Заняття 3.3. Тема. Розробка й оптимізація програм селекції молочної худоби.

Мета заняття. Ознайомитися з основними параметрами селекційних ознак молочної і молочно-м'ясної худоби для оптимізації селекційного процесу шляхом використання ЕОМ, розрахунку різних варіантів програми селекції і генетики.

Методика виконання завдання №1. Програма великомасштабної селекції молочної худоби – науково обґрунтована система заходів племінної худоби з окремою породою або її зональним типом.

Залежно від селекційно-генетичних параметрів (інтенсивність добору племінних тварин, їх генетична перевага в популяції, спадковість, повторюваність, стандартне відхилення селекційних ознак, та ін.), зоотехнічних (маточне поголів’я тварин в зоні, вихід телят від 100 корів, число осіменінь на одне запліднення, вікова структура стада, середня кількість спермодоз, одержуваних за рік на одного бугая тощо) й економічних (закупівельні ціни за 1 кг молока і м’яса, витрати на утримання одного бугая у рік, на одержання, обробку і зберігання сперми та ін.), умов які склалися в зоні розведення порід, програми великомасштабної селекції мають різні кількісні характеристики, від яких залежить генетико-економічна ефективність племінної роботи. Тому перш, ніж розробляти план племінної роботи з породою або масивом худоби в певній зоні її розповсюдження, селекційну програму моделюють на ЕОМ.

Методика розробки й оптимізації програми селекції ґрунтується на тому, що генетичне удосконалення популяції здійснюється шляхом розведення і селекції у популяції племінних тварин чотирьох категорій: матерів і батьків бугаїв, матерів і батьків корів. Кожна категорія племінних тварин внаслідок різних можливостей оцінки генотипу, інтенсивності добору і використання вносить різний вклад у генетичне поліпшення популяції: батьки бугаїв – 40-50%, матері бугаїв – 30-40, батьки корів -15-20 і матері корів – 5-10%.

Модель оцінки прогнозу генетичної ефективності програми селекції базується на визначенні генетичного прогресу у популяції в результаті використання племінних тварин чотирьох категорій. Для цього по кожній категорії племінних тварин визначають генетичну перевагу і генераційний інтервал.

Оскільки розведення всіх порід молочної худоби в країні ґрунтується на принципах відкритих популяцій, генетичне поліпшення популяції відбувається не тільки за рахунок селекції чотирьох категорій племінних тварин, й за рахунок ефекту схрещування. Тому генетичний прогрес за молочною продуктивністю в породі (G)можна виразити за формулою 25:

G+∆G+∆G*, (25);

де ∆G– генетичний прогрес в популяції за рахунок селекції племінних тварин матерів бугаїв, батьків бугаїв, батьків корів, матерів корів);

∆ G*- ефект схрещування.

Прогноз генетичного прогресу в популяції за рахунок селекції племінних тварин оцінюється за формулою 26:

ΣL₁ f.F_х. Р

∆ G=[------ .*_{g - -------------------} . _{U ,} (26);

ΣL₁ L

де L- генетична перевага в популяції і категорії племінних тварин (матерів і батьків бугаїв, матерів і батьків корів);

L- генераційний інтервал племінних тварин;

- генетична кореляція між продуктивністю за першу і наступні лактації;

f - інбредна депресія за молочною продуктивністю на кожний відсоток зростання коефіцієнта інбридингу при інтенсивному використанні в породі обмеженого числа бугаїв-плідників;

F - коефіцієнт інбридингу в популяції;

Р- середня продуктивність популяції;

L- середня генераційний інтервал для племінних тварин в популяції між суміжними поколіннями;

_U - ступінь реалізації генетичного потенціалу тварин, зумовлена нормою реакції організму на умови середовища.

Прогноз ефекту схрещування за молочною продуктивністю (∆G*) визначається за формулою 27:

(27);

Де, N - прогнозоване число корів в популяції;

d₁ – прогнозована питома вага корів іншого генотипу (помісей, різної кровності за поліпшувальною породою);

∆F₁ – прогноз ефекту схрещування іншого генотипу;

a₁- реакція кожного генотипу на умови середовища або ступінь реалізації генетичного потенціалу тварин іншого генотипу в конкретних умовах середовища.

Генетична перевага кожної категорії племінних тварин обчислюється на основі індексу племінної цінності за відібраними у відтворну групу тваринами. Здійснюється це на ЕОМ на основі бази даних активної частини породи на технічних носіях інформації.

Для оцінки генетичної й економічної ефективності програми селекції для конкретної популяції враховують селекційно-генетичні та економічні параметри.

Оптимізацію селекційного процесу здійснюють на ЕОМ (шляхом розрахунку різних варіантів програми селекції і генетико-економічної оцінки кожного з них. Кожний варіант визначають, змінюючи комбінацію числових значень перемінних параметрів, основними з яких є кількість батьків бугаїв, питома вага корів активної частини популяції, осімінених спермою перевірюваних бугаїв, кількість ефективних дочок в розрахунку на одного перевірюваного бугая, банк тривалого зберігання сперми на одного перевіюваного бугая та ін. Оптимальним варіантом програми селекції вважається той, який забезпечує максимальні темпи генетичного поліпшення худоби при мінімальних витратах на племінну роботу.

На основі оптимального варіанту програми селекції складають план племінної роботи, тобто програму селекції потрібно розглядати як теоретичне обґрунтування практичного плану племінної роботи з породою.

Таблиця 5. Значення основних параметрів програм селекції молочних і молочно-м’ясних порід худоби.

Показник	Величина
Стандартне відхилення за: надоєм, кг молока живою масою, кг	600-800 30-40
Коефіцієнт успадкування: надою живої маси	0,2-0,3 0,3-0,4
Коефіцієнт повторюваності надою	0,4-0,5
Число корів, необхідних для одержання одного ремонтного бугайця або ефективної дочки, гол	3-4
Мінімальне число лактацій, за якими добирають потенціальних матерів бугаїв, гол	3
Середній міжотельний період, міс.	12
Число спермодоз необхідних для плодотворного осіменіння одної корови, шт.	2-3
Число спермодоз, одержаних від одного перевіюваного бугая в рік, тис. доз	10
сперми на перевіюваного бугая, тис. доз	20-40
використання сперми бугаїв-поліпшувачів, років	1-2
Вибракування бугаїв: за розвитком у 12 міс. % за відтворною здатністю, %	10-4010-20
корів активної частини популяції, яких осіменяють спермою перевіюваних бугаїв, %	0,2-0,3
Співвідношення числа ремонтних бугаїв до числа поліпшувачів, відібраних після оцінки за потомством	3:1, 4:1
Мінімальне число потенційних матеріалів матерів-бугаїв в розрахунку на одного бугая-поліпшувача, гол	10:1
ремонтних бугайців на одного батька-поліпшувача	1:20, 1:30
ефективних дочок на одного перевірюваного бугая	40-100
інтервал, років: батьків бугаїв перевіюваних бугаїв відібраних за потомством бугаїв матерів бугаїв матерів корів	7,0-7,5 2,2-5,5 7,0-7,5 7,0-8,0 4,5-5,5
економічної оцінки ефективності програми селекції, років	20
річний прогрес в розрахунку на корову за: надоєм, кг молока живою масою, кг	30-50 0,3-0,7
у генетичний прогрес популяції за надоєм, %: батьків-бугаїв матерів бугаїв батьків корів матерів корів	30-50 20-45 10-25 3-5

Оскільки кожна популяція має різну оцінку постійних і змінних параметрів, то не можна оптимальну структуру заходів по програмі селекції, розраховану для однієї популяції, переносити на другу популяцію, яка має інші умови й можливості. Планування племінної роботи на основі оптимальних програм великомасштабної селекції дає змогу значною мірою збільшити темпи генетичного вдосконалення молочної худоби тим самим підвищити продуктивність тварин.

Оптимізація селекційних програм для чорно-рябої, симентальської та інших молочних порід худоби показала, що темпи генетичного поліпшення тварин можна збільшити в 2-3 рази й довести їх до 40-50 кг молока більше за рік в розрахунку на одну корову (табл.5).

Завдання 1. Складіть план племінної роботи зі стадом.