- •Тема 1: Прийменник як службова частина мови
- •Тема 2: Людина і природа
- •Хід уроку
- •2.1. Коментар учителя
- •Тема 1: Правила вживання апострофа
- •Тема 2: «Мої улюблені вірші»
- •1.1. Опрацювання теоретичного матеріалу
- •3.1. Мовна розминка (завдання спроектоване на мультимедійній дошці)
- •Тема 1: Удосконалення знань про складне речення і його типи
- •Тема 2: Щастя людини
- •Хід уроку
- •1.1. Вступне слово вчителя
- •2.1. Гра «Мікрофон»
- •3.2. Тренувальна вправа
- •3.3. Слово вчителя
- •4.3. Творча робота. Складання колективного проекту
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 2 : Майстри слова
- •Підготовчий етап.
- •Хід уроку
- •1. Словникова робота. Учень виступає з повідомленням.
- •2. Пояснення вчителя з використанням комп’ютерної презентації «Сутність риторики. Основні етапи розвитку риторики».
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •5.1. Робота з комп’ютером. Правила з техніки безпеки
- •1) Поєднати частини крилатих висловів античних мудреців.
- •5.2. Фізкультхвилинка
- •2.4. Опрацювання таблиці
- •2.5. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та на матеріалі повторення вивченого
- •2.6. Опрацювання таблиці
- •2.7. Диктант з коментуванням
- •3.1. Навчальний диктант
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 2: Народна мудрість
- •Хід уроку
- •1.1 Диктант з коментуванням
- •1.2. Виконання вправи (завдання спроектоване на дошці)
- •3.1. Робота з підручником
- •3.2. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу
- •3) Диктант із коментуванням (завдання спроектоване на дошці)
- •3.3. Творча робота (завдання спроектоване на дошці)
- •4.1. Навчальний диктант
- •V. Підведення підсумків уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •Тема 2: Усна народна творчість
- •Хід уроків
- •3.2. Пояснювальний диктант
- •3.4. Диктант із коментуванням
- •3.5. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). (Завдання спроектоване на дошці)
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 2: Єдина і свята – мова
- •Хід уроку
- •3.3. Переписати речення в такій послідовності: 1) речення зі вставними словами; 2) речення зі вставними словосполученнями.
- •V. Підведення підсумків уроку
- •5.1. Підсумкова бесіда
- •Тема 2: Природа рідної землі
- •Хід уроку
- •1.1. Робота з підручником
- •3.1. Робота з підручником
- •3.2. Пояснення вчителя
- •3.3. Прочитати спроектовані на дошці речення.
- •3.4. Виконання вправ
- •3.5. Самостійна робота
- •3.6. Опрацювання спроектованої на дошці таблиці.
- •3.7. Робота біля дошки
- •4.1. Пояснювальний диктант
- •4.2. Диктант із коментуванням
- •4.3. Словниковий диктант
- •4.2. Диктант з коментуванням
- •V. Підбиття підсумків уроку
- •5.1. Гра «Незакінчене речення»
- •V. Домашнє завдання
1.1. Робота з підручником
Виконання вправи 26 (с.17).
Завдання: з’ясувати лексичне значення записаних на дошці слів, скориставшись тлумачним словником та словником іншомовних слів. Чому довелося скористатись обома словниками?
Левада, кетяг, літепло, плеяда, долар.
Гроно, плесо, навзаєм, бейсбол, Інтернет.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Темою сьогоднішнього нашого уроку є: «Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження». На уроці ви ознайомитесь з відомостями про походження української лексики, навчитесь розрізняти власне українські та запозичені слова,ознайомитесь з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів, оволодієте вміннями роботи зі словником і таблицею, удосконалите правописні навички, зокрема щодо правопису іншомовних слів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
3.1. Робота з підручником
Опрацювання теоретичного матеріалу (с.32).
3.2. Пояснення вчителя
Словниковий склад сучасної української літературної мови формувався впродовж тривалого історичного часу. Лексика сучасної літературної української мови неоднорідна за походженням. Виділяють корінну та запозичену лексику.
Слайд 1
Корінна українська лексика - це слова, що виникли в українській мові або були успадковані нею від давніх мов - праслов'янської і давньоруської, від яких вона утворилася.
Наприклад: хлібороб, щирість, будувати, щоденно, сорок, дружба, вчити, наш, сто, зверху.
Виділяють три основні шари корінної української лексики з погляду її походження: спільнослов'янський, до якого входить і найдавніша, спільноіндоєвропейська лексика, спільно східнослов’янський і власне український.
Слайд 2
Спільнослов'янська лексика - це слова, успадковані через давньоруську із спільнослов'янської (праслов'янської) мови; найдавніший шар української лексики, її ядро. Наприклад: мати, око, кінь, молоко, воля; сидіти, орати, вміти, учити; великий, солодкий; ніготь, палець; дрімати, любити; чоловік, жінка; сковорода, чашка, ліжко, хитрий, глухий; один, сто; ваш, там, куди; про, а, ні.
Більшість спільнослов'янських слів поширені в усіх слов'янських мовах, зрозуміло, із фонетичними відмінностями, що відбивають специфіку кожної з них.
Слайд 3
Власне українська лексика - це слова, що виникли в українській мові і є специфічними, властивими тільки їй словами. Наприклад: Батьківщина, громадянин, очолити, бентежити, линути, гай, жовтень, завірюха, чарівний, навпростець, плугатар, осередок, освіта, самота, свита, споконвіку, праворуч, нашвидкуруч, мимохідь, торік, зопалу, навпростець, осторонь, заздалегідь, навперейми.
Слайд 4
Близько 10 відсотків слів української мови - це слова іншомовного походження, які прийшли в українську мову або прямо, або через мову-посередницю. Серед них слова, запозичені з грецької (граматика, математика, психологія, логіка, географія, демократія, література, діалог, лиман, корабель), латинської (академія, ректор, студент, трагедія, дисципліна), англійської (спорт, футбол, аут, джентльмен, лідер, пікнік), німецької (гастроном, вексель, бухгалтер, костюм, орден, солдат, штраф, штаб, шахта, курорт, дах, ґрунт, кокс), французької (сюжет, абажур, магазин, пальто, пляж, бюро), італійської (галера, палац, сопрано, тенор, адажіо, віолончель, корсар), голландської (яхта, трап, люк, матрос, гавань, шлюпка, каюта, краби), тюрських мов (базар, сарай, кавун, тютюн, халва, батіг).