Питання для самопідготовки

1 Які форми обліку ведуть в кінних заводах та на племінних фермах?

2. Які форми обліку ведуть на іподромах?

3. Яке значення для оцінювання племінних коней має їхній родовід?

4. Яке значення в селекційній роботі мають державні книги племінних коней?

5. Як визначити лінійну належність племінних коней?

6. Охарактеризувати селекційні ознаки коней і методи їх оцінювання.

7. Коли проводять перше і послідуюче бонітування коней?

8. Охарактеризувати головні ознаки, за якими необхідно вести селекцію.

9. Методи добору коней.

10. Методи підбору коней.

11. Які основні показники відбору коней: верхових і рисистих порід, ваговозів.

12.Що включає показник роботоздатності нащадків в чистокровному кіннозаводстві?

13.Охарактеризувати перспективи селекції коней.

Тема 8. Селекція сільськогосподарської птиці.

Заняття 8.1. Тема. Організація селекційної роботи щодо оцінки племінної цінності і використання плідників у племінних господарствах з розведення яєчних курей.

Мета заняття. Ознайомитися з методами оцінки племінних якостей, перевірки та використання півнів-плідників у племінних заводах.

Методика виконання завдання №1. Сучасне птахівництво базується на використанні спеціалізованих (за продуктивними або зчепленими із статтю ознаками) ліній. Які б завдання не ставив перед собою селекціонер, він буде проводити відбір за комплексом ознак, тому що відбір за однією ознакою, як правило, призводить до погіршення багатьох інших, особливо тих, які знаходяться у негативному корелятивному зв’язку високого рівня. Кількість ознак, за якими зараз ведеться оцінка і відбір кращої птиці для відтворення наступної генерації, досягає 10-15 та більше. Оскільки в птахівництві за рахунок малого терміну оцінки і вико­ристання птиці (1-5 років) та швидкої зміни поколінь (1-1,5 роки) оцінюється велика кількість особин (20-30 тис. голів однієї лінії), особливою дбайливістю треба підходити до підбору для відтворення стада насамперед плідників. Крім того, застосування у племінних заводах з розведення яєчних курей та індиків штучного осіменіння створює можливість оцінювати від кожного плідника якомога більше нащадків, а це дає змогу підвищити точність оцінки племінної якості плідників і в цілому ефект селекції.

На виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві” згідно з “Положенням про присвоєння статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві” проводиться поглиблена селекційно-племінна робота з перевірки, оцінки та використання плідників у племінних заводах та селекційних центрах.

У племптахорепродукторах застосовують лише масову селекцію при відборі плідників для використання в схрещуваннях з метою одержання батьківських форм і фінальних гібридів.

Оскільки селекційна робота з кожним видом птиці має свою специфіку, то і основні ознаки, з якими вона проводиться, різні, а саме в яєчному курівництві вона спрямована на одержання максимальної кількості яєць високої якості, при селекції м’ясних видів птиці і одержання високої живої маси, м’ясних форм і м’яса від несучки та і збереженість поголів’я. Крім того, з різними видами птиці селекціоновані ознаки оцінюються у різні вікові періоди. Виходячи з цього, методика оцінки, перевірки і використання плідників кожного виду (яєчні і м’ясні кури, індики, качки, гуси) буде різна, а методи оброби и аналізу результатів одержаних даних - подібні.

У племінних заводах з розведення яєчних курей відповідно до їх статусу і функцій проводять поглиблену селекційно-племінну роботу з птицею вихідних ліній кросів та окремих порід. Основні завдання племінної роботи:

• удосконалення племінних і продуктивних якостей птиці шляхом проведення поглибленої селекційної роботи та використання для відтворення стада найкращих племінних ресурсів вітчизняного та зарубіжного походження;

• створення і апробація нових, поліпшення існуючих високо­продуктивних порід і популяцій з високим генетичним потенціалом;

• збереження генофондних стад цінних порід птиці і використання їх для створення нових селекційних досягнень;

• проведення випробувань ліній на поєднуваність;

• одержання плідників-поліпшувачів із стійкою спадковістю, використання їх для відтворення стада та ін.

