- •1.Основними завданнями регіональної служби держветсанконтролю та нагляду є:
- •2. Все органів і тушок кролів
- •1.1 Характеристика хвороби
- •17.Міжнародна класиф. Хв.. Риб раків. Молюсків
- •18.Вет –сан екс. При еаромонозах краснуха )коропа.
- •19.Вет-сан експерт. При фурункульозі лососевих риб
- •20.Які ознаки враховують при все рослинних харчових продуктів
- •21.Все грибів в умовах лабораторії на прод. Ринку
- •22. Все органів і тушок птиці в лабораторії на ринку
- •24.Оглушення і знекровлення кролів і Птиці.
- •25. Порядок нанесення позначки придатності в лабораторії вет. Сан експерт. На ринку.
- •26.Будова і класиф. ,хім. Склад та калорійність грибів.
- •27.Категорії та види норм.- тех. Видів док. У стандартизації та сертифікації прод тв.
- •28.Морфологія та хім.. Склад мяса риби,його харчова і біолог. Цінність.
- •28. Все сметани та кисло-молочного сиру.
- •30.Все вершкового масла.
- •1.Ветеринарно-санітарна експертиза меду
- •2.Морфологічний склад м’яса сільськогосподарських тварин
- •4. Ветеринарно - санітарна експертиза продуктів забою тварин при ящурі і чумі врх
- •5. Ветсанекспертиза продуктів забою при віспі тварин та класичній чумі свиней
- •6. Ветсанекспертиза продуктів забою тварин при туберкульозі та бруцельозі.
- •7. Все продуктів забою при лейкозі та хв. Ауєскі
- •8. Все продуктів забою при Сибірці та лептоспірозі
- •9.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при емкарі та парагрипі Емфізематозний карбункул
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при пастерельозі та бешисі.
- •11. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при миті та сапі.
- •12. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при цистицеркозі та ехінококозі.
- •13.Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при трихінельозі і фасціолюзі.
- •14. Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при нематодах.
- •15. Оглушення та знекровлення тварин
- •16. Клеймування мяса врх,свиней,птиці.
- •17. Вет-сан експертиза харчових тваринних жирів.
- •18. Сальмонельоз, етіологія, значення, санітарна оцінка.
- •19.Вет-сан експертиза банкових консервів.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів
- •21. Хімічний склад та властивості молока.
- •22. Вимоги до молока згідно дсту 36_62_97
- •23.Класифікація яєць та вимоги до їх якості
- •24 Харчова та біологічна цінність риби.
- •2. Методика відбору проб та їх приготування для трихінелоскопії.
- •3. Методи контролю натуральності молока.
- •4. Значення якісної реакції на глікоген і реакції преципітації при встановленні видової належності м’яса.
- •5. Реакція на пероксидазу.
- •6. Метод визначення бактеріального забруднення молока.
- •7. Способи фальсифікації меду.
- •8. Бактеріоскопія
1.1 Характеристика хвороби
Інфекційне захворювання, що зустрічається в різних видів сільськогосподарської птиці у вигляді гострого та хронічного протікає комплексу поразки органівдихання. Відрізняється вариабельной морфологією, уповільненим зростанням на поживних середовищах з додаванням сироватки крові, ацетату талія і пеніциліну. Для культивування використовують також курячі ембріони. Збудник (Mycoplasma Gallisepticum) щодо нестійкий до дії несприятливих чинників (А. Н. Борисенкова, 1998). Збудник хвороби - Mycoplasma gallisepticum, слабостійких у зовнішньому середовищі і до нагрівання мікроорганізм. Однак, при ветеринарно-санітарної оцінки тушок необхідно враховувати, що це захворювання майже завжди ускладнюється збудниками колібактеріозу, сальмонельозу, стафилококкоза та ін До захворювання сприйнятливі переважно кури та індички, цесарки різного віку, але найбільш важко хвороба протікає у бройлерних курчат і курей-молодиць в період статевого дозрівання. Зараження відбувається через органи дихання та інфіковані яйця. Захворювання розповсюджується трансоваріально, а також через воду і аерогенним шляхом. Привертають до розвитку хвороби такі фактори як різке похолодання, несприятливі стреси, що впливають на природну резистентність птиці, використання живих реактогенних вірусних вакцин. Респіраторний мікоплазмоз часто протікає у вигляді комплексу захворювань, які ускладнюються іншими вірусами та бактеріальними збудниками.
При ураженні повітроносних мішків тушки цілком направляють на утилізацію; у разі відсутності цієї поразки утилізують голови і внутрішні органи, а тушки використовують у їжу після проварювання.
16. Морфологіч і хімічний склад мяса птиці Морфологічна будова м’яса сільськогосподарської птиці, практично, не відрізняється від м’яса сільськогосподарських тварин. До складу м’яса птиці входять ті ж тканини: м’язова, жирова, сполучна, кісткова, кров, нервова тканина. М’язова тканина. М’язова тканина птиці відрізняється від м’язової тканини сільськогосподарських тварин тим, що має більш тонкі м’язові волокна, тоншу сарколему, та менше сполучної тканини у м’язах. М’язові волокна, їх форма і товщина залежать від віку птиці. У молодої птиці
м’язові волокна товщі, більш округлої форми, сарколема їх тонша, ніж у дорослої птиці, у них менше сполучної тканини. М’язові волокна птиці мають неоднаковий колір, за забарвленням вони поділяються на світло9рожеві (біле м’ясо)ьі темно-червоні (червоне м’ясо).
Жирова тканинаьу птиці міститься під шкірою — на спині, грудях і животі, а всередині тушки — накишечнику і шлунку. Колір жиру птиці коливається від блідо9рожевого до жовтобілого. Консистенція жиру відносно щільна. Сполучна тканина. На відміну від м’яса сільськогосподарських тварин, сполучна тканина м’яса птиці більш ніжна, пухка і рівномірно розподілена в м’язовій тканині тушки. Сполучна тканина в м’язах птиці утворює тоненкі плівки, що оточують пучки м’язових волокон та іноді проникають всередину.тВнутрішньом’язова сполучна тканина птиці менш розвинута, ніж у сільськогосподарських тварин, і не має жирових відкладень. Усі ці морфологічні особливості надають м’ясу птиці специфічної ніжності, смаку і підвищують біологічну
цінність.
Хімічний склад. Білки. Вміст білків у м’ясі птиці коливається від 12 до 25 %. У м’ясі птиці міститься більше повноцінних білків, ніж у м’ясі сільськогосподарських тварин.
Для м’яса птиці характерне найбільш оптимальне співвідношення незамінних амінокислот. У ньому, порівняно із м’ясом сільськогосподарських тварин, міститься більше лізину й аргініну. У м’ясі птиці співвідношення триптофану і оксипроліну значно вище, ніж у м’ясі тварин, і становить 1:7,2. Жири. Вміст жиру в м’ясі птиці значно коливається залежно від виду птиці, віку і ступеня вгодованості. Однак, за деякими показниками, жир птахів відрізняється від жиру сільськогосподарських тварин.
До складу пташиного жиру входять полінасичені жирні кислоти, фосфоліпіди і холестерин, у співвідношеннях, необхідних для організму людини.
Мінеральні речовини. У м’ясі птиці міститься значна кількість мінеральних
речовин , співвідношення яких відносно постійне, чим пояснюється висока поживна цінність м’яса. Крім кальцію, фосфору і заліза, м’ясо птиці багате на калій, натрій, хлор, сірку та інші мікроелементи. Вітаміни. М’ясо птиці багате на вітаміни, особливо жиророзчинні. У ньому містяться майже усі вітаміни групи В.