20.Ветеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів

Органолептичну оцінку ковбасних виробів та м'ясних продуктів проводять для встановлення відповідності органолептичних показників якості вимогам чинних нормативних документів. Визначають показники - зовнішній вигляд, колір, смак, запах, консистенцію - за допомогою органів чуттів відповідно до ГОСТ 9959-91. Показники якості м'ясних продуктів визначають спочатку на цілому (нерозрізаному), а потім на розрізаному продукті. Органолептичну оцінку цілого продукту проводять на одній одиниці продукції. Показники якості цілого продукту визначають у такій послідовності: · зовнішній вигляд, колір і стан поверхні - візуально шляхом зовнішнього огляду; · запах - на поверхні продукту. За необхідності визначення запаху в товщі продукту визначають за запахом щойно вийнятої із товщі продукту спеціальної дерев'яної або металевої шпиці чи голки; · консистенцію - надавлюванням шпателем або пальцями. Показники якості розрізаного продукту визначають в такій послідовності: · перед проведенням оцінки м'ясні вироби звільняють від оболонки, шпагату (кліпсів) і нарізають тоненькими шматочками так, щоб забезпечити характерний для даного виду продукту вигляд і рисунок на розрізі; · колір, вигляд і рисунок на розрізі, структуру і розподіл інгредієнтів - візуально на тільки що зробленому поперечному або поздовжньому розрізі продукту; · запах, аромат, смак і соковитість - куштуванням м'ясних продуктів, нарізаних на шматочки. Одночасно визначають запах, аромат і смак; відсутність або наявність стороннього запаху, присмаку; ступінь вираженості аромату прянощів і копчення; соленість; · консистенцію продуктів - надавлюванням, розрізуванням, розжовуванням, розмазуванням (паштети). При визначенні консистенції встановлюють щільність, пухкість, ніжність, жорсткість, крихкість, пружність, однорідність маси (паштети). Запах, смак, соковитість сосисок і сардельок визначають у нагрітому стані, для чого їх опускають у теплу воду (50-60 0C і доводять до кипіння. Соковитість сосисок і сардельок у натуральній оболонці можна визначити проколюванням. У місцях проколу в соковитій продукції повинна виступити крапля рідини. Продукцію оцінюють за бальною системою, якщо вона передбачена нормативною документацією, або описують на відповідність показників якості вимогам стандартів і технічних умов. За умов бальної оцінки якості ковбасних виробів використовують 5- або 9-бальну шкалу. Дані оцінки заносять у дегустаційні аркуші (дод. 3). За даними органолептичного дослідження визначають ступінь свіжості м'ясних продуктів. За ступенем свіжості їх поділяють на свіжі, сумнівної свіжості (табл. 1) і несвіжі (табл. 2). При органолептичному дослідженні продукції можуть бути виявлені її вади - виробничі та санітарні, які виникають у процесі зберігання і транспортування.

Ознаки свіжих і сумнівної свіжості ковбасних виробів

Ознаки	Свіжі	Сумнівної свіжості
Зовінішній вигляд	Оболонка суха, міцна, еластична, без нальотів плісняви, слизу, щільно прилягає до фаршу	Оболонка волога, липка, з нальотом плісняви, легко відокремлюється від фаршу, але не рветься
Консистенція	На розрізі щільна як на периферії, так і в центрі	Пружність знижена в периферійній частині
Забарвлення Фаршу	Рожеве, рівномірне, сірі плями відсутні. Шпик білий	Темно-сірий обідок на периферії, в центрі зберігається нормальне забарвлення. Шпик місцями жовтуватий

ЗапахСпецифічний для кожного виду без Затхлий, кислуватий, сторонній, наявності затхлості і кислуватості послаблення аромату спецій Ковбасні вироби, які не відповідають нормативам свіжих ковбас хоча б за одним показником належать до категорії сумнівної свіжості та досліджують бактеріологічно. При виявленні в готових продуктах сальмонел продукти утилізують. При виявленні в ковбасі гнильних мікроорганізмів (у тому числі кишкової палички і протея), але за відсутності органолептичних змін (смак, запах, колір) варену і напівкопчену ковбасу направляють (після перетирання і зняття оболонки) для переробки на ковбаси нижчих гатунків. Сирокопчені і сиров'ялені ковбаси підлягають витримці протягом 10-12 діб з повторним бактеріологічним дослідженням, за результатом якого може бути три варіанти санітарної оцінки продукту: 1. Якщо повторним дослідженням не виявлено вищезгаданих мікроорганізмів, то за наявності нормальних органолептичних показників ковбаси випускають у реалізацію без обмеження.

2. Якщо дослідження підтвердили наявність гнильних мікроорганізмів, органолептичні показники в межах норми, то ковбаси підлягають переробці на нижчі сорти. 3. Якщо повторне дослідження підтвердило наявність гнильної мікрофлори та виявлені змінені органолептичні показники, то ковбаси направляють на утилізацію. У всіх випадках складають акт за участю ветеринарного лікаря державної служби ветеринарної медицини. Не допускаються до реалізації ковбасні вироби, які мають такі виробничі вади: · забруднена поверхня оболонки; білий, тьмяний колір оболонки; · лопнуті, деформовані, поламані батони; · пухкий фарш, сірі плями і пустоти на розрізі, наявність оплавленого шпику; · напливи фаршу над оболонкою (з порушенням цілісності батонів), злипи завдовжки більше: для варених ковбас вищого гатунку - 5 см; першого - 10 см; другого - 30 см; ковбас кров'яних і ліверних - 3см; для сосисок і сардельок - злипи по всій довжині батону - більше 10% від усієї партії; · бульйонно-жирові потьоки завдовжки більше: для ковбас варених вищого гатунку - 2 см; першого - 5 см; другого і третього - 5-10 см; ковбас кров'яних і ліверних - 8 см.

Ковбаси з такими вадами підлягають переробці на нижчі ґатунки ковбасних виробів.

За наявності в ковбасних виробах невластивого для доброякісного продукту смаку і запаху, питання їх подальшого використання вирішують після комплексу