Генетичний матеріал племзаводу використовується для одержання прабатьківських стад в племптахорепродукторах 1 порядку, які в свою чергу від прабатьківського стада одержують батьківські форми для репродукторів II порядку.

Основним методом селекційної роботи у племзаводі є комбінована селекція з використанням індивідуального і сімейного відбору з оцінкою плідників за фенотипом, якістю нащадків, сестер і напів- сестер, збереженням диференціації ліній у кросі та застосуванням жорсткого бракування за основними ознаками.

Методика оцінки плідників за племінною цінністю і відбір кращих особин.

При оцінці племінної цінності плідників дуже важливо знайти правильний критерій, з використанням якого можна, за можливістю, звести до мінімуму вплив зовнішнього середовища на рівень оцінюваних селекціонованих ознак. Про придатність будь - якого із методів такої оцінки можна судити, виходячи із ступеня успадкування кожної селекціонованої ознаки.

У птахівництві при відтворенні чистих ліній період інкубації яєць, достатньо тривалий (до 45 діб). Через відмінності в якості яєць і одержаного молодняку з різних партій виводу, різних умов вирощування і утримання птиці якість птиці може значно змінюватись. Внаслідок цього можуть бути значні коливання племінної цінності окремих особин, та батьків, а також у величинах популяційних характеристик стада (коефіцієнтів успадкування, кореляції, регресії, варіабельності та ін.). Так, різниця показників несучості різних партій виводу курей за 40 тижнів життя може бути до 13 яєць, а показників маси яєць - до 1 г.

Для підвищення точності оцінки плідників в інституті птахівництва УААН розроблено метод нівелювання впливу факторів зовнішнього середовища, який дозволяє перевести кількісні показники індивідуальної продуктивності особин кожної партії виводу у відносні величини. Це здійснюється на основі даних відхилення показників кожної особини від середніх значень партії виводу з урахуванням рівня похибки середнього, довірчого інтервалу і напрямів селекції в кожній лінії за формулою 44:

у=100хх/(М_п+bхmхt); (44)

де: у - величина ознаки після її перетворення у відносні одиниці;

х - значення ознаки особини до перетворення; М_п – середнє значення ознаки партії виводу; b – (+1) при селекції на підвищення ознаки, (-1) при селекції на зниження ознаки;

m – похибка середнього; t – критерій Стьюдента.

Такий метод дає змогу враховувати вплив інших факторів (ярус, сторона кліткової батареї, освітленість та ін.). З використанням цього методу підвищується точність оцінки плідника за якістю нащадків за усіма партіями виводу, незалежно від кількості нащадків у партії, а при обчисленні коефіцієнтів успадкування можна обійтися двофакторним аналізом, а не трифакторним.

Оцінка племінної цінності півнів проводиться за такими критеріями: походженням, власним фенотипом, якістю сестер, напівсестер та нащадків.

Оцінку і відбір півнів-плідників проводять у чотири етапи.

Першу оцінку і відбір півників проводять у добовому віці. При цьому відбирають кондиційний молодняк згідно з ДСТУ 2021-91 реєструють його походження за батьками. При селекції аутосексних ліній за генами, які маркують стать, оцінюють кожне курча за кольором пуху або швидкістю оперення крила. На вирощування передають тільки типових за цією ознакою півників. У цьому віці необхідно відбирати півників у 5-6 разів більше, ніж необхідно їх для використання у селекційному стаді.

Другу оцінку і відбір півнів проводять у віці 9-10 тижнів за фенотипом і походженням, саме від кращих за комплексом продуктивних і репродуктивних ознак матерів. Для цього перед початком такого відбору за допомогою ПЕОМ обробляють результати індивідуального інкубування яєць від птиці селекційних гнізд. Вираховують середні значення заплідненості, виводимості яєць та виводу молодняку за лінією, мікролінією, батьком і матір'ю. Крім того, в цей період вже є результати оцінки несучок за повний період продуктивності. Тоді на основі даних інкубації, кількісних і якісних ознак продуктивності несучок-матерів вибирають від кожного селекційного гнізда 3-5 кращих матерів. Потім формують списки нащадків, одержаних від кращих несучок-матерів. За цими списками відбирають півників, враховуючи при цьому загальний розвиток, міцність конституції та розвиток вторинних статевих ознак. На цьому етапі відбору залишають на племінні цілі в 3-3,5 рази більше півників, ніж їх необхідно для комплектування селекційного стада.

Третю оцінку та відбір півнів здійснюють у віці 17-18 тижнів при переводі птиці в пташники для селекційного стада, оцінюючи півнів за екстер'єром і походженням. Від кожної матері відбирають 2 синів, а із найцінніших сімей - 3-4 синів. Якщо терміни комплектування стад множника і селекційного стада співпадають, то тоді з метою підвищення генетичного потенціалу стада множника відбирають для нього півнів від птиці селекційних гнізд. Усього в цьому віці необхідно відбирати плідників з розрахунку 1 півень на 5-7 голів курей селекційного стада, що будуть поставлені на випробування.

Четверта і основна оцінка молодих півнів-плідників здійснюється у віці птиці 40-42 тижні життя за комплексом таких ознак:

а)власним фенотипом: екстер’єром, живою масою у віці 19-20 тижнів, яка повинна складати не менше -0,5σ від середнього значення показника лінії (що для яєчних курей є не основною ознакою, але контролюється), якістю й об’ємом спермопродукції при штучному заплідненні. В окремих випадках можна оцінювати за показником заплідненості яєць які визначають, закладаючи на інкубацію не менше 20 яєць від гнізда і оцінюючи розвиток бластодисків після 1 доби інкубації;

б) за показниками продуктивних та репродуктивних якостей матеріалів з урахуванням кількості дочок, поставлених від них на випробування (не менше 3). Від кожної кращої матері із показниками не нижче середніх за лінією відбирають двох-чотирьох синів;

в) за походженням з батьківської сторони за трьома рядами. Для цього враховують племінну цінність батька, діда, прадіда за основними селекціонованими ознаками у вигляді рангів (1 ранг - вірогідний поліпшувач, 2 ранг - невірогідний поліпшувач, 3 ранг - нейтральний, 4 ранг - невірогідний погіршувач, 5 ранг – вірогідний погіршувач). Цей ранговий метод заснований на різниці показників дочок і ровесниць “D” і критерія вірогідності цієї різниці на рівні Р=0,95 по Фішеру ‘F”. Ранги розподіляються наступним чином (табл.8):

Таблиця 8. Ранговий метод оцінки племінної цінності

Ранг	D	F	Племінна цінність
1	>0	>3,8	вірогідний поліпшувач
2	>0	1< F<3,8 ‘'FFF<3,8	невірогідний поліпшувач
3	-	<1	нейтральний
4	<0	1< F<3,8	невірогідний погіршувач
5	<0	>3,8	вірогідний погіршувач

Така рангова оцінка дозволяє не тільки порівнювати півнів - плідників за якістю їх нащадків у межах однієї генерації, а й просте­жувати успадкування племінної цінності за генеалогічними гілками не за абсолютними показниками, а за показниками, які не залежати від впливу середовища і терміну використання птиці.

Для подальшої роботи вибирають півнів, які походять від батьків, що мають ранги 1-3 за провідними селекціонованими ознака ми (поліпшувачів та нейтральних), а також тих, від яких поставлена на випробування за продуктивністю не менш 35 дочок. Від кожної а батька відбирають 10-12 синів від кращих матерів;

г) за показниками якості сестер та напівсестер за 40-42 тижні життя. При цьому враховують такі їх показники: статева зрілість, несучість, маса та якість яєць, життєздатність молодняку та дорослої птиці, колір пуху добових курчат та оперення дорослих курей, інтенсивність забарвлення шкаралупи яєць тощо. При цьому використовується метод порівняння дочок із ровесницями. У цьому журналі видається список молодих самців-плідників, де наведене їх походження за матерями батьками, дідами. Тут же видається характеристика сімей (показники проти кожної матері) і сімейств (показники проти кожного батька) як за абсолютними показниками продуктивних ознак, так і за відносними (модифікованими або рангами).

Наприклад, самець за номером 06Б401405 із живою масою у 22 тижні 2,1 кг має двох братів 06Б401725 (1,9 кг) і 06Б40І604 (2,2 кг). За кожним самцем наведені дані якості спермопродукції (об’єм та густина сперми). У їхньої матері 05А015526 на випробуванні було 6 дочок з середньою їх характеристикою за оцінюваними ознаками: вік знесення першого яйця, несучість, маса яєць, збереженість дорослих курей за І період продуктивності, колір шкаралупи яєць у балах, індекс форми яєць, пружна деформація шкаралупи. Тут же видається характеристика матері за збереженістю одержаного від неї молодняку і відтворними якостями (заплідненість та виводимість яєць). Дані, наведені у рядку за матір’ю, одночасно є даними за сестрами цих самців.

Батько цих самців 05И02І023 має 49 дочок, які одержані від різних матерів (05А015526, 05А023327 та ін.). За батьком надається інформація: за комплексом продуктивних ознак дочок (середнє значення по 49 дочках), за збереженістю молодняку, одержаного від цього батька, його відтворною якістю (заплідненість і виводимість яєць) і ранговою оцінкою дочки - ровесниці). Дочки цього батька за відношенням до молодих самців є сестрами і напівсестрами.

Крім того, окремим рядком видається рангова оцінка діда самця за батьковою стороною (батько батька) 04Р30І704 за продуктивними ознаками, збереженістю і відтворними якостями 53 дочок.

На основі даних оцінки сестер і напівсестер за 40-42 тижні життя - проводиться відбір півнів-плідників у селекційні гнізда з урахуванням напрямів селекції кожної лінії. Для основних ознак, за якими проводиться спеціалізація кожної конкретної лінії, ранги за якістю напівсестер повинні бути І-3, показники сестер - не нижче середніх значень за лінією. За неосновними ознаками ці показники можуть бути і нижчими.

У наведеному прикладі кращими є три самці від матері 05А015526, два з яких із кращими показниками живої маси і якості спермопродукції будуть відібрані у селекційне ядро, а один - у стадо множника. А від матері 05А023327 (дочки якої матері гірші показники продуктивності і збереженості) самець буде вибракований.

Заключна оцінка племінної цінності молодих самців-плідників проводиться за показниками сестер і напівсестер за повний період продуктивності (66-72 тижні життя). Ці дані можуть використовуватись для оцінки птиці наступної генерації за походженням та при відборі кращих плідників на другий рік використання, якщо програмами селекції ліній передбачено використання переярої птиці.

Перевірка півнів-плідників за племінною цінністю залежить від основної мети селекції: або вдосконалення наявних племінних ресурсів і підтримання поєднуваності ліній у кросі, або створення нових ліній і селекція на поєднуваність для одержання нових гетерозисних гібридів. У залежності від поставленої мети у племінному заводі застосовують перевірку плідників як при розведенні ліній в “чистоті”, так і в схрещуваннях з іншими лініями при вивченні їх на поєднуваність.

При перевірці ліній на поєднуваність використовують два прийоми:

1. Коли кожного півня - плідника перевіряють одночасно за якістю лінійних і гібридних нащадків, одержуючи їх від складного гнізда несучок, а саме: коли половина курей належить до тієї ж лінії, що і самець, а друга - до іншої, поєднуваність з якою перевіряється. Цей прийом дозволяє перевірити плідника за одновіковими нащадками у перший рік його використання.

2. Застосування ротації півнів-плідників у селекційних гніздах. При цьому на початку племінного сезону відводять гібридних нащадків, потім плідників пересаджують до курей “своєї” лінії й одержують лінійних нащадків. Таким чином, до відбору плідників для одержання лінійних нащадків оцінка самців проводиться за результатами продуктивності гібридів.

При утриманні птиці в індивідуальних кліткових батареях і застосуванні штучного запліднення для перевірки можна ставити велику кількість плідників.

Перша перевірка племінної цінності півня-плідника проводиться після завершення випробування молодої птиці за початковий період продуктивності (40-42 тижні) за даними сестер і напівсестер. За допомогою розроблених в Інституті птахівництва УААН комп’ютерних програм оцінюється за комплексом селекціонованих ознак кожна особина, сім’я, сімейство, мікролінія та лінія в цілому. Відбирають кращих несучок у селекційне ядро, яких розподіляють у селекційні гнізда за родоводом. Складають плани парувань, враховуючи специфіку селекційної роботи із кожною лінією окремо. Співвідношення півнів і курей у селекційному гнізді 1: (12-15). Інтенсивність відбору півнів складає 6-7% від поставлених для випробування 17 - тижневому віці. Кількість півнів, яких перевіряють у селекційних гніздах, залежить від об’єму селекційного стада. В батьківських лініях та породах перевіряють не менше 60, в материнських - не менше 100.

Різниця у віці нащадків, що перевіряються, не повинна перевищувати 30 днів, максимальний термін збору яєць для інкубації 45 днів. Від кожного самця треба поставити на випробування не менше 100-110 добових курчат, а у віці 17 тижнів-не менше 35 дочок для перевірки їх за продуктивними ознаками.

Друга перевірка племінної цінності півнів-плідників проводиться даними продуктивності напівсестер і сестер за повний період випробування (66-72 тижні життя). За цими даними можна проводити оцінку птиці наступної генерації за походженням або проводити відбір кращих особин для використання на другий рік. При технології селекції. яка передбачає використання переярої птиці, оцінка самців при підборі у селекційні гнізда проводиться за якістю напівсестер і сестер за повний період продуктивності (66-72 тижні) і показниками нащадків 40-42 тижні.

Використання півнів-плідників для відтворення наступної генерації селекціонованих ліній

Ефект селекції в значній мірі залежить від виявлення і раціонального -

використання плідників, які мають високий генетичний потенціал - стійко передають свої якості нащадкам. Для цього необхідно збільшувати у популяції частоту генів особливо цінних плідників, у першу чергу вірогідних та невірогідних поліпшувачів за специфічними для кожної лінії ознаками, а також тих, що дають гетерозисних нащадків спрямованих схрещуваннях. Їх слід якомога ефективніше використовувати.

Після закінчення випробування птиці даної генерації за всіма півнями батьками, від яких одержана птиця, що була на випробувані видається інформація з оцінкою їх племінної цінності за показниками власних відтворювальних якостей, комплексу продуктивних ознак їх дочок за початковий та повний періоди продуктивності. В оцінку можна включати будь-які ознаки, за якими ведеться селекція кожної лінії чи породи, їх кількість не обмежується.

Така повна інформація про племінну цінність плідників дає змогу відбирати і використовувати у подальшій роботі не тільки кращих самців, а також і їх нащадків. Найбільшу цінність представляють високо вірогідні плідники-поліпшувачі, тобто плідники з високою комбінаційною здатністю, які можуть підвищувати господарсько корисні ознаки в нащадків усіх матерів. Такі плідники, в першу чергу, використовуються як засновники і продовжувачі ліній та окремих генеалогічних мікроліній. Оскільки вірогідних поліпшувачів (Fd>3,8) для селекційного ядра, як правило, недостатньо, таких плідників до­цільно залишати на другий рік використання.

З метою ефективного використання високоцінних плідників їх слід залучати для парування із самками в декількох селекційних , гніздах, що цілком можливо при застосуванні штучного осіменіння птиці, або використовувати у різних турах відтворення на генетичному матеріалі самок із різним походженням і племінною цінністю, :і також для відтворення стада множника.

Оцінка і використання плідників у племптахорепродукторах різних типів.

У прабатьківських та батьківських стадах племптахорепродукторів з розведення яєчних курей поглиблену племінну роботу не проводять. Методами масової селекції на індивідуальному рівні оцінюють екстер’єр, живу масу, міцність конституції і розвиток вторинних статевих органів плідників. Здійснюють однорідний груповий відбір кращих півнів-плідників, використання яких забезпечує високі показники відтворення стада.

Для виробництва гібридів застосовують різнорідний відбір батьківських і материнських ліній і форм відповідно до схеми кросу. У цих стадах необхідно з кожним роком або підвищувати класність птиці або утримувати на досягнутому рівні господарсько корисні ознаки прабатьківських та батьківських форм.

