1.2. Виконання вправи (завдання спроектоване на дошці)

У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні? На яку дію вказують присудки в односкладних реченнях? Чи стосується виражена присудками дія конкретних осіб?

Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л.Забашта.) Козаки поховали Івана Сірка на січовому цвинтарі у степу. (З підручника) Рубачі прийшли в шкіряних куртках, рубали ліс поволі, методично. (Р.Кудлик.)

Чи я в лузі не калина була? Чи я лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали... (Нар.творч.) Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.Шевченко.) Рубали юний ліс у квітні, рубали ліс, рубали зранку. Берізкам віти відтинали і кору, ніби скальп, знімали. (О.Башкирова.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Темою сьогоднішнього нашого уроку є: «Неозначено-особові речення». На уроці ви ознайомитесь з поняттям про неозначено-особові речення, на яку дію вказує головний член неозначено-особового речення та способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях, навчитеся розрізняти такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30) та таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

3.2. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу

1) Робота біля дошки. Записати речення, вказати з-поміж них односкладні, визначити в них граматичну основу. Довести, що речення є неозначено-особовими.

І. Ліниві кравці беруть довгі нитки. По парчі ликом не шиють. На малому човні в море не запливають. Назад тільки раки лазять.

Народна творчість.

ІІ. Біля головного причалу ми бачимо багато молоді. Сидять, стоять, готуються, здається, до якихось змагань. (О. Гончар.) Готово! Парус розпустили, посунули по синій хвилі. (Т. Шевченко.)

2) Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.

І. Вже не боронять волю булавою. (М. Шевченко.) Знаменами, бунчугами гетьмана укрили. (Т. Шевченко.) Козаків на галерах кували. (С. Зінчук.) У Крим далекий виряджали сина. (Л. Костенко.) Віддзвонили в селі. Вже не дзвонять. (І. Ірлявський.) У чорнобильській зоні ховають село. Засипають он сад, он старе джерело і останню он хату хоронять. (М. Федунець.) На те - базар. Купляють, продають. Цифр однозначних і не визнають. (М. Доленго.) Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С. Шевченко.) Колодязь копали півтора дня. (Ю. Мушкетик.) У нас же восени весілля! Уже пошили й рушники... (Олександр Олесь.) У квітні в нас не грають весілля. Лише заручин стеляться привіти. (А. Малишко.) Закривавилось небо загравою. Палять стерні. (В. Марсюк.) Палять листя на городах. Пахне димом надвечір’я. (М. Сингаївський.)

ІІ. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т. Шевченко.) Уже задзвонили до утрені. (А. Казка.) Цілим заводом ховатимуть ветерана, назвуть його іменем заводський профілакторій. (О. Гончар.) От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. (В.Симоненко.) За столами обідніми гомонять. (М. Самійленко.) Скрізь порання. Печуть, варять, вимітають, варять. (Т. Шевченко.) “Приходьте на український борщ”, - запрошують. (О. Гончар.) Вчора справили весілля. (Олександр Олесь.) Незабаром і молодого привели, назавтра в город одвезли та й заголили в москалі! (Т. Шевченко.) Зламали калину, зв’язали в пучки. (Л. Забашта.) Хліб звезли. Тиша на токах. (А. Казка.) Вже буряки звезли до цукроварні. (В. Сосюра.)

Словник. Утреня - ранкова церковна служба. Профілакторій - медичний заклад, де проводяться спрямовані на запобіганням захворюванням заходи.