- •Реферат вступ
- •Аналіз стану проблеми 1.1. Потреба населення у пробіотиках
- •1.2. Переваги пробіотиків
- •1.3. Особливості обрання технології розділ 1. Характеристика цільового продукту
- •Аналітично-нормативна документація
- •Специфікація колібактерин
- •Методи контролю Колібактерину:
- •Розділ 2. Обґрунтування вибору біологічного агента і його характеристика Обгрунтування вибору біологічного агента
- •Характеристика біологічного агента
- •Морфолого-культуральні ознаки
- •Фізіолого-біохімічні ознаки
- •Таксономічний статус біологічного агента
- •Розділ 3. Обґрунтування вибору поживного середовища і його перевірочний розрахунок
- •Порівняльна таблиця вартості компонентів поживного середовища
- •Розділ 4. Схема біосинтезу цільового продукту
- •Розділ 5. Обґрунтування вибору технологічної схеми Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Загальна характеристика ферментера:
- •Обгрунтування вибору миючого засобу
- •Обгрунтування вибору ліофільного висушування біомаси
- •Ліофільну сушку напівпродукту здійснюють в установці ліофільної сушки марки тг – 50 (рис 5.4.), а попередню заморозку проводять в установці глибокого заморожування.
- •Розділ 6. Розрахунок обладнання
- •Розділ 7. Опис технологічної схеми
- •Розділ 9. Специфікація обладнання
- •Відомість специфікації обладнання
- •Розділ 10. Матеріальний баланс
- •Розділ 11. Контроль виробництва Контрольні точки виробництва
- •Методи контролю
- •Концентрація біомаси e.Coli.
- •Специфічна нешкідливість
- •Визначення антагоністичної активності препарату.
- •Шкідливі фактори в цеху по виробництву пробіотиків
- •2. Мікроклімат
- •3.Виробничий шум
- •4. Виробничі вібрації
- •5. Природне освітлення
- •6. Штучне освітлення
- •Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
- •7. Склад повітря робочої зони
- •8. Виробниче випромінювання
- •Висновки та рекомендації
- •Розділ 13. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
3.Виробничий шум
Для успішної боротьби з шумом необхідно знати його фізичну природу, основні закономірності його виникнення і поширення [3].
Нормування рівнів шуму відбувається за такими нормативними документами: ДНАОП 0.03-3.14-85. «Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях.»; ГОСТ 12.1.003-83. «Шум. Общие требования безопасности».
На виробництві шум створюють наступні апарати : ферментер та посівний апарат, сепаратор, ліофільна сушка, насоси, пакувальне обладнання.
Для забезпечення допустимих параметрів шуму передбачено:
встановлення звукоізолюючих перегородок;
застосування екранів, кожухів.
4. Виробничі вібрації
Дія вібрацій на людину різна. Вона залежить від того чи потрапив під її дію весь організм або частина, від частоти, сили і тривалості та ін. Вплив вібрації може обмежитися відчуттям струсу або привести до змін в нервовій, серцево-судинної, опорно-рухової системи. Але вібрація в не великому ступені і в невеликих кількостях надає позитивний вплив на людину [4].
Дія вібрації нормується згідно з ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. «Вибрационная безопасность. Общие требования».
Вібрацію спричиняють: сепаратор, ліофільна сушка.
Для зменшення дії вібрації на працюючих проектом передбачено:
встановлення віброюзолюючого фундаменту під сепаратор та ліофільну сушку.
До технічних причин травматизму належать:
конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;
конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів;
неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;
неякісне виконання будівельних робіт;
недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;
незадовільний стан виробничого середовища.
5. Природне освітлення
Природне освітлення виробничих приміщень світлом неба, особливо прямим сонячним світлом, може здійснюватися через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі [4].
Природне освітлення поділяється на:
Бічне одностороннє та двостороннє
Верхнє, коли ліхтарі та світлові прорізи знаходяться в покритті або в стінах під ним
Комбіноване, коли сполучається бічне і верхнє освітлення.
Природне освітлення, згідно з вимогами ДБН В.2 5-10.2006 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування» передбачають в приміщеннях з постійним перебуванням людей.
6. Штучне освітлення
Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальну, місцеву та комбіновану[4].
Система загального освітлення призначається для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою.
Місцеве освітлення призначається тільки робочих місць, воно може бути стаціонарним та переносним [4].
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого.