- •1.Основними завданнями регіональної служби держветсанконтролю та нагляду є:
- •2. Все органів і тушок кролів
- •1.1 Характеристика хвороби
- •17.Міжнародна класиф. Хв.. Риб раків. Молюсків
- •18.Вет –сан екс. При еаромонозах краснуха )коропа.
- •19.Вет-сан експерт. При фурункульозі лососевих риб
- •20.Які ознаки враховують при все рослинних харчових продуктів
- •21.Все грибів в умовах лабораторії на прод. Ринку
- •22. Все органів і тушок птиці в лабораторії на ринку
- •24.Оглушення і знекровлення кролів і Птиці.
- •25. Порядок нанесення позначки придатності в лабораторії вет. Сан експерт. На ринку.
- •26.Будова і класиф. ,хім. Склад та калорійність грибів.
- •27.Категорії та види норм.- тех. Видів док. У стандартизації та сертифікації прод тв.
- •28.Морфологія та хім.. Склад мяса риби,його харчова і біолог. Цінність.
- •28. Все сметани та кисло-молочного сиру.
- •30.Все вершкового масла.
- •1.Ветеринарно-санітарна експертиза меду
- •2.Морфологічний склад м’яса сільськогосподарських тварин
- •4. Ветеринарно - санітарна експертиза продуктів забою тварин при ящурі і чумі врх
- •5. Ветсанекспертиза продуктів забою при віспі тварин та класичній чумі свиней
- •6. Ветсанекспертиза продуктів забою тварин при туберкульозі та бруцельозі.
- •7. Все продуктів забою при лейкозі та хв. Ауєскі
- •8. Все продуктів забою при Сибірці та лептоспірозі
- •9.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при емкарі та парагрипі Емфізематозний карбункул
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при пастерельозі та бешисі.
- •11. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при миті та сапі.
- •12. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при цистицеркозі та ехінококозі.
- •13.Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при трихінельозі і фасціолюзі.
- •14. Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при нематодах.
- •15. Оглушення та знекровлення тварин
- •16. Клеймування мяса врх,свиней,птиці.
- •17. Вет-сан експертиза харчових тваринних жирів.
- •18. Сальмонельоз, етіологія, значення, санітарна оцінка.
- •19.Вет-сан експертиза банкових консервів.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів
- •21. Хімічний склад та властивості молока.
- •22. Вимоги до молока згідно дсту 36_62_97
- •23.Класифікація яєць та вимоги до їх якості
- •24 Харчова та біологічна цінність риби.
- •2. Методика відбору проб та їх приготування для трихінелоскопії.
- •3. Методи контролю натуральності молока.
- •4. Значення якісної реакції на глікоген і реакції преципітації при встановленні видової належності м’яса.
- •5. Реакція на пероксидазу.
- •6. Метод визначення бактеріального забруднення молока.
- •7. Способи фальсифікації меду.
- •8. Бактеріоскопія
9.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при емкарі та парагрипі Емфізематозний карбункул
Емфізематозний карбункул — гостра інфекційна неконтагіозна хвороба великої рогатої худоби, рідше овець і кіз, що характеризується розвитком у м’язах крепітуючих запальних набряків. Людина не схильна до хвороби.Збудник — Сl. chauvoei — анаеробна рухлива поліморфна споро утворююча паличка, грамнегативна, розташовується поодиноко, попарно, зрідка ланцюжка ми з 3—4 паличок і виявляється в мазках з патологічно змінених ділянок підшкірної та міжм’язової сполучної тканини. Ніколи не виявляється в мазках крові. Спори стійкі в зовнішньому середовищі. У ґрунті спори зберігаються до 20—25 років, у засоленому м’ясі — понад 2 роки. Пряме сонячне проміння знищує спори лише через 24 год., автоклавування — через 30—40 хв. Післязабійна діагностика. Під шкірою та в м’язах у ділянці крупа, підгрудка,шиї, плечей виявляють великі, неправильної форми газові набряки, в яких міститься драглистий кров’янистий ексудат з бульбашками газу. Уражені м’язи сухі, губчасті, під час натискання відчувається крепітація, на розрізі чорнокоричневого кольору або поцятковані блідожовтими, чорнуватими смужками, серозногеморагічний інфільтрат із запахом згірклого масла. Регіональні лімфовузли збільшені, геморагічні, соковиті на розрізі. Легені наповнені кров’ю і набряклі. Печінка збільшена, повнокровна, в’яла, містить осередки некрозу. Санітарна оцінка. У разі виявлення емфізематозного карбункулу тушу з органами і шкурою знищують спалюванням. Усі знеособлені продукти (ноги,вим’я, вуха, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою від хворих (або якщо вони перебували в контакті з ними, у тому числі туші), також спалюють. Ветеринарно санітарні заходи. Цех забою худоби і обробки туш, обладнання та інвентар дезінфікують розчином хлорного вапна з 5 % активного хлору (8—20 °С), 4 %м розчином формальдегіду (25—30 °С), 10 %м розчином їдкого натру (75—80 °С), 10 %м розчином однохлористого йоду (20 °С). Зазначені засоби (крім останнього) застосовують з розрахунку 1 л/м2 триразово з годинними інтервалами. Однохлористим йодом (препарат 70Б) знезаражувані поверхні обробляють двічі з інтервалом 15—20 хв. Гній спалюють, гнійну рідину дезінфікують сухим хлорним вапном.
Парагрип3 — гостра контагіозна хвороба молодняку великої рогатої худоби, що характеризується гарячкою та ураженням органів дихання.Збудник — РНК геномний вірус з родини Paramyxoviridae. Вірус малостійкий до дії різних факторів зовнішнього середовища та дезінфікуючих засобів. За кімнатної температури вірус гине через 2—3 год., при 56 °С — через 30—60 хв., при 100 °С — миттєво, швидко руйнується внаслідок заморожування та розмерзання. За мінусових температур (при –60 °С) вірус зберігається кілька місяців. Післязабійна діагностика. Виявляють підшкірні драглисті набряки. Уражені ділянки легень збільшені в об’ємі, щільні, синьо9червоного або сірого кольору (червона або сіра гепатизація), нерідко з ознаками емфіземи по периферії. Спостерігають також набряклість, гіперемію або некроз заглоткових, шийних,бронхіальних і середостінних лімфатичних вузлів. Диференціальний діагноз: необхідно виключити аденовірусну інфекцію, інфекційний ринотрахеїт, вірусну діарею, хламідіоз. Санітарна оцінка м’яса. М’ясо і субпродукти, визнані за результатами ветсанекспертизи придатними для харчових потреб, направляють для переробки на варені або варенокопчені ковбасні вироби, м’ясний хліб і консерви.За наявності патологічних змін у туші і внутрішніх органах проводять мікробіологічне дослідження. У разі виявлення сальмонел внутрішні органи, у т.ч.кишечник, направляють на утилізацію, а туші (після зачищення змінених тканин) випускають після проварювання або направляють на виготовлення консервів та м’ясних хлібів. Голову, трахею, стравохід, сечовий міхур, кістки, отримані від обвалювання, кров, патологічно змінені органи і тканини, роги і копита утилізують. Шкури та волос дезінфікують. Ветеринарно-санітарні заходи. Приміщення і обладнання цеху забою худоби і обробки туш дезінфікують 2 %9м розчином їдкого натру (70—80 °С), промивають гарячою водою і знову зрошують 4 %9м гарячим розчином їдкого натру або розчином хлорного вапна з вмістом 2 % активного хлору. Після провітрювання протягом 1 год. приміщення миють гарячою водою.