У племптахорепродукторах І та II порядку на 1 дорослого півня приймають на вирощування 2,0-2,5 добового півника. Оцінку відбір півнів на племінні цілі проводять відповідно до рекомендацій племзаводу або фірми.

Передбачається окреме вирощування півників батьківських форм: при клітковому утриманні в окремих батареях, при вирощуванні на підлозі - в окремих секціях. Коли на вирощування розміщують - несортований за статтю ремонтний молодняк, то у віці не пізніше 6 - 7 тижнів півників необхідно відокремити від курочок, залишивши тільки необхідну їх кількість.

Першу оцінку півників проводять у віці 6-7 тижнів. Півників оцінюють за живою масою, індивідуально зважуючи не менше 100 голів від партії виводу або з різних місць пташника. Потім вираховують середні значення живої маси і для подальшої роботи залишають птицю,жива маса якої знаходиться у межах ±15% від середньої величини партії. При відборі півнів одночасно оцінюють міцність конституції, величину і рівномірність розвитку вторинних статевих ознак (гребеня і сережок), пігментацію ніг і дзьоба, стан і колір оперення.

Другу і останню оцінку плідників проводять у 15-16-тижневому віці за екстер’єрними ознаками, живою масою, міцністю конституції. Якщо утримують півнів у кліткових батареях, то розмішують у кожну клітку або по одному півню, або по 2 голови, підбираючи однакових за живою масою і розвитком, щоб запобігти пригніченню. Для одержання достатньої кількості сперми для штучного осіменіння співвідношення півнів до курей у цьому віці повинно складати не менше 1 :(18-20). При утриманні на підлозі і вільному паруванні відбирають півнів до курей у співвідношенні 1:8. Необхідно передбачити певну кількість запасних півнів, яких утримують окремо.

Перед початком племінного сезону півнів оцінюють за якістю спермопродукції (об’ємом та густиною), незадовільних за цією ознакою вибраковують. В процесі використання півнів - плідників оцінюють їх запліднюючу здатність при контрольних закладках яєць на інкубацію.

Методика виконання завдання №2.

Методи та технологія оцінки, перевірки і використання півнів-плідників у племінних заводах.

Основний метод селекції ліній у племзаводі - комбінована селекція, яка включає відбір кращих сімей, сімейств і окремих особин з високими індивідуальними показниками, жорстке бракування за основними ознаками при лінійному розведенні, а при необхідності швидкого поліпшення окремих ознак - “прилиття крові’’ від птиці інших ліній, яких селекціонують у тому ж напрямі.

Селекційна робота у племзаводі базується на використанні молодої птиці (першого року продуктивності). Кращу птицю можна використовувати і на другий рік продуктивності в стаді множника після проведення штучної линьки.

Кількість селекційних гнізд визначається можливістю проведення селекції і доцільним співвідношенням ліній для відтворення стада множника. Мінімальна кількість гнізд для проведення ефективної селекції не менше 30-40. Виходячи з цього, при селекційній роботі з 4-лінійним кросом мінімальна кількість гнізд складає 240, а оптимальна - 360-420. При мінімальній кількості гнізд необхідне співвідношення ліній у загальному поголів’ї селекційного стада забезпечується за рахунок поголів’я селекційної птиці при груповому паруванні.

Оцінка племінної цінності півнів проводиться за походженням, власним фенотипом, якістю сестер, напівсестер і нащадків.

До постановки плідників на перевірку основну оцінку і відбір проводять за походженням, живою масою, швидкістю росту і екстер’єром у два етапи:

перша оцінка (бонітування) і відбір птиці для подальшої селекції здійснюється у віці 5 тижнів (корніш), 6 тижнів (плімутрок) за власною живою масою і живою масою сім’ї, розвитком грудних м’язів, екстер’єром, швидкістю оперення, міцністю ніг. На основі індивідуальної оцінки 100-200 курчат вираховують середні значення живої маси партії, варіабельність ознаки і визначають параметри відбору у селекційне стадо. При відборі молодняку для селекційного стада гніздового і групового утримання живу масу і м’ясні форми оцінюють індивідуально і відбирають для подальшої селекції особин із заданими параметрами відбору. Незалежно від живої маси бракують усіх недостатньо розвинутих курчат з екстер’єрними недоліками, Процент відбору півників у батьківській та материнській лініях породи корніш у селекційному стаді складає 5-10%, у множнику - 10-12 та 20-25 відповідно. У батьківській лінії породи плімутрок відбирають 10-15% півників як у селекційному стаді, так і в стаді множника, а в материнській лінії - 10-20 та 20-30 відповідно.

