- •Змістовий модуль 3. Хірургічне лікування хвороб у різних ділянках тіла.
- •Тема 15. Хвороби в ділянці голови.
- •1. Ушкодження рогів.
- •2. Захворювання в зубів.
- •Носова кровотеча
- •Хвороби вуха: отити, стороні тіла в слуховому проході, гематома вушної раковини.
- •Запалення вуха (отит).
- •Стороні тіла в слуховому проході
- •5. Актиномікоз в ділянці голови.
- •6. Запалення придаткових пазух (синусит).
- •Тема 16. Хвороби в ділянці потилиці та шиї.
- •Флегмона потилиці
- •Флебіт, парафлебіт та тромбофлебіт яремної вени.
- •Стороні тіла в стравоході.
- •Некроз потиличної зв'язки
- •Тема 17. Хвороби в ділянці холки.
- •1. Лімфоекстравазат в ділянці холки.
- •Глибокі гнійно-некротичні ураження та бурсити холки.
- •Травматичний набряк.
- •Тема 18. Хвороби в ділянці грудної стінки та попереку.
- •1. Рани грудної стінки.
- •2. Пневмоторакс та гемоторакс.
- •Переломи ребер.
- •Остеомієліт ребра.
- •5. Спондильоз.
- •Тема 19. Хвороби в ділянці живота.
- •Перитоніт.
- •Зміщення сичуга
- •Зміщення і розширення шлунка у собак.
- •Хвороби в ділянці тазу, хвоста, прямої кишки.
- •Тема 20. Андрологічні хвороби.
- •Пухлини статевого члена.
- •Орхіт та епідидиміт.
- •Гематоцеле, гідроцеле.
- •Запалення передміхурової залози. Аденома передміхурової залози
- •6. Сечокам’яна хвороба
- •7. Післякастраційні ускладнення.
- •Офтальмологія.
- •Будова та фізіологія органа зору.
- •Будова ока
- •3. Хвороби повік.
- •Кон’юнктивіти.
- •Хвороби рогівки.
- •Катаракта.
- •Інфекційні та інвазійні кератокн’юнктивіти.
Зміщення сичуга
Спостерігається у великої рогатої худоби, рідко у дрібних жуйних і проявляється здуттям та зміншенням сичуга переважно вліво.
Етіологія і патогенез. Причини – високонцентрована годівля, згодовування великих порцій корму, гіпотонія та атонія передшлунків, кетоз, гепатодистрофія, ендометрит, спадковість. Бродіння кормових мас та посилене газоутворення зумовлює збільшення сичуга та його зміщення вліво і рідше вправо. Нагромадження в організмі великої кількості токсичних продуктів обумовлює розвиток дистрофічних процесів у печінці, міокарді, нирках та порушує функцію нервової системи.
Клінічні ознаки. Тварина пригнічена; апетит, продуктивність та вгодованість знижується. При перкусії виявляють дзвінки металеві звуки, аускультацією – звуки «падаючої краплі» та плескоту рідини. Прогресування хвороби зумовлює синдром кольок, а інтоксикація призводить до зниження тактильної і больової чутливості, коматозного стану.
Лікування Спочатку голодна дієта протягом 24-48 годин. При зміщенні сичуга вліво тварину кладуть на правий бік, перекидають на спину, розгойдують вліво-вправо і намагаються пальпаторно змістити його у напрямку до пупка. При правобічному зміщенні тварину кладуть на спину, а виправлення положення сичуга здійснюють через пряму кишку, або черевну стінку. Операцію проводять у випадку неефективності консервативного лікування. Фіксація і знеболювання, як при руменотомії. Техніка операції при лівосторонньому зміщенні. Після лапаротомії у правій голодній ямці через верхню точку сичуга за допомогою голки з приєднаною трубкою, виведеною назовні, евакуюють гази до спадання сичуга й повернення його до свого анатомічного положення. Потім великий сальник і сичуг обережно витягують вгору, поки пілорус не опиниться на рівні рани здухвини. На каудальний край останнього на 2см вентрально й каудально від рани накладають шов, який прикріплюють до прилеглої черевної стінки з м'язами. Такий самий шов накладають на 3см дорсальніше від першого. Як шовний матеріал використовують синтетичну нитку. Лапаротомну рану закривають як після руменотомії. Техніка операції при правосторонньому зміщенні. Місце оперативного доступу — права голодна ямка. При цьому слід бути обережним, оскільки стінка здутого сичуга щільно прилягає до очеревини. Оперують на стінці сичуга, вільній від сальника, на яку почергово накладають два серозно-м'язові кісетні шви: перший діаметром 5—7 см; другий — у середині першого, з діаметром, необхідним для відвідної трубки. Останню вводять у сичуг на 30—40 см через невеликий розріз у центрі другого шва, який швидко стягують, не зав'язуючи. За допомогою пальпаторної компресії сичуг звільняють від вмістимого. Зонд витягують і внутрішній кисетний шов зав'язують, а зовнішній знімають. Сичугу надають природного положення. При пілороспазмі додатково виконують пілороміотомію — 6—8 повздовжніх насічок у межах серозно-м'язової оболонки завдовжки 3—4см на відстані 2,5см.Післяопераційне лікування спрямовують на боротьбу з гіповолемією, інтоксикацією, ліквідацією енергетичного дефіциту.