- •Реферат вступ
- •Аналіз стану проблеми 1.1. Потреба населення у пробіотиках
- •1.2. Переваги пробіотиків
- •1.3. Особливості обрання технології розділ 1. Характеристика цільового продукту
- •Аналітично-нормативна документація
- •Специфікація колібактерин
- •Методи контролю Колібактерину:
- •Розділ 2. Обґрунтування вибору біологічного агента і його характеристика Обгрунтування вибору біологічного агента
- •Характеристика біологічного агента
- •Морфолого-культуральні ознаки
- •Фізіолого-біохімічні ознаки
- •Таксономічний статус біологічного агента
- •Розділ 3. Обґрунтування вибору поживного середовища і його перевірочний розрахунок
- •Порівняльна таблиця вартості компонентів поживного середовища
- •Розділ 4. Схема біосинтезу цільового продукту
- •Розділ 5. Обґрунтування вибору технологічної схеми Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Загальна характеристика ферментера:
- •Обгрунтування вибору миючого засобу
- •Обгрунтування вибору ліофільного висушування біомаси
- •Ліофільну сушку напівпродукту здійснюють в установці ліофільної сушки марки тг – 50 (рис 5.4.), а попередню заморозку проводять в установці глибокого заморожування.
- •Розділ 6. Розрахунок обладнання
- •Розділ 7. Опис технологічної схеми
- •Розділ 9. Специфікація обладнання
- •Відомість специфікації обладнання
- •Розділ 10. Матеріальний баланс
- •Розділ 11. Контроль виробництва Контрольні точки виробництва
- •Методи контролю
- •Концентрація біомаси e.Coli.
- •Специфічна нешкідливість
- •Визначення антагоністичної активності препарату.
- •Шкідливі фактори в цеху по виробництву пробіотиків
- •2. Мікроклімат
- •3.Виробничий шум
- •4. Виробничі вібрації
- •5. Природне освітлення
- •6. Штучне освітлення
- •Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
- •7. Склад повітря робочої зони
- •8. Виробниче випромінювання
- •Висновки та рекомендації
- •Розділ 13. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
Розрахуємо штучне освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Основне рівняння методу:
F = Е×S×К×Z /η×n, лм
де F - світловий потік однієї лампи, лм;
Е - мінімальна нормована освітленість, лк;
S- площа приміщення, м2,
К - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників;
Z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (відношення мінімальної освітленості до середньогоризонтальної), приймається рівним 1,1. ..1,2;
η- коефіцієнт використання світлового потоку світлювальної установки у частках;
n - кількість ламп.
Визначаємо кількість ламп, що необхідна для освітлення цеху виробництва препарату:
n = Е×S×К×Z/η×F, шт
За нормами освітленості мінімальна штучна освітленість Е становить 100 лк.
Знайдемо індекс приміщення за формулою:
і = а×в/Нр(а+в)
де а, в —відповідно ширина і довжина приміщення, м;
Нр - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м: а = 6, в = 12. Площа відділення цеху становить S = 6×12= 72 м2. 4.8 м висота підвішування світильників над робочою поверхнею. З цього знаходимо індекс приміщення:
і = 6×12/4.8(6+12) = 0.8334 = 0.8
При цьому тип світильника та коефіцієнт відбиття стелі та стін вибираємо залежно від умов. Для нашого виробництва це світильники відкритого денного світла ЩОД 2х40, ЩОД 2х80, УСП-5 4х20.
η = 39%= 0,39. Значення коефіцієнта запасу К - 1,3 для приміщення з малим виділенням пилу. Рекомендуючий тип ламп (потужність), Вт —РГ -51. Світловий потік становить 4350 лм.
Знаходимо кількість ламп n для нормальної мінімальної потужності: n=(Е×S×К ×Z)/(η×F) = (100×72×1,3×1,1)/(0,39×4350) = 10296\1696,5 = 6 шт.
Кількість світильників знаходимо за формулою:
N = n/nc;
де nc− - число ламп в одному світильнику.
N = 6/4 = 1,5 = 2 шт.
Розрахункова освітленість:
E=F×η×n /S×K×Z;
E=4350×0.39×6/72×1,3×1,1=98,9 лк
Отже, освітленість в лабораторії достатня для нормальної і безпечної праці.
7. Склад повітря робочої зони
Чистим повітрям вважається таке, яке не забруднене твердими, рідкими та газоподібними речовинами і газами, що змінюють його природний склад [5].
Основні вимоги до складу повітря робочої зони сформовані у ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
Пил – основний шкідливий фактор на багатьох харчових та переробних підприємствах, обумовлений недосконалістю технологічних процесів.
У виробничому цеху виробництва «Колібактерину» забруднення повітря відбувається на таких стадіях: приготування поживного середовища; приготування захисного середовища; інокуляція; посівний апарат; ферментація; сепарування; ліофільне сушіння.
При виробництві у повітря можуть потрапляти: компоненти поживного та захисного середовища; компоненті миючих засобів; напівфабрикати під час проведення сепарування та ліофілізації; готова продукція під час пакування; неон.
Заходи для підтримання чистоти повітря виробничих приміщень відповідно до вимог санітарних норм:
Запобігання проникнення шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення зєднаннь, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.
Видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вінтеляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів.
Застосування засобів захисту людини.