- •Методичні рекомендації
- •Зміст діяльності студента-практиканта:
- •Мета педагогічної практики з української літератури:
- •II. Операційно-діяльнісний етап.
- •2. Методична та науково-дослідна робота:
- •3. Позакласна виховна робота:
- •III. Контрольно-оцінний етап.
- •Звітні матеріали з педпрактики:
- •Програма
- •Зміст діяльності студента-практиканта:
- •Мета педагогічної практики з української літератури:
- •II. Операційно-діяльнісний етап.
- •2. Методична та науково-дослідна робота:
- •3. Позакласна виховна робота:
- •III. Контрольно-оцінний етап.
- •Звітні матеріали з педпрактики:
- •IV. Методика роботи вчителя на етапі домашнього завдання учням.
- •V. Загальні висновки про урок, побажання, пропозиції.
- •Критерії оцінки уроку літератури
- •Урок за картиною:
- •Урок навчального твору:
- •Урок навчального переказу.
- •Урок контрольного переказу.
- •Урок аналізу контрольного переказу.
- •Урок навчального твору, творчої роботи.
- •Урок підготовки до контрольного твору, творчої роботи.
- •Урок контрольного твору, творчої роботи.
- •Урок аналізу контрольного твору, творчої роботи.
- •Основні етапи роботи над художніми творами у школі Ліричні твори
- •Схеми аналізу поезії (віршованого твору)
- •Схеми аналізу драматичного твору
- •Шляхи аналізу літературного твору
- •Проблемно-тематичний аналіз твору
- •Аналіз твору композиційним шляхом і за розвитком дії
- •Структурно-стильовий аналіз
- •План уроку
- •Хід уроку
- •1.1.Слово вчителя.
- •1.2.Бесіда.
- •II. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.
- •III. Вивчення нового матеріалу.
- •3.1. Розповідь учителя про дитячі роки (перегляд фотографій із сімейного альбому).
- •3.6.Елементианалізу (спостереження, евристична бесіда, робота з наочністю).
- •IV. Підсумок уроку.
- •4.1. Колективне складання таблиці.
- •V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
- •План уроку
- •1.3. Ігровий момент
- •2. Повідомлення теми, мети уроку.
- •4 .Підсумок уроку.
- •Завдання іі рівня (застосування вмінь і навичок)
- •Завдання ііі рівня (рівень трансформації)
- •Завдання іv рівня (розвиток зв’язного мовлення)
- •Це завдання для обох команд. Відповідає та, яка першою підняла руку (учасник). За правильну відповідь – 2 бали (фішки).
- •Завдання окреме для кожної команди. Капітани обирають собі конверти.
- •3.Підведення підсумків.
- •Програма педагогічної практики
- •Завдання педагогічної практики з української літератури:
- •Права студента-практиканта
- •Обов’язки студента-практиканта
- •Зміст та організація діяльності студента-практиканта з української літератури
- •Керівництво педагогічною практикою студентів з української літератури
- •Документація, яка здається на кафедру української літератури:
- •Підведення підсумків педагогічної практики з української літератури
- •Методичні рекомендації
- •Завдання педагогічної практики з української літератури:
- •Права студента-практиканта
- •Обов’язки студента-практиканта
- •Зміст та організація діяльності студента-практиканта з української літератури
- •Керівництво педагогічною практикою студентів з української літератури
- •Документація, яка здається на кафедру української літератури:
- •Підведення підсумків педагогічної практики з української літератури
- •Програма педагогічної практики
- •Завдання педагогічної практики з української літератури:
- •Права студента-практиканта
- •Обов’язки студента-практиканта
- •Зміст та організація діяльності студента-практиканта з української літератури
- •Керівництво педагогічною практикою студентів з української літератури
- •Документація, яка здається на кафедру української літератури:
- •Підведення підсумків педагогічної практики з української літератури
- •Методичні рекомендації до педагогічної практики
- •Аналіз творів великих та середніх епічних форм (роман, повість, поема)
- •Аналіз творів малої прози (оповідання, етюд, новела, нарис)
- •Шляхи аналізу літературного твору
- •Проблемно-тематичний аналіз твору
- •Аналіз твору композиційним шляхом і за розвитком дії
- •Структурно-стильовий аналіз
- •Типи уроків та їхня структура
- •Структура уроку навчального переказу.
