2.4. Опрацювання таблиці

(Таблиця показана на мультимедійній дошці).

Слайд 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ
Частина мови	Що означає	Лексико-граматичні категорії	Граматичні категорії	Синтаксична роль
Іменник	предмет	Назва істоти, неістоти, назви власні та загальні, збірні	Рід, число, від мінок, відміна, група	Підмет, імен на частина складеного присудка, додаток.
Прикметник	ознаку, приналежність	Якісні, відносні, присвійні	Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння	Означення, іменна части на складеного присудка
Числівник	Кількість, порядок при лічбі	Кількісні (власне кіль кісні, дробові, збірні), порядкові	Рід, число, відмінок	Підмет, імен на частина складеного присудка, означення
Займенник	Вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх	Особові, зворотний, вказівні, питальні, відносні, присвійні, неозначені, заперечні	Рід, число, відмінок	Підмет, додаток, означення
Дієслово	Означає дію або стан	Дія, рух, стан	Рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідність	Присудок (найчастіше), підмет, додаток, обставина
Прислівник	Ознаку дії, стану, ознаку ознаки	Обставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії)	Немає	Обставина

2.5. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та на матеріалі повторення вивченого

1) Попереджувальний диктант. Виділені слова розібрати як частини мови (усно).

Осінь на землю тихенько спускається, крилами-хмарами небо вкривається. (М.Рильський.) Осене, осене, житній дух! За шумними соснами тебе знайду! (М.Сингаївський.) Ходить осінь, і кущі ожини запалали знову, як вогні. (А.Малишко.) Переорала осінь всі стежки до літа. (І.Ольховський.) Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени. (Леся Українка.) Ще ходить осінь по опалім листі, ще журавлиний ключ не відбринів. (Н.Поклад.) Осінні дерева – немов кораблі. У землю іржаві вп’ялись якорі. (Р.Лубківський.) Ось учора в п’ять годин без сімнадцяти хвилин стрів я друга біля двору в трудову гарячу пору. (А.Малишко.)

2) Пояснювальний диктант. Вказати в реченнях дієслова та їх особливі форми. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Зробити морфологічний розбір виділених слів (усно).

І. Сонячне проміння, просочуючись крізь листя, ставало золоте, сліпило і п’янило. (З.Тулуб.) Сади стоять, обдмухані вітрами. Листки летять, киваючи гіллю. (Л.Костенко.) Листя, кружляючи, пада. (Д.Луценко.) І сонце ясне, розганяючи хмари, читає їх, мов поетичні рядки. (А.Матвійчук.) Старої арії тремтячі переливи летять в вікно через заснулий сад. (М.Рильський.) Пекли лютуючі морози, а я в снігах шукав мімози. (П.Палій.)

ІІ. Вируюча, палаюча, нетлінна постала перед світом Україна. (Б.Степанюк.) На вищі сходи сходячи, йдемо в глибінь історії. До витоків доходячи, досліджуємо корені. (Д.Білоус.) Пливуть роки. Історія пливе, закутана у вогняну кирею. (Р.Лубківський.) А як ти будеш нам, історіє, платити сторінками зжовклими? (Н.Вапцаров.) А я люблю свій час, вітри його, душ молодих вібруючий вогонь. (Н.Поклад.)

3) Словниковий диктант. Виділені слова розібрати як частини мови.

Навічно, подекуди, згарячу, ліворуч, невтямки, впереміш, поодинці, навсправжки, ззаду, напереваги, взнаки, зрання, попідтинню.

4) Розподільний диктант. Прислівники, що пишуться разом і через дефіс, записати в дві колонки. Виділені слова увести до самостійно складених речень (усно).

Мимоволі, пліч-о-пліч, надвоє, по-друге, мимоїздом, віч-на-віч, босоніж, всього-на-всього, навскіс, повсякчас, по-козацьки, привселюдно, казна-коли, по-християнському, нашвидкуруч, десь-то, деколи, ледве-ледве, анітелень, куди-небудь, далеко-далеко, десь-інде, навперейми, хоч-не-хоч, як-не-як, аніскільки.