пробірки вносимо 9 мл дистильованої води і 1мл культуральної рідини. Суміш збовтуємо і вимірюємо оптичну густину на фотоелектроколориметрі (при довжині хвилі 540 нм).
Специфічна нешкідливість
Препарат має бути нешкідливим. Випробування проводять на 5-ти безпородних мишах різної статі масою 14-16 г (зважування проводять безпосередньо перед дослідом).
Вміст флакону розводять розчином 9 г/л натрію хлориду Р із розрахунку 0,5 мл на 1 дозу препарату. Кожній з 5-ти мишей вводять 0,5 мл препарату в шлунок за допомогою насадки на шприц місткістю 1 мл. Термін спостереження - 5 діб.
Всі тварини повинні бути живі та не втрачати ваги.
У випадку загибелі за цей термін хоча б однієї миші або втрати у вазі контроль повторюють на подвоєній кількості тварин. Препарат вважають нешкідливим, якщо при повторному випробуванні не загинула жодна з мишей. У протилежному випадку дану серію бракують.