3) Диктант із коментуванням (завдання спроектоване на дошці)

З’ясувати тип кожного односкладного речення.

І. Від щастя не втікають, його доганяють. Рибалку по човну бачать. Коло річки колодязя не копають. І ведмедя вчать танцювати. З пісні слова не викидають. Про наше прядиво невдячного слова не скажуть. Сходи згори підмітають. Старе дерево не пересаджують.

ІІ. За одного письменного трьох неписьменних дають, та й то не беруть. Знявши голову, за волоссям не плачуть. Сумирну вівцю багато разів на рік стрижуть. Зайця у ведмежому капкані не шукають. Хату руками держать. Залізо випробовують куючи, а коня – їздячи. Сім страв у одну ложку не беруть. Без снасті тільки бліх ловлять. Золото залізом добувають.

Народна творчість.

ІІІ. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері. Це давало можливість на випадок відмови зберегти спробу сватання в таємниці. Зайшовши у хату з хлібом у руках і привітавшись, старости починали розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці, чи купців, які дізнаються про товар. Після традиційних промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою та вирішальною.

На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Після цього попередньо обговорювали питання про придане. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. (З довідника)

4) Переписати спроектовані на дошці прислів’я, завершивши їх. Пояснити, чому чимала частина прислів’їв є неозначено-особовими реченнями.

За добро віддячують добром, а не ... . Роботу роблять не лише терпінням, а й ... . Добру думу думають без зайвого ... . Упізнають вовка і в .... Вміючи, печуть хліб і з ... .

Народна творчість.

Для довідок. Злом. Умінням. Шуму. Баранячій шкурі. Каменю.

5) Диктант із завданням (завдання спроектоване на дошці)

Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.

Зразок. Здавна вербу вважали священним деревом.

Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту називався Вербним. На Вербному тижні в церквах освячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого врожаю. Вербою окурювалася хата від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій пився від головного болю.

За М.Супруненком.

3.3. Творча робота (завдання спроектоване на дошці)

Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:

• Як складають осінній букет

• Як пересаджують в більший вазон кімнатну рослину

• Як переклеюють в кімнаті шпалери

ІV. Узагальнення та систематизація знань

4.1. Навчальний диктант

Вказати речення двоскладні й односкладні.

На вигоні палили вогнище. Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.

Поприходили до вогню жінки й чоловіки, поставали, дивляться. Сміття й бур’яни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Несли якесь дрантя, ганчір’я.

Їхав мимо дядько, солому додому віз. Спинили його почали солому смикати, у вогонь жбурляти, аж поки хазяїн схаменувся, вйокнув і поїхав далі. Навздогін йому сміялись.

Хтось приніс на коромислі двоє відер води. Вогнище залили. Попелище кашлянуло парою, скрушно зітхнуло й згасло.

Багато випадало дивитись на вогонь. Та найбільше запам’ятався саме той. У кожного, мабуть, є своє багаття, яке запам’ятовується назавжди. (За Є.Гуцалом; 132 сл.)