- •1.Основними завданнями регіональної служби держветсанконтролю та нагляду є:
- •2. Все органів і тушок кролів
- •1.1 Характеристика хвороби
- •17.Міжнародна класиф. Хв.. Риб раків. Молюсків
- •18.Вет –сан екс. При еаромонозах краснуха )коропа.
- •19.Вет-сан експерт. При фурункульозі лососевих риб
- •20.Які ознаки враховують при все рослинних харчових продуктів
- •21.Все грибів в умовах лабораторії на прод. Ринку
- •22. Все органів і тушок птиці в лабораторії на ринку
- •24.Оглушення і знекровлення кролів і Птиці.
- •25. Порядок нанесення позначки придатності в лабораторії вет. Сан експерт. На ринку.
- •26.Будова і класиф. ,хім. Склад та калорійність грибів.
- •27.Категорії та види норм.- тех. Видів док. У стандартизації та сертифікації прод тв.
- •28.Морфологія та хім.. Склад мяса риби,його харчова і біолог. Цінність.
- •28. Все сметани та кисло-молочного сиру.
- •30.Все вершкового масла.
- •1.Ветеринарно-санітарна експертиза меду
- •2.Морфологічний склад м’яса сільськогосподарських тварин
- •4. Ветеринарно - санітарна експертиза продуктів забою тварин при ящурі і чумі врх
- •5. Ветсанекспертиза продуктів забою при віспі тварин та класичній чумі свиней
- •6. Ветсанекспертиза продуктів забою тварин при туберкульозі та бруцельозі.
- •7. Все продуктів забою при лейкозі та хв. Ауєскі
- •8. Все продуктів забою при Сибірці та лептоспірозі
- •9.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при емкарі та парагрипі Емфізематозний карбункул
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при пастерельозі та бешисі.
- •11. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при миті та сапі.
- •12. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при цистицеркозі та ехінококозі.
- •13.Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при трихінельозі і фасціолюзі.
- •14. Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при нематодах.
- •15. Оглушення та знекровлення тварин
- •16. Клеймування мяса врх,свиней,птиці.
- •17. Вет-сан експертиза харчових тваринних жирів.
- •18. Сальмонельоз, етіологія, значення, санітарна оцінка.
- •19.Вет-сан експертиза банкових консервів.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів
- •21. Хімічний склад та властивості молока.
- •22. Вимоги до молока згідно дсту 36_62_97
- •23.Класифікація яєць та вимоги до їх якості
- •24 Харчова та біологічна цінність риби.
- •2. Методика відбору проб та їх приготування для трихінелоскопії.
- •3. Методи контролю натуральності молока.
- •4. Значення якісної реакції на глікоген і реакції преципітації при встановленні видової належності м’яса.
- •5. Реакція на пероксидазу.
- •6. Метод визначення бактеріального забруднення молока.
- •7. Способи фальсифікації меду.
- •8. Бактеріоскопія
11. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при миті та сапі.
Сап — інфекційне захворювання, яке вражає однокопитних, інколи верблюдів. Збудник — В. mallei. Стійкість його невелика: під час кип’ятіння (в культурах) він гине за кілька хвилин, низькі температури (до –19 °С і нижче) не справляють помітного впливу на життєздатність сапних бактерій. Мікроорганізм гине від дії прямих сонячних променів через 24 год. Післязабійна діагностика. Для вузликової форми характерні вузли в легенях,розміром від просяного зерна до горошини. Інколи вони зливаються, звапнюються, оточуються сполучнотканинною оболонкою. У разі дифузного ураження легень вузликами виявляють пневмонійні осередки темно9червоної гепатизації, в подальшому з казеозним розпадом. За хронічного перебігу в легенях виявляють розростання у вигляді щільних ділянок майже білого кольору (саловидний сап), які пронизані безліччю гнійних або казеозних фокусів. Вузлики,виразки, рубці нерідко виявляють у гортані, трахеї, бронхах, а також у бронхіальних лімфатичних вузлах, у печінці, селезінці, кістках носа і ребрах. Сапні пошкодження в носовій порожнині найчастіше містяться у верхній частині та на носовій перегородці. Санітарна оцінка м’яса. У разі встановлення сапу після забою тварин, туші з внутрішніми органами і шкурою знищують. Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками сапу в ході технологічного процесу, випускають після проварювання, а внутрішні органи направляють на утилізацію; так само роблять і з тушами за неможливості їхнього проварювання. Ветеринарно-санітарні заходи. Забійне приміщення і все обладнання ретельно дезінфікують освітленим розчином хлорного вапна, що містить 3 % активного хлору, гарячим 4 %9м розчином їдкого натру, 3 %9м розчином формальдегіду та ін. Усі предмети, які контактували з хворими тваринами, обробляють гарячим 4 %м розчином їдкого натру. Дерев’яні предмети занурюють на добу в 4 %розчин їдкого натру. Малоцінні предмети спалюють. Мит — гостра контагіозна хвороба коней, що характеризується гарячкою, катарально-гнійним запаленням слизової оболонки носоглотки та нагноєнням регіональних лімфатичних вузлів, переважно підщелепних. Збудник — Streptococcus egui (митний стрептокок) — нерухомий, спор не утворює. Досить стійкий до нагрівання. Температура 70—75 °С вбиває його через 1 год., кип’ятіння — миттєво, сонячне світло — через 6—8 год. Післязабійна діагностика Спостерігають гнійно9катаральне запалення слизової оболонки носової порожнини, глотки, придаткових пазух голови. У лімфовузлах, вимені та внутрішніх органах грудної порожнини виявляються гнійні фокуси різного розміру, заповнені густим гноєм. У внутрішніх органах спостерігаються дегенеративні зміни. Мит необхідно відрізняти від контагіозної плевропневмонії, грипу коней, сапу, незаразного гнійного риніту і фарингіту. Санітарна оцінка м’яса. У разі виявлення хворби, голову і внутрішні органи направляють на утилізацію, а тушу випускають залежно від мікробіологічного дослідження на збудник мита та сальмонели. У випадку виділення із туші митного стрептокока або сальмонел, її направляють на проварювання. За умов метастатичної форми миту, тушу з внутрішніми органами утилізують. Шкури дезінфікують. Ветеринарно-санітарні заходи. Місця утримання тварин, приміщення цеху забою худоби та розбирання туш і все обладнання ретельно дезінфікують розчином хлорного вапна з 4 % активного хлору (експозиція 1 год., одноразово), 5 %-м розчином їдкого натру (експозиція 1 год., дворазово).