- •Змістовий модуль 3. Хірургічне лікування хвороб у різних ділянках тіла.
- •Тема 15. Хвороби в ділянці голови.
- •1. Ушкодження рогів.
- •2. Захворювання в зубів.
- •Носова кровотеча
- •Хвороби вуха: отити, стороні тіла в слуховому проході, гематома вушної раковини.
- •Запалення вуха (отит).
- •Стороні тіла в слуховому проході
- •5. Актиномікоз в ділянці голови.
- •6. Запалення придаткових пазух (синусит).
- •Тема 16. Хвороби в ділянці потилиці та шиї.
- •Флегмона потилиці
- •Флебіт, парафлебіт та тромбофлебіт яремної вени.
- •Стороні тіла в стравоході.
- •Некроз потиличної зв'язки
- •Тема 17. Хвороби в ділянці холки.
- •1. Лімфоекстравазат в ділянці холки.
- •Глибокі гнійно-некротичні ураження та бурсити холки.
- •Травматичний набряк.
- •Тема 18. Хвороби в ділянці грудної стінки та попереку.
- •1. Рани грудної стінки.
- •2. Пневмоторакс та гемоторакс.
- •Переломи ребер.
- •Остеомієліт ребра.
- •5. Спондильоз.
- •Тема 19. Хвороби в ділянці живота.
- •Перитоніт.
- •Зміщення сичуга
- •Зміщення і розширення шлунка у собак.
- •Хвороби в ділянці тазу, хвоста, прямої кишки.
- •Тема 20. Андрологічні хвороби.
- •Пухлини статевого члена.
- •Орхіт та епідидиміт.
- •Гематоцеле, гідроцеле.
- •Запалення передміхурової залози. Аденома передміхурової залози
- •6. Сечокам’яна хвороба
- •7. Післякастраційні ускладнення.
- •Офтальмологія.
- •Будова та фізіологія органа зору.
- •Будова ока
- •3. Хвороби повік.
- •Кон’юнктивіти.
- •Хвороби рогівки.
- •Катаракта.
- •Інфекційні та інвазійні кератокн’юнктивіти.
2. Захворювання в зубів.
Хвороби зубів у домашніх тварин часте явище. Лікують таки хвороби зубів у тварин: як зубний камінь, пульпіт, періодонтит, карієс та видалення зуба.
Зубний камінь. Зубний камінь видаляли механічним способом,У подальшому ротову порожнину періодично 2 – 3 рази на день протягом 4-5 днів промивають розчином антисептичних і в’яжучих засобів (перманганат калію 1: 1000). Зону, раніше покриту зубним каменем, протягом 3 – 4 днів один раз можна змащувати молочною кислотою з наступною обробкою 3 -5%-ним розчином питної соди. Для цього можна використовувати зубну щітку.
Пульпіт (запалення зубної пульпи). Зубна пульпа в каналі кореня зуба включає кровоносні, лімфатичні судини і нервові сплетення. Вона забезпечує харчування зуба. Причинами запалення зубної пульпи можуть бути оголення (карієс), перелом, перехід запального процесу з сусідніх тканин.
Ознаками захворювання є болючість, не використання при розжовування їжі хворий боку, зміна кольору зуба і його фарбування.
Гранулезний пульпіт протікає хронічно і призводить до розростання грануляційної тканини («дикого м’яса»).
Лікування тварині дають м’який корм, навколо шийки зуба наносять йод-гліцерин,розчин йоду ,2-4%-ним спиртовим розчином піктоіну. . Застосовують каметон. Зуб, вражений гнійним, гранульоматозним, а тим більше гангренозний пульпітом, видаляють.
Періодонтит – запалення кореневої оболонки зуба, розвивається в зоні сполучної оболонки (периодонт), яка з’єднує зуб з кістковою тканиною щелепи.
Причинами періодонтиту бувають удари щелепи, тріщини зуба, перехід запалення з ясен. Відзначаються припухання ясна навколо зуба, хворобливість, розхитування зуба. Якщо запалення переходить на кісткову тканину, то розвивається остеомієліт з утворенням свищів.
При лікуванні тварині дають м’який корм, ротову порожнину промивають теплими дезінфікуючими розчинами (1:1000 перманганат калію, 1:5000 фурацилін, 3%-ная бромна кислота, 3%-ний натрію гідрокарбонат). Застосовуються також прополіс, стрепсіліс, сальвін, камфомен, транексамоновая кислота, фарингосепт і відвар шавлії.
При периодонтитах і пульпітах хорошим засобом є календула (нігтики лікарські) як протизапальний і бактерицидний засіб для полоскання ротової порожнини (10г квіток залити склянкою окропу, настояти, потім для полоскання використовувати чайну ложку настоянки на склянку теплої води). Полоскати вранці і ввечері. Для цих цілей використовують також корінь алтея лікарського, корінь солодки голої, листя мати-й-мачухи, плоди фенхелю звичайного. При гнійно-дифузному періодонтиті зуб видаляють.
Карієс – прогресуючий гнильний розпад субстанції зуба – емалі, дентину, цементу. Причини карієсу недостатньо з’ясовані, привертають переломи зуба, зубний камінь, вроджена схильність зуба. Він часто розвивається після перехворювання чумою. Карієс буває поверхневий, середній, глибокий і повний.
Клінічні ознаки. перкусія зуба і пальпація щелепи через щоку дуже болюча, при зондування дупла виявляють зубну норицю. На зубі ранні сліди карієсу – білі і не пігментовані плями на зубах, різні за розміром і глибиною, з шорсткою поверхнею. Поверхня карієсного зуба нерівна, місця ураження мають чорний та коричневий колір.
Лікування при поверхневому карієсі місця ураження після промивання антисептичними розчинами змащують насиченим розчином нітрату срібла. При глибокому і тотальному – хворий зуб після знеболення видаляють.
Видалення (екстракція) зуба
Видалення (екстракція) зуба виконується з обов’язковою транквілізацією або анестезію, відповідно, нижньощелепних або верхньощелепових нервів. Екстракція зуба складається із 4-х основних моментів: 1-підрізування ясен; 2-накладання зубних щипців; люксація (розхитування) зуба; 4 – власна екстракція.