- •Реферат вступ
- •Аналіз стану проблеми 1.1. Потреба населення у пробіотиках
- •1.2. Переваги пробіотиків
- •1.3. Особливості обрання технології розділ 1. Характеристика цільового продукту
- •Аналітично-нормативна документація
- •Специфікація колібактерин
- •Методи контролю Колібактерину:
- •Розділ 2. Обґрунтування вибору біологічного агента і його характеристика Обгрунтування вибору біологічного агента
- •Характеристика біологічного агента
- •Морфолого-культуральні ознаки
- •Фізіолого-біохімічні ознаки
- •Таксономічний статус біологічного агента
- •Розділ 3. Обґрунтування вибору поживного середовища і його перевірочний розрахунок
- •Порівняльна таблиця вартості компонентів поживного середовища
- •Розділ 4. Схема біосинтезу цільового продукту
- •Розділ 5. Обґрунтування вибору технологічної схеми Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Загальна характеристика ферментера:
- •Обгрунтування вибору миючого засобу
- •Обгрунтування вибору ліофільного висушування біомаси
- •Ліофільну сушку напівпродукту здійснюють в установці ліофільної сушки марки тг – 50 (рис 5.4.), а попередню заморозку проводять в установці глибокого заморожування.
- •Розділ 6. Розрахунок обладнання
- •Розділ 7. Опис технологічної схеми
- •Розділ 9. Специфікація обладнання
- •Відомість специфікації обладнання
- •Розділ 10. Матеріальний баланс
- •Розділ 11. Контроль виробництва Контрольні точки виробництва
- •Методи контролю
- •Концентрація біомаси e.Coli.
- •Специфічна нешкідливість
- •Визначення антагоністичної активності препарату.
- •Шкідливі фактори в цеху по виробництву пробіотиків
- •2. Мікроклімат
- •3.Виробничий шум
- •4. Виробничі вібрації
- •5. Природне освітлення
- •6. Штучне освітлення
- •Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
- •7. Склад повітря робочої зони
- •8. Виробниче випромінювання
- •Висновки та рекомендації
- •Розділ 13. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
Визначення антагоністичної активності препарату.
Антагоністичну активність препарату визначають методом відстроченого антагонізму.
Визначення антагоністичної активності препарату методом відстроченого антагонізму
Для визначення антагоністичної активності вміст флакону розчиняють розчином 9 г/л натрію хлориду Р із розрахунку 1 мл на 1 дозу препарату. Отриману завись висівають штрихом по діаметру (або в центрі) чашки Петрі на середовище Гаузе № 2 агаризоване. Після (48±4) годин інкубації при температурі (37±1) °С перпендикулярно до культури, що виросла підсівають культури тест-штамів (добові суспензії мікроорганізмів в розчині 9 г/л натрію хлориду Р з МПА) 3.
Підрахунок результатів проводять через 18 годин інкубування при температурі (37±1) °С по величині зон пригнічення росту тест-культур. Контролем росту тест-культур служить паралельний посів на чашки з тим же середовищем (середовищем Гаузе № 2 агаризованим) без досліджуваного препара ту.
Показник антагоністичної активності препарату, виражений у мм зон пригнічення росту тест-штамів повинен бути не менше 15 мм 3.
Якщо показник пригнічення колібактерину нижче потрібного, дослід необхідно повторити на подвоєній кількості зразків. Якщо і при повторному контролі результат аналогічний - досліджувана серія препарату випуску не підлягає.
РОЗДІЛ 12. Охорона праці
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю [2].
Суспільно-політичні та соціально-економічні реформи, що здійснюються в нашій країні, не можуть бути ефективно реалізовані без докорінних змін у сфері праці. Безпечні умови виробництва стоять поруч з такими суспільними потребами людини, як харчування, житло, одяг, лікування, екологічно чисте середовище та інші [1].
Управління охороною праці на підприємстві, обов'язки роботодавця (керівника підприємства) та керівників підрозділів і спеціалістів з питань охорони праці, створення та завдання служби охорони праці, питання соціального страхування працівників від нещасних випадків та захворювань на виробництві регулюються Законом України “Про охорону праці, Кодексом законів України “Про працю”, Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. № 73, (із змінами, внесеними згідно з наказом Держнаглядохоронпраці № 82 від 17 травня 1996 р.) та “Положенням про службу охорони праці в системі Міністерства сільського господарства і продовольства України”, затвердженим наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15.03.94 р. №74; Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 р.
Служба охорони праці вирішує завдання:
а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
б) забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;
в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
г) вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт [2].
У даному виробництві Колібактерину технологія складається з таких частин: стерилізація та охолодження поживного середовища, стерилізація захисного середовища, вирощування в інокуляторі та посівному апараті, виробничий біосинтез, сепарування, ліофільне висушування, пакування в пакети, картонні коробки та дерев’ні ящики.