4. Катаракта.

Помутніння кришталика (катаракта) Cataracta, помутніння — обумовлене втратою прозорості його капсули або паренхіми.

Етіологія та патогенез — найчастіше результат захворювання навколишніх тканин, хвороб окремих органів та всього організму. При порушенні живлення кришталика, при механічних пошкодженнях, опромінення, загальні отруєння, вікові зміни.

Капсулярна катаракта — розростається епітелій передньої стінки капсули, який заглиблюється в поверхневі шари паренхіми кришталика. В паренхімі щілини, заповнені мутною рідиною, набряк її волокон. Вони руйнуються або склеротизуються, відкладаються солі вапна, холестерин, гематоідин тощо. Змінюється форма кришталика, він ущільнюється, стає непрозорим (частково або повністю).

Класифікація катаракти: вроджена, травматична, симптоматична (при чумі собак, злоякісній катаральній гарячці), токсична, вікова(синильна).

Симптоми. Молочно-біла пляма. Окремі краплини і диски, щільні утворення.

Діагноз. Огляд ока, офтальмоскопія. Прогноз несприятливий.

Лікування. На початку захворювання протягом 2-3 тижнів рибофлавін, аскорбінова кислота, йодисті препарати, тканинна терапія, введення протеолітичних ферментів, ультразвук. Медикаментозне лікування малоефективне. Оперативне видалення непрозорого, пересаджують штучний.

4. Інфекційні та інвазійні кератокн’юнктивіти.

Рикетсійний керато- кон’юнктивіт. (Conjunctivo-кeratitis Rickettsiosa).

Рикетсії внутрішньоклітинні паразити, локалізуються у цитоплазмі, рідше у ядрі клітин епітелію рогівки кон’юнктиви, можливо і поза клітин. Нитковидні, кулеподібні, овоїдні і гантелеподібні. Грамнегативні.

Хворіють частіше велика рогата худоба (до року) дорослі рідше і легше. Уражаються і вівці, кози, свині.

Перебіг — частіше ензоотія, епізоотії. Реєструється круглий рік.

Етіологія. Хворі та перехворівші (зберігається до 83 днів). Зараження контактним, повітряно-крапельним і трансмісивним шляхом, рідше — аліментарне. Не виключено — внутрішньоутробне.

Клінічні ознаки — по Плахотіну з співробітниками 6 стадій:

Перша — серозно-катаральний кон’юнктивіт. 6-12 днів;

Друга — ерозії рогівки, порушення дзеркальності. 2-14 днів;

Третя — клітинна інфільтрація (сірувате часте або молочно-біле помутніння рогівки, її васкуляризація. 7-14 днів;

 Четверта — абсцес:

 П’ята — виразки рогівки. До 33 днів;

 Шоста — рубцювання, стихання запалення, рубець.

Типово асептичний перебіг (перші три стадії) потім інфекція. Тривалість стадій залежить від своєчасності, ефективності лікування та опірності організму.

Діагноз. Клінічні ознаки, лабораторні дослідження.

Диференційний діагноз від хламідіозу, телязіозу та ін.

Лікування. Ефективно діють: сульфаніламіди (сульфазол, стрептоцид, сульфацил натрію) та антибіотики тетрациклінового та пеніцілінового ряду ( Біцилін і пеніцилін (порошки) і тетрациклін в полівініловому спирті та   Ерітроміцин з риб’ячим жиром, дибіоміцин і синтоміцинова емульсії), 15% прополісова мазь; ГЛП (плівки) з лізоцимом, сульфаніламіди і антибіотики;  по Авророву з сульфацил-натрієвою маззю або синтоміциновою емульсією; УЗД терапія (в 3-ю, 4-у, 5-у, 6-у стадії). Можливе застосування новокаїнотерапії (Гатін — блокаду — у підочний канал і під шкуру в ділянці повік, Голіков, Шитов — розчин новокаїну в ділянку верхнього шийного симпатичного вузла).

