Тема 18. Хвороби в ділянці грудної стінки та попереку.

План

1. Рани грудної стінки.

2. Пневмоторакс та гемоторакс.

3. Переломи ребер.

4. Остеомієліт ребра.

5. Спондильоз

1. Рани грудної стінки.

Зустрічається у всіх видів свійських тварин. Розрізняють непроникні, коли рановий канал не виходить за межі парієнтальної плеври, і прониклі у плевральну порожнину.

Етіологія. Причини поранення: випадкові ушкодження гострими предметами, удари рогом чи підкованим копитом, кусанні чи вогнепальні ушкодження, травми автотранспортом.

Клінічні ознаки. Деколи сильна кровотеча, порушення функції кінцівки, можливе виникнення підшкірної емфіземи, з часом утворюється нориця та витікання гнійного ексудату. При проникних ранах утворення пневмотораксу, гемотораксу, плеврит, пневмонія, перелом ребра, сепсис, гостра анемія, шок.

Прогноз. При непроникних ранах сприятливий і обережний при проникних ранах.

Лікування. При свіжих і непроникних ранах виконують їх ревізію, зупиняють кровотечу, видаляють стороні тіла і мертві тканини. Рани в подальшому або зашивають , або дренують з антимікробними препаратами.

При проникних ранах тварину виводять з шокового стану, зупиняють кровотечу, профілактують ранову інфекцію; внутрішньовенне введення 0,25%-ного розчину новокаїну з антибіотиками (1лм/кг), 1%-ний розчин іхтіолу (60-80мл), нейролептики тощо. Виконують хірургічну обробку рани і закривають її швом, проводять курс антибіотико терапії.

2. Пневмоторакс та гемоторакс.

Пневмоторакс — скупчення повітря в плевральній порожнині і підвищення тиску в ній. Повітря може потрапити в порожнину плеври при пораненнях, що проникають у грудну клітку, при розриванні емфізематозних альвеол на поверхні легені, розпаді легеневої тканини (туберкульоз, пухлина, абсцес). При цьому порожнина плеври може сполучатися з легенею та органами травлення — стравоходом, шлунком, кишечником. .

Пневмоторакс буває: відкритий, закритий, клапанний (найбільш небезпечний).

При клапанному — рановий канал закритий «клапаном»- згустком крові, зміщеним тканинами, при вузьких, звивистих ранових каналах (вхід повітря вільний, а виходу назад немає).

Відкритий пневмоторакс — при пораненні грудної стінки, рідко великого бронха. Засмоктування повітря в грудну порожнину, при вдиху і при видиху вихід. З повітрям викидається (при навантаженні) кров, рідина, а через 2-3 дня ексудат.

Клініка: порушення, симптоми асфіксії, тахікардії, ціанозу слизових, через 2-3 дні плеврит.

Закритий пневмоторакс — повітря попадає в момент поранення, тканини злипаються, повітря не надходить (колоті рані й ін.).

Крововиливу в плевральну порожнину (гемоторакс).

Виникає при пораненні міжреберних артерій, внутрішньої грудної артерії, легеневої артерії, аорти, задньої полої вени й ін.

Клінічні ознаки: блідість слизових оболонок, слабкий пульс, занепокоєння, утруднене дихання, серцевий поштовх посилений, гіпотензія.

Диференціюють від плевроцентезу.

При непроникаючих ранах:

1. зупинити кровотечу

2. видалити сторонні тіла

3. дезінфекція ураженої області

4. канал розширити

5. шви

6. при протипоказаннях загоєння по первинному натягу в порожнину рани вводять капілярний чи трубчастий дренаж

7. переливання крові чи кровозамінних препаратів

8. лікування як при ранах.

При проникаючих ранах:

1. швидке закриття ранового каналу (серветка, тампон)

2. врахування стану здоров’я тварини

3. туалет рани

4. на краї рані 3-х рядний шов: а) костальная плевра; б) міжреберні м’язи;

в) шкіру.

5. перевірка герметичності (рефлектором).

6. шви не на всю рану

7. при неможливісті закрити канал плеврою, висікають мертві тканини ощадливо, фіксують пінцетом і підшивають його до країв рани; чи виконують пластику окістя.

8. пункція плевральної порожнини й відкачують повітря (місце уколу — 12-15-і міжребіря, відступивши на 5-20см в від серединної лінії спини. У великих тварин відкачують 15-20л повітря, у дрібних 5-10л, у собак -1-0,5л).