Оцінку птиці за витратами кормів на 1 кг приросту проводять до початку першого бонітування. Її проводять на одній із груп нащадків (тільки півники або тільки курочки, які представлені однаковою кількістю від усіх плідників, яких оцінюють) або на обох групах нащадків (і півники, і курочки) - не менше, ніж 30 нащадків від батька.

друга оцінка проводиться в 17( 18) - тижневому віці за живою масою і м’ясними формами тулуба. Одночасно проводять попереднє комплектування селекційних гнізд з урахуванням показників сім’ї І власного фенотипу при першій і другій оцінці (швидкості росту і м’ясних форм). Співвідношення півнів-плідників до курей у селекційному гнізді 1: (14-15).

Для перевірки плідників у гніздах відбирають 1-3% від прийнятих на вирощування курчат. Складають попередній план парування, використовуючи схему циклічної перевірки плідників в мікролініях кожної лінії. Пташник-селекційних із груповим утриманням комплектують напівсестрами та сестрами курей. Ця птиця служить одночасно для поповнення поголів’я тих селекційних гнізд, де за результатами оцінки за 34 тижні життя був значний процент бракування курей, і дані по ній включаються також в оцінку племінної цінності плідників.

В період контрольних випробувань півнів оцінюють за заплідненістю яєць. (закладаючи на інкубацію не менше 20 яєць від кожного плідника), Ні показниками несучості і якості яєць їх напівсестер до 34-тижневого віку. Вибраковують півнів із дуже низькими показниками заплідненості яєць, і продуктивності напівсестер. Кращих за комплексом ознак півнів підбирають у селекційні гнізда за якістю нащадків.

Для об’єктивної оцінки плідників за якістю нащадків у гнізда підбирають однорідне поголів’я курей за живою масою (з врахуванням відхилення живої маси кожної особини у відсотках від середньої живої маси партії). Гнізда формують молодками із 3-4 сімей. Для збереження генофонду лінії при відтворенні (при гніздових і групових паруваннях) необхідно використовувати плідників із якомога більшої кількості сімей.

Для вивчення повторювальності синами племінної цінності кращих батьків-плідників від кожного батька ставлять на перевірку 2-3 синів. Від кожного півня-плідника на випробування ставлять не менше 100 добових курчат.

З метою перевірки поєднуваності ліній при одержанні батьківських форм і фінальних гібридів проводять перевірку півнів батьківських ліній при схрещуванні їх із самками материнських ліній.

Таку оцінку проводять щорічно.

Оцінку батьківських форм проводять:

1. За власними ознаками: несучістю, кількістю інкубаційних яєць від несучки, виводом курчат, збереженістю, виходом курчат і м’яса від однієї батьківської пари за 60 тижнів життя;

2. Бройлерів оцінюють за збереженістю, живою масою, виходом м’язів, витратами корму на 1 кг приросту живої маси.

Одержані дані дають можливість оцінити рівень загальної комбінаційної здатності вихідних ліній і корегувати програми їх селекції.

Селекцію ліній на поєднуваність у племінному заводі проводять періодично, у випадку зниження показників продуктивності птиці батьківських форм і фінального гібрида. З метою прискорення генетичного прогресу такого показника, як жива маса курчат, оцінку комбінаційної здатності проводять до відтворення селекційного поголів'я. Це дозволяє із високою вірогідністю здійснювати вибраковку півнів - погіршувачів за цією ознакою і не включати таких плідників у плани парування при відтворенні лінійного поголів’я.

Завдання 1. Опишіть методи оцінки плідників за племінною цінністю.

Завдання 2. Опишіть методи та технологію оцінки, перевірки і використання півнів – плідників у племінних заводах, племптахорепродукторах різних типів.