Хламідіозний кон’юнктиво-кератит. (Conjunctivo-Keratitis Chlamidiosa)

Виникає частіше у великої рогатої худоби і дрібної рогатої худоби. Збудник Chlamidia psittaci. Локалізуються в слизових — ока, носа, сльозах хворих та перехворілих. Облігатні, внутрішньоклітинні паразити, здатні утворювати внутрішньоклітинні включення. Подібні до рикетсій: мають паличку, містять РНК і ДНК, розмножуються простим діленням, чутливі до сульфаніламідів, грамнегативні. Передається — контактним шляхом (злизування, кашель), мухами. Багато при концентрації поголів’я в літній період. Іноді виникає панофтальміт і розрив ока.

Сприйнятливі тварини усіх вікових груп, частіше до року. Сприяють зменшення резистентності, порушення зоогігієнічних норм утримання.

Клінічні ознаки. Інкубаційний період 7-14 днів. Уражуються одне, рідше два ока. Витікання із кон’юнктивального міхура і носа, вони рясні, водянисті, виникають виразки. Виникає інтенсивний ріст периферичних судин, особливо по краю.

Діагноз — лабораторні дослідження.

Прогноз — своєчасне і наполегливе лікування — сприятливий (одужання через 8-14 днів). У інші випадках — сумнівний або несприятливий.

Лікування як і при рикетсіозі. Антибіотики тетрациклінового ряду (вони порушують ферментативну діяльність хламідій, перешкоджають їх виходу із клітин і проникнення у здорові клітини.

Профілактика. Ізоляція хворих, лікування, протиепізоотичні заходи.

Телязіозній кератоконюнктівіт

Телязиоз (thelaziosis) - гельмінтоз з групи нематодозів, характеризується ураженням органів зору. Thelazia callipaeda Збудник - нематода Thelazia callipaeda - біогельмінти личинки Thelazia callipaeda заносяться в око мухою Phortica variegata, через хоботок якої інвазійні личинки потрапляють на слизову оболонку ока остаточного господаря. Телязії паразитують в слізному апараті.

Клінічні ознаки. З'являється сльозотеча, протягом декількох днів розвивається кон'юнктивіт, кератит, блефарит з витіканням гною, утворенням кірок, нерідко набряк і злипанням повік, сліпота. Хвороба протікає у формі кон'юнктивіту. У тварин підвищується температура на 1-2 ° С, відзначають ослаблення апетиту, неспокій, зниження надоїв (у корів). Хвороба триває протягом 1-2 міс і особливо гостро протікає у молодняку​​з 4-місячного віку.

Прогнозхвороби сприятливий або може розвинутися сліпота. ,Лікування:Для дегельмінтизації тварин при телязіозі, застосовують водні розчини йоду, хлорофосу, борної кислоти і лізолу, а також емульсії іхтіолу і лізолу на риб'ячому жирі. Очі хворих тварин промивають із спринцівки з м'яким наконечником. Розчин йоду готують за прописом: йоду кристалічного 1 г, йодистого калію 2 г, кип'яченою і профільтрованої води 2000 мл. Під третє повіку кожного ока вводять по 50-75 мл підігрітого до 38-39 ° розчину йоду. Хлорофос застосовують у вигляді розчинів: 1%-ного (3 мл) і 2%-ного (1 мл) за допомогою маленької спринцівки або очної піпетки. Борну кислоту (2-3%-ні розчини) вводять по 50-75 мл під третю повіку. Лізол у вигляді 0,5%-ного водного розчину і 3%-ної емульсії, а також 3%-ную емульсію іхтіолу вводять по 2-3 мл в кожне око. Хворих тварин піддають лікувальним дегельмінтизації триразово з інтервалом в 2-3 дні.

При ускладненні телязіозу секундарною інфекцією (кератит, гнійний кон'юнктивіт) призначають сульфаніламідні препарати, антибіотики, очні краплі (5%- нормакс, софрадекс).