30.Все вершкового масла.

За органолептичними показниками вершкове масло повинно відповідати таким вимогам: смак і запах чисті, характерні для даного виду масла, без сторонніх присмаків і запахів; консистенція однорідна, пластична, щільна, на розрізі поверхня масла трохи блискуча і суха на вигляд або з поодинокими дрібними краплями вологи; колір від білого до світло_жовтого, однорідний по всій масі масла. Топлене масло повинно мати специфічний смак та запах витопленого молочного жиру без сторонніх присмаків та запахів, з зернистою, м’якою консистенцією. В розплавленому вигляді топлене масло прозоре, без осаду; колір — від світло_жовтого до жовтого, однорідний по всій масі. Органолептичні показники якості коров’ячого масла, а також пакування та маркування оцінюють за 20_бальною шкалою відповідно. Кінцеву оцінку масла проводять відповідно до виявлених в момент огляду позитивних і негативних показників якості, пакування та маркування масла.

Не допускається до реалізації коров’яче масло, яке має:

•прогірклий, плісеневий, гнильний, сирний, рибний, нафтопродуктів, хімічних речовин, а також різко виражений кормовий (цибуля, часник, полин, силос та ін.), нечистий, затхлий, пригорілий, гіркий, металічний, салистий, олійний смак та запах;

•різко виражену рихлу, пошарову, борошнисту, м’яку, засалену консистенцію, крихке; з виділенням вологи; сторонні включення в масло; плісень на поверхні масла та всередині моноліту, на пергаменті чи тарі;

•брудну та пошкоджену тару, значну деформацію ящиків та брикетів, нечітке, неправильне маркування чи її відсутність.

ОПИСОВІ

1.Ветеринарно-санітарна експертиза меду

ВИМОГИ, ЗАПРОПОНОВАНІ до меду

На ринок мед може бути доставлений в однорідною і неоднорідною тарі: в дерев'яних діжках, алюмінієвих флягах, скляній, емальованому і глиняного (глазурованої) посуді. Не допускається тара з дуба і хвойних порід дерев, а також фарбовані, іржаві, мідні та оцинковані ємності. Мед приймають на експертизу за наявності у власника ветеринарної довідки або ветеринарного свідоцтва (при продажу меду за межами району) та ветеринарно-санітарного паспорта пасіки. Якщо у ветеринарному документі зазначено, що бджолинісім'ї оброблялисяантибіотиками, такиймед необхідно направляти в лабораторію для визначення їх залишкових кількостей. Середня проба представляє собою частину меду, якахарактеризуєякість всієї партії продукту. Партією вважають будь-яку кількість меду одного ботанічного походження й роки збору, однорідне за органолептичними та фізико-хімічними показниками, однієї технологічної обробки і одночасно доставлене на ринок. Проба меду, взята з декількох тар і іменована як середня, не завжди точно характеризує якість усього продукту. Тому в даному випадку під середньою пробою слід розуміти кількість меду, взяте з однієї тари, але в різних її місцях. За наявності декількох тар проби беруть з кожної одиниці упаковки (банку, барило, емальоване відро і т. д.). Рідкий мед спочатку перемішують. Середню пробу відбирають трубчастим алюмінієвим пробовідбірником діаметром 10-12 мм, занурюючи його на всю довжину тари. Зразки з закристалізованій меду відбирають конічним щупом (для масла) з прорізом по всій довжині.Щуп занурюють на всю товщу продукту навскіс, а потім чистим сухим шпателем беруть верхню, середню і нижню частини знаходиться в щупі меду. Стільниковий мед беруть на експертизу лише в запечатаному не менше ніж на дві третини площі сот і незакристалізованій вигляді.Стільники повинні бути білого або жовтого кольору. Правилами ветеринарно-санітарної експертизи меду при продажу на ринках (1995) передбачено відбирати з кожної контрольованої одиниці упаковки 100 г меду, а при визначенні вмісту води ареометром - 200 р. Для стільникового меду як проби відбирають частину стільників площею 25 см² з кожної п'ятої соторамкі. Якщо мед кусковий (не в рамці), то відбирають соти в тих же розмірах від кожної упаковки. Після органолептичного, лабораторного досліджень залишки проб поверненню власникові не підлягають, їх направляють на технічну утилізацію. При проведенні додаткових досліджень меду у ветеринарній лабораторії відбирають пробу не менше 500 г: одну половину відправляють в лабораторію, а другу зберігають до отримання результатів дослідження. Класифікація і хімічний складмеду. Натуральний квітковий мед є продуктом переробки зібраного бджолами квіткового нектару, що представляє собою солодку ароматичну сиропоподібну рідина або закристалізованій масу різної консистенції і розмірукристалів, безбарвну або з забарвленням жовтих, коричневих і бурих тонів. Мед класифікують по ряду ознак. За походженням розрізняють мед квітковий (нектарний) і падевий. Квітковий медбджоливиробляють з нектару квіток рослин. Він може бути монофлорний (з однорідних квіток) і поліфлорний (з різнотрав'я). До монофлорні медам відносять гречаний, підсолити-нечніковий, липовий і інші, до поліфлорного - польовий, гірський, степовий, лісовий і змішаний. Флорность меду -поняттявідносне, оскільки в кожному виді меду в тому чи іншої кількості присутні домішки меду з інших рослин.Падевий мед може бути тваринного (солодкі виділення деяких комах) або рослинного походження (цукристі речовини на листках рослин). За хімічним складом падевий мед мало відрізняється від квіткового. Проте вважають, що він більш низької якості і відноситься до другосортним медам. Для людини цей мед абсолютно нешкідливий і його допускають для продажу на ринках.По консистенції мед може бути рідким і зацукрованим. Рідкий мед цінніше зацукрованого. Кристалізація відбувається через 5-6 тижнів після відкачки меду, при цьому лікувальні властивості його повністю зберігаються. Перехід з рідкого стану в закристалізованій закономірнеприроднеявище.За географічним (регіональному) ознакою розрізняють далеко-східний, алтайський, башкирська та іншої мед.Щодо використання мед ділять на лікувальний, харчової, кондитерів та нехарчової (отруйний або п'яний). Останнійбджолиодержують у результаті переробки нектару квіток чемериці, Андромеди, багна, гірського лавра, вересу болотного. Цей вид меду в продаж не допускають.