- •Структура уроку контрольного переказу.
- •Структура уроку аналізу контрольного переказу.
- •Структура уроку навчального твору, творчої роботи.
- •Структура уроку підготовки до контрольного твору, творчої роботи.
- •Структура уроку контрольного твору, творчої роботи.
- •Структура уроку аналізу контрольного твору, творчої роботи.
- •Основні етапи роботи над художніми творами Ліричні твори
- •Епічні твори
- •Драматичні твори
- •Додаткові підручники та навчальні посібники
- •Критерії оцінки уроку літератури
- •Список основної та додаткової літератури
- •Зразок оформлення титульної сторінки
- •Зразки оформлення плану-конспекту уроку з української літератури
- •Виховувати інтерес до усної народної творчості, повагу до традицій і звичаїв українського народу, культу мовлення.
- •I. Актуалізація опорних знань.
- •2.1. Слово вчителя.
- •2.2. Робота в зошитах.
- •2.3. Робота з епіграфом.
- •III. Засвоєння нової навчальної інформації, формування на її основі умінь та навичок.
- •3.4. Читання і коментар прислів’їв та приказок із підручника.
- •3.5. Пояснення вчителя про специфічні особливості жанру. Робота в зошитах. Спостереження.
- •3.6. Колективне укладання текстуальної схеми-опори.
- •3.8. Самостійне складання таблиці «Тематичне багатство жанру». Самостійна робота.
- •IV. Підсумок уроку.
- •V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
- •II. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
- •3.2. Прослуховування аудіозапису пісні «Купайло, Купайло!»
- •3.3. Читання пісні вголос учнями.
- •3.4. Поглиблена робота над текстом твору.
- •3.5. Доповнення вчителя:
- •3.6. Слово вчителя
- •3.7. Прослуховування пісні «Заплету віночок» у виконанні учнів класу.
- •3.8. Читання пісні вголос учнями.
- •3.9. Поглиблена робота над текстом твору.
- •3.10. Слово вчителя.
- •3.11. Прослуховування пісні «Ой вінку мій, вінку».
- •IV. Підсумок уроку.
- •4.1. Узагальнююча бесіда.
- •V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
- •План уроку
- •Хід уроку
- •1.1.Слово вчителя.
- •1.2.Бесіда.
- •1.3.Розгадування ребуса.
- •II. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.
- •3.6.Елементианалізу (спостереження, евристична бесіда, робота з наочністю).
- •IV. Підсумок уроку.
- •4.1. Колективне складання таблиці.
- •V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
- •План уроку
- •1.3. Ігровий момент
- •2. Повідомлення теми, мети уроку.
- •4 .Підсумок уроку.
- •Завдання іі рівня (застосування умінь і навичок)
- •Завдання ііі рівня (рівень трансформації)
- •Завдання іv рівня (розвиток зв’язного мовлення)
- •Хід заходу.
- •Це завдання для обох команд. Відповідає та, яка першою підняла руку (учасник). За правильну відповідь – 2 бали (фішки).
- •Завдання окреме для кожної команди. Капітани обирають собі конверти.
2.1. Слово вчителя.
Протягом багатьох віків наш народ створив незліченні скарби усної творчості, до яких належать прислів’я, загадки, казки тощо. Сьогодні ми будемо говорити про малі жанри фольклору, до яких відносять прислів’я, приказки, а також загадки. Отже тема уроку:» Прислів’я та приказки. Краса та мудрість цього жанру усної народної творчості. Народні уявлення про навколишній світ».
Протягом уроку ми поглибимо свої знання про прислів’я та приказки, простежимо, як в них відбивається народна мудрість, життєвий досвід, визначимо різницю між прислів’ями та приказками, навчимося їх аналізувати, доводити свою думку, спираючись на теоретико-літературні відомості, вживати фольклор в усному мовленні.
