24.Оглушення і знекровлення кролів і Птиці.

Для оглушення птиці використовують кілька способів. Механічний — ударом по голові або руйнуванням продовгуватого мозку. Цей процес повинен виконувати кваліфікований робітник, оскільки слабкий удар не забезпечує останнього ступеня оглушення, а сильний удар — викликає переломи черепної коробки і загибель птиці, внаслідок чого погіршуються процес знекровлення і якість м’яса. На птахопереробних підприємствах широко використовують електрооглушення, яке здійснюється автоматично у спеціальних пасатах. Режим оглушення залежить від виду і віку птиці. Тривалість оглушення курей і курчат становить 15-20с, качок, гусей та індиків — ЗО с. Використання струму підвищеної частоти значно зменшує кількість випадків паралічу серцевого м’яза порівняно з оглушенням струмом промислової частоти.

Забій птиці є важливою технологічною операцією, яка забезпечує не тільки кінець життя, але й знекровлення тушки за короткий термін. Цього досягають за рахунок перерізання кровоносних судин в ділянці з’єднання голови і шиї, поблизу кутів нижньої щелепи

Забій підвішеної за ноги птиці усіх видів здійснюють вручну зовнішнім або внутрішнім способом, розрізаючи кровоносні судини ножем або ножицями не пізніше ніж через 30 с після оглушення.

Оглушення кролів здійснюють з метою забезпечення нерухомого стану тварини. Для цього частіше всього використовують механічний спосіб або електрооглушення. На забійних пунктах кролів оглушують легким ударом «колотушкою» (кругла палиця) по потилиці за вухами. Для електрооглушення використовують спеціальний апарат, пропускаючи через тварину струм напругою 20 В і силою струму 0,5 А тривалістю до 3 с.

На немеханізованих забійних пунктах знекровлення кролів здійснюють шляхом перерізання яремної вени і сонної артерії на шиї, ближче до нижньої щелепи. Щоб не забризкати хутровий покрив кров’ю, кроля утримують лівою рукою за вуха протягом 1-2 хв, доки він перестане рухатися. Тушку залишають у вертикальному положенні протягом 3-4 хв до повного знекровлення. Після цього відділяють передні ноги по зап’ястковий суглоб, вуха — біля їх основи.

25. Порядок нанесення позначки придатності в лабораторії вет. Сан експерт. На ринку.

Нанесення позначки придатності та ветеринарних штампів здійснюють офіційні (уповноважені) лікарі ветеринарної медицини, державні інспектори ветеринарної медицини державної служби ветеринарної медицини , які в обов'язковому порядку пройшли атестацію головними управліннями ветеринарної медицини з теоретичних та практичних знань щодо проведення передзабійного ветеринарного огляду та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів,

Нанесення позначок придатності та ветеринарних штампів проводиться лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

Форма позначки про придатність повинна бути овальною, шириною 65 мм і висотою 45 мм, ширина обідка 1,5 мм що дає змогу чітко прочитати інформацію (висота літер не менше 8 мм, а цифр – 10 мм).

Позначка придатності до споживання людиною харчових продуктів тваринного походження має бути нанесена до того моменту, коли продукт виходить державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку тощо.

Позначка може бути нанесена, в залежності від виду продуктів тваринного походження, безпосередньо на продукт, обгортку або упаковку, або5 надрукована на етикетці, яка наклеюється на продукт, обгортку чи упаковку. У якості позначки придатності може бути застосований ярлик, який неможливо зняти та який виготовлено з стійкого матеріалу.

На м’ясо всіх видів тварин позначка придатності або ветеринарний штамп наноситься на зовнішній поверхні туші в наступному порядку: - на м’ясні туші і напівтуші – по одному відбитку в області кожної лопатки та стегна; - на кожну четвертину м’ясної туші, шматки шпика – по одному відбитку позначки придатності; - на голову, серце, легені, печінку, нирки, язик, а за необхідності ноги і путові суглоби яловичі та ноги свинячі – по одному відбитку позначки придатності (обов’язково для державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках); - на тушки кролів і нутрій наносять по два відбитки позначки придатності – по одному в області лопатки та на зовнішній стороні стегна; - на туші і напівтуші безкілевої птиці (страуси) – по одному в області кожного стегна; - в державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках на тушки птиці ставлять один відбиток позначки придатності в області грудинки (аналогічно наносять позначку на дичину); - на м’ясоптахокомбінатах, птахокомбінатах і птахофабриках ставлять електроклейма на зовнішню поверхню гомілки (у тушок курчат, курей, качат, цесарок – на одну ногу; у тушок качок, гусят, гусаків, індичат й індичок – на обидві ноги); - на тушки птиці, що підлягає промисловій переробці, ставлять еклектроклеймо "П" в області спини.

У разі якщо продукція тваринного походження розмішується в упаковці, яка призначена для безпосереднього споживання кінцевим споживачем, достатнім є застосування позначки тільки на зовнішній поверхні упаковки.