Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
змістовний модуль 3.doc
Скачиваний:
94
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
370.69 Кб
Скачать
  1. Зміщення сичуга

Спостерігається у великої рогатої худоби, рідко у дрібних жуйних і проявляється здуттям та зміншенням сичуга переважно вліво.

Етіологія і патогенез. Причини – високонцентрована годівля, згодовування великих порцій корму, гіпотонія та атонія передшлунків, кетоз, гепатодистрофія, ендометрит, спадковість. Бродіння кормових мас та посилене газоутворення зумовлює збільшення сичуга та його зміщення вліво і рідше вправо. Нагромадження в організмі великої кількості токсичних продуктів обумовлює розвиток дистрофічних процесів у печінці, міокарді, нирках та порушує функцію нервової системи.

Клінічні ознаки. Тварина пригнічена; апетит, продуктивність та вгодованість знижується. При перкусії виявляють дзвінки металеві звуки, аускультацією – звуки «падаючої краплі» та плескоту рідини. Прогресування хвороби зумовлює синдром кольок, а інтоксикація призводить до зниження тактильної і больової чутливості, коматозного стану.

Лікування Спочатку голодна дієта протягом 24-48 годин. При зміщенні сичуга вліво тварину кладуть на правий бік, перекидають на спину, розгойдують вліво-вправо і намагаються пальпаторно змістити його у напрямку до пупка. При правобічному зміщенні тварину кладуть на спину, а виправлення положення сичуга здійснюють через пряму кишку, або черевну стінку. Операцію проводять у випадку неефективності консервативного лікування. Фіксація і знеболювання, як при руменотомії. Техніка операції при лівосторонньому зміщенні. Після лапаротомії у правій голодній ямці через верхню точку сичуга за допомогою голки з приєднаною трубкою, виведеною назовні, евакуюють гази до спадання сичуга й повернення його до свого анатомічного положення. Потім великий сальник і сичуг обережно витягують вгору, поки пілорус не опиниться на рівні рани здухвини. На каудальний край останнього на 2см вентрально й каудально від рани накладають шов, який при­кріплюють до прилеглої черевної стінки з м'язами. Такий самий шов накладають на 3см дорсальніше від першого. Як шовний матеріал використовують синтетичну нитку. Лапаротомну рану закривають як після руменотомії. Техніка операції при правосторонньому зміщенні. Місце оператив­ного доступу — права голодна ямка. При цьому слід бути обережним, оскільки стінка здутого сичуга щільно прилягає до очеревини. Опе­рують на стінці сичуга, вільній від сальника, на яку почергово накла­дають два серозно-м'язові кісетні шви: перший діаметром 5—7 см; другий — у середині першого, з діаметром, необхідним для відвідної трубки. Останню вводять у сичуг на 30—40 см через невеликий розріз у центрі другого шва, який швидко стягують, не зав'язуючи. За допо­могою пальпаторної компресії сичуг звільняють від вмістимого. Зонд витягують і внутрішній кисетний шов зав'язують, а зовнішній зні­мають. Сичугу надають природного положення. При пілороспазмі додатково виконують пілороміотомію — 6—8 повздовжніх насічок у межах серозно-м'язової оболонки завдовжки 3—4см на відстані 2,5см.Післяопераційне лікування спрямовують на боротьбу з гіповолемією, інтоксикацією, ліквідацією енергетичного дефіциту.