2.2. Робота в зошитах.
Запишіть дату та тему уроку в робочі зошити.
2.3. Робота з епіграфом.
Прочитайте слова, що стали епіграфом нашого уроку, запишіть у робочі зошити. Прокоментуйте їх зміст та основну думку. Якого значення прислів’ям надавав народ? Чому? Протягом уроку спробуємо знайти відповідь на запитання.
III. Засвоєння нової навчальної інформації, формування на її основі умінь та навичок.
Інформація вчителя про історичний шлях розвитку та причини появи жанру.
Прислів’я та приказки – це особливий жанр усної народної творчості. Він пройшов дуже довгий шлях розвитку і сягає і далеку сиву давнину. Адже в них відображені історичне минуле нашого народу («Некликаний гість гірше татарина», «Не розуміє, як турок», «Степ та воля – козацька доля», «Пропав, як швед під Полтавою» тощо), елементи міфології, описи звичаїв та обрядів («Сказав би слівце, та піч у хаті» (піч – символ родинного вогнища, дух дому), «Який бог намочив, той і висушить» (язичницькі боги – Перун і Дана, Дажбог і Стрибог), «Сім раз відмір, а один відріж» (магія чисел 3, 7, 13, 1000), «Продав чорту душу»тощо).
У цих невеличких висловах народ передав і сум за батьківщиною («Кожному мила своя сторона», «всюди добре, а дома найліпше»), і користь знань, навчання («Хто знання має, той мур ламає», «Книга вчить, як на світі жить», «Наука в ліс не веде, а з лісу виводить»), і судження про людину та її добрі справи («Не одежа красить людину, а добрі діла», «Діло майстра величає», «Хто рано встає, тому й бог дає»), оспівав почуття дружби («Дружба – велика сила») тощо.
Про виникнення прислів’їв та приказок у фольклористиці існує багато думок і тверджень. Вчені називають такі основі причини їх появи: 1) прагнення людей передати свій життєвий та трудовий досвід; 2) відтворити історико-суспільні зміни в житті людей та дати їм оцінку; 3) пояснити різні явища у житті, природі, зміни у поглядах, світогляді тощо.
Робота із виставкою книг.
Як відомо, народні скарби передавалися із уст в уста доти, доки не виникло письмо. Письменні люди, розуміючи силу усної народної творчості, почали збирати та досліджувати її. Так з’явилися збірники прислів’їв та приказок. Серед найперших збирачів фольклору називають українського поета Климентія Зиновіїва, який зібрав їх понад півтори тисячі і уклав у рукописний збірник.
Серед українських збирачів можна назвати Г.Сковороду, І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітку – Основ’яненка, П.Боровиковського, В.Забілу, М.Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича, І.Франка тощо. Вагомий внесок у скарбницю народної творчості зробив І.Я.Франко. У шести книгах «Етнографічного збірника» (1901 - 1910) він опублікував понад 31000 прислів’їв. Це було найбільше досягнення фольклористичної науки в цьому жанрі.
Серед фольклористів ХХ століття вивченням прислів’їв і приказок займалися П.Попов, М.Рибнікова, Л.Скрипник, Д.Бондаренко та ін.
Словникова робота.
У прислів’ях та приказках народ бачив доброго і мудрого порадника і помічника. Вони відображають споконвічну спостережливість і мудрість українського народу, його погляди на світ, суспільне життя, характер і поведінку людей. Часто їх називають золотими зернами народної мудрості.
Прислів’я – короткий, влучний вислів, яскравий і образний вислів повчального характеру, що виражає закінчену думку.
Приказка – короткий, влучний, яскравий народний вислів, що не має повчального характеру і не виражає закінченої думки.
Порівнюючи прислів’я з приказкою, народ говорить «Приказка цвіт, а прислів’я - плід». Хоч і близькі між собою прислів’я і приказки, але відрізняються. Чим? Спробуємо з